Володимир Киричок розповів, як отримує рекордні надої від своєї кізоньки

57-річний Володимир Киричок із Талалаївки все життя береться за щось новаторське, незві­дане, для когось і неможливе. Щоразу його від цього відмовляють. Найголовнішого захоплен­ня чоловіка взагалі не поділяє ніхто із близь­ких... Та попри все Володимир Андрійович у кожній із нових справ досягає великих успіхів. А в улюбленій навіть встановив рекорд України!



Володимир Киричок зі своєю рекордисткою Алісою

За фахом Володимир Кири­чок — учитель іноземної мови. Ви­кладав англійську та німецьку, було, і в двох школах одночасно. 9 років учителював і 9 років був директором червоноплугатарської шко­ли в колишньому Талалаївському районі. Вона 2001 року прослави­лась тим, що стала першою в Украї­ні сільською школою, яка не просто вийшла в Інтернет, а ще й створила та вела власний сайт.

Як Володимир Андрійович про­вернув справу із сайтом — окрема цікава історія, зараз не про неї і ди­ректором він став у найважчий для школи час, коли в ній через мо­рози “полетіла” система опалення і сама школа була на межі закрит­тя. А організувавши разом із бать­ками школярів ремонт і зберігши навчальний заклад, Володимир Ан­дрійович зважився на кардинальну зміну роботи - разом з інвесторами з Данії створити й очолити три сільськогосподарські фірми.

- Земля, свині, корови - для мене це було щось абсолютно но­ве, масштабне, незрозуміле! Од­нак я ризикнув і ось уже 16 років у цій справі.

Нині Володимир Киричок — директор агрофірми ТОВ «Агро­фірма “Лан"» у сусідніх із Талалаївкою Великих Бубнах Роменського району Сумської області. А ще в нього є власна козяча фер­ма “Мілка”.

— Це швидше хобі, проте я вва­жаю, що й воно має приносити хай і невеликі, але гроші.

«КІЗ У НАС НЕ БУДЕ!»

- Не знаю чому, але кіз я любив з дитинства, — усміхається Володи­мир Андрійович. — Ще малим, прига­дую, ішов я вулицею, а в сусідки козе­ня стрибає - чорненьке з білими ніж­ками. Вона питає: «Володю, не хочеш забрати? Я тобі дарую». Ой, як я зра­дів! Сповнений щастя, приношу те ко­зеня додому. А мати, побачивши, як напустилася на мене: «Куди?! Нащо?! Хто і чим його буде годувати?! Це все на мою шию! Щоб і ноги його в нас не було!» Тут іще й батько приїхав і доси­пав. Я зі сльозами відніс те козеня на­зад. Однак ідея вже запала в душу — мені хотілося кіз!

Я бігав до сусідів, допомагав їхніх пасти, годувати, доїти. Учився. І знову почав діставати батьків:«Купіть козу!» Батько говорив: «Я їх органічно не переварюю!» А мати: «Вона як замекає, то наче душу мені рве». Одне слово, не могло бути в нас кіз!

Пішов я до школи. І якось у пер­шому чи другому класі учителька ста­ла розповідати нам про професії. По­тім спитала, хто ким хоче бути. Діти почали називати ті, про які щойно від неї почули: лікарями, космонавтами, учителями. Дійшла черга до мене, і я випалив: «Я хочу бути з козами. Я ду­же їх люблю, але батько з матір 'ю про­ти них. Якби мені купили козу, я був би щасливий»! Учителька аж в доло­ні сплеснула: «Боже ти мій!» І попро­сила переказати батькові, щоб завтра прийшов до школи.

А при зустрічі як узяла його в обо­рот: «Чому ви не хочете купити дитині кози? Володя он як молоко любить! Тут дітей не змусиш, а ваш залюбки випиває склянку, ще й другу просить. Це ж здоров'я! Купіть - буде йому і втіха, й улюблене молоко».

А в нас багатодітна сім’я. Ще й бу­дуємося. Молока нема за що купить.
Другий раз і на хліб немає. Де там гро­ші на козу?..

Вчителька говорить: «У мого бать­ка дві кози. Він уже старий, я його убалакаю - одну продасть вам. Ядам свої гроші, наче це від вас. А ви коли віддасте, тоді й добре»...

Умовила вчителька і мого батька, і свого. А вже як додому козу привели, батько на мене злий, мати в шоці: «Я до неї й пальцем не торкнуся! Зумів купить — зумій і доглянуть!»

Вони надіялися, що як на мене козу повісять, то я перегорю... А коли щось любиш, то ця робота не здається важ­кою чи неприємною. Я так за це взяв­ся! І годував, і вичищав, і доїв сам весь час, і до цапа водив. Планував, скіль­ки кіз тримати. Ще й сіно косив на зи­му. Батьки побачили моє завзяття - і вже почали мені допомагати із заготів­лею сіна.

НА 5-МУ ПОВЕРСІ, АЛЕ КІЗ НЕ ПОЛИШАВ

— Коли хтось каже: «У мене немає умов тримати тварин», я лише сміюся. Я вступив до Ніжинського педінститу­ту на факультет іноземних мов і там, живучи на п'ятому поверсі гуртожитку, можна сказати, теж тримав кіз.

Тих, що в мене були, довелося продати, бо їх ніхто не захотів доглядати. Але в бібліотеці я познайомився із жінкою, так само «повернутою» на ко­зах, як і я. У читальній залі брав літера­туру про кіз, а вона записувала. Спи­тала: «Цікавитеся? І я цікавлюся». Ми розбалакалися. Вона каже: «Хочу по­родистих, із села Лука» (там була зна­менита на всю Україну ферма). Я сам подався на Полтавщину поїздом, за свої гроші, що зі стипендії навідкла­дав, купив і привіз цій жінці породисто­го цапа. Ходив до неї у приватний сек­тор кіз провідувати...

А от поки я був в армії, то вже за мої­ми козами доглядали батьки. Бо я служив на Кубі. Але в листах консультував їх, що і як робити.

Зараз же у мене кіз до двох десят­ків в основному альпійської породи (це французька генетика) та англо-нубійської. Виходить, що я з козами весь час із першого чи другого класу. Якщо пораху­вати, то вже десь 50 років.

- Нині вам із ними допомагає дру­жина?

На жаль, так на моїй долі написа­но щоб ніхто з близьких не поділяв мо­го захоплення ні батьки, ні жодна із трьох сестер, ні дружина і двоє дітей. Сам я не встигаю, то наймаю людей, які допома­гають доглядати. Але за всім стежу і все контролюю.

8,540 Л ЗА ДОБУ- РЕКОРД УКРАЇНИ

- У середньому мої кози дають 5-6,5 літра молока за добу в залежності від сезону бо є так звана лактаційна крива коли коза окочується, в неї спершу неба­гато молока, потім воно за місяць підніма­ється до максимальної точки, тримається певний період на цьому рівні, а тоді посту­пово спадає.

Коза мас доїтися 10 місяців, два міся­ці перед окотом має відпочити, після зно­ву починає доїтися.

Зі збутом молока в мене проблем не­має - усе продаю. Хоча є багато й забобонів, мовляв, воно смердюче, ще якесь. Бо­яться навіть скуштувати Насправді ж козя­че молоко дуже смачне і корисне.

Те, що одна з кіз - Аліса - дає рекорд­ну кількість молока, помітили випадково.

- Раз на місяць ми робимо контроль­ний надій. Доїмо вранці, в обід, увечері, зважуємо і записуємо кількість молока від кожної кози і все молоко разом. У липні я став підбивати цифри, дивлюся добовий надій в Аліси 9,350 літра! Зразу й сам не повірив: та ні, це якась помилка. До цього я Аліси не виділяв. Вона - молода коза, і не найкраща, були й ліпші. Пере­дивився ще раз, звірився із загальним ре­зультатом — дійсно!



Поділився своєю радістю у фейсбуці в «козячих групах»: «Коза дала 9.350 літра за добу». І тут на мене козівники як напа­ли: «Такого не може бути! Брехун!» Стіль­ки бруду на мене було вилито! Я намагав­ся не брати близько до серця, але все од­но чіпляло. Як же довести? Зняти на відео, при свідках? Скажуть: змонтував, свідків підкупив, аферист!..

Одна людина із тих, хто за мене пора­дів і привітав (на щастя, були й такі), підка­зала: «Зверніться до книги рекордів Укра­їни». Я так і зробив. Але, поки тривала ре­єстрація, перевірка, коза надої почала збавляти, адже діло йшло до осені. І коли приїхали представники Національного ре­єстру рекордів, вони зафіксували вже не 9,350 літра, а 8,540. Та й це потягло на ре­корд! Мені вручили відповідний сертифі­кат. Наше досягнення вже є в переліку ре­кордів за 2023 рік, тільки книга про них ви­йде у 2024-му.

Керівник Національного реєстру ре­кордів України Лана Вєтрова зауважує, що рекорд «Найбільший добовий надій молока кози» встановлено в категорії «Жива природа» і що слава про Алісу вже розлетілась навіть за межами України.

— Це унікальний випадок: за добу — і літрів молока! Хто не знає, то середньостатистична коза за добу продукує до 2 літрів молока. Найбільше - це до 4-5 л. за добу. Отож Аліса - однозначно рекордистка!

Її порода — на 75% альпійська, на 259 зааненська. Назвали Алісою, бо за кольором — як лисичка.
І така ж хитра, — жартує господар.

— Рекордистці приз був?
— Приз був господарю: я довів Хомам невірячим, що не брехун, — сміється Воло­димир Андрійович. - Може, в когось кози й більше дають (я чув, що й по 10 літрів можуть), але господарі до реєстру рекордів не зверталися. А мій тепер зафіксовано.
Аліса лише з другим окотом. За третім, теоретично, має давати ще більше молока. Я ставлю ціль — 10 літрів за добу. Тому, може, наступного року ми поб'ємо власний рекорд!

Принципи та хитрощі догляду для високих надоїв від Володимира Киричка:

— Тут я працюю за чотирма напрямками. Кожен із них - важливий, без якогось одного результати будуть уже не ті.

1. На першому місці ГЕНЕТИКА. Кози мають бути породисті і високопродуктивні. Якщо в генах закладено, що коза має давати велику кількість молока, то значить і при інших умовах даватиме. А якщо не закладено, то хоч вальс біля неї танцюй, а багато не дасть.

Кіз треба парувати з цапом, який за продуктивністю має бути від тих, що кращі за моїх. Тоді наступне покоління виходить кращим. І кожного року в мене покращення, покращення, покращення... Дійшло до того, що в У країні вичерпалися всі ресурси: куди не поїду — немає цапа кращого, ніж у мене. А зі своїми парувати я не можу, бо це буде родинне схрещення (інбридинг), яке веде до виродження. Тому із цього року я почав штучне запліднення кіз спермою із Франції. Купую у фірми «Генетика і селекція». Це виходить у кілька разів дорожче, але результат того вартий.

2. ГОДІВЛЯ. Є прислів’я «Молоко у корови на язику». У кози - так само. Треба вміти годувати правильно. Тут купа нюансів і підходів, кожен робить по-своєму. Я виробив власний підхід, який, до речі, багато хто критикує.
Обов'язковий принцип годівлі — 24 години на добу до­ступ до корму та води. У мене кози у вольєрі, і там це за­безпечено. Підгодовуємо калорійними травами — головним чином люцерною і суданкою (це молокогінні трави). Плюс я ще використовую смажену сою, концентрати, премікси. Чим більше коза з'їсть потрібного і поживного, тим більше буде молока. Треба продумати на цілий рік і створити належну кормову базу.
.
3. УТРИМАННЯ. В основному молоко виділяється тоді, коли коза відпочиває. Вона не має бігати цілий день на ланцюгу довкола кілка, а має або їсти, або лежати і ремигати, спати. Не можна допускати, щоб коза перемерзала, була на протягах чи під дощем, щоб стресувала.

4. ЗДОРОВ'Я. Це випливає з годівлі та утримання. •Якщо не будеш цього робити правильно - здоров'я підірветься. Треба забезпечити відповідні умови і проводити профілактичні заходи: ганяти глистів, інших паразитів.

Джерело: газета “Гарт” Аліна Ковальова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.