Віктор Коленченко з побратимами перевезли у мішках більше 100 мільйонів гривень

Викрали з-під носа у росіян два новеньких «Урали», розібрали на запчастини і спалили російський Т-72, ризикуючи життям розвозили по прикордонню продовольство, а ще перевезли в мішках більше ста мільйонів гривень. Цивільні добровольці Новгород-Сіверської громади у перші тижні війни суттєво допомогли війську та відвернули гуманітарну кризу.



У перші два тижні війни колони російської техніки перли ордою дорогами Новгород-Сіверщини. Місто кацапи чомусь оминули, а ось в обхід Новгорода-Сіверського до Шостки потрапити намагались. Після того, як наші підірвали міст через Десну, ординці почали шукати альтернативні маршрути. Потік техніки зменшився, але на основній трасі ворог розставив блокпости, проїхати через які було дуже складно.

Тоді ж у перші дні війни на зміну поліції, що повтікала, у Новгороді-Сіверському з’явились перші добровольці, які, об’єднавшись, вирішили спочатку охороняти місто від мародерів, а потім їх функції стали подекуди незамінними.

Це зараз Віктор Коленченко – офіційний командир добровольчого формування територіальної громади, а на початку великої війни він був звичайним небайдужим громадянином, який готувався до оборони міста. Таких, як Віктор, спочатку було небагато, але з кожним днем їх ставало все більше. Хлопці патрулювали місто, потім на власному транспорті почали розвозити продовольство по селах. Робити це було іноді непросто.

«На основних дорогах стояли кацапи, наші хлопці власною технікою їхали об’їзними шляхами і польовими дорогами, розвозили по селах все необхідне. Хліб, борошно, олія – хлопці купували все це за свої кошти, возили в села і роздавали людям», – розповідає про функції своїх однодумців і побратимів командир.

Паралельно з гуманітарними функціями добровольці працювали як розвідка – очі та вуха української армії, передаючи на Чернігів дані про рух техніки, її кількість та координати. Але одного разу їм дуже пощастило. Під час одного з рейдів хлопці помітили на дорозі покинутий «Урал». Глянули – все ціле, немає лише акумулятора.

«Стояв він районі села Мамекіне, – пригадує Віктор. – Ми привезли свій акумулятор, завели і поїхали. Спочатку розмістили «Урал» в ангарі одного з сіл, а коли кацапи почали шастати по селах в пошуках втраченої техніки, перегнали його в місто. Другий «Урал» нам дістався подібним чином. Зараз вони вірою і правдою служать Україні».

Значно цікавішою і не менш героїчною, на наш погляд, є історія з російським танком. Ось як про це розповідає командир ДФТГ: «Звечора до нас надійшла інформація про те, що поблизу міста стоїть російська техніка. Місцеві бачили багаття в лісі. Зранку ми виїхали приблизно в той район. Слідів багаття не знайшли, але знайшли свіжий розпакований сухпай, а згодом і сам танк. Це був абсолютно новий, знятий із консервації Т-72. Видно, що росіяни намагались його полагодити. Ми підібрали всі документи і передали їх командуванню. Доповіли на Чернігів. Спочатку перед нами постало завдання спробувати завести техніку, перевезти й заховати її. Оскільки танкістів по громаді ми не знайшли, то привезли трактористів. Ті полазили, подивились і припустили, що, ймовірно, танк заміновано. Після доповіді на Чернігів отримали команду розібрати, що можна, а техніку знищити. Зробили «коктейлі молотова», облили і підпалили. Танк спалахнув, а потім йому відірвало башту».





За словами Віктора, після втечі з Чернігівщини росіян танк ще рік простояв у лісі. Але навіть пошкодженим він прислужився.

«Хлопці, які зайшли до нас на кордон, розбирають все придатне і перекидають на свою техніку», – каже командир ДФТГ.

Та не лише трофейною і спаленою технікою можуть похвалитись новгород-сіверські козаки. Були ситуації, коли вони двічі перевозили в мішках десятки мільйонів гривень. Це – гроші пенсіонерів, інвалідів, бюджетників.



«Нас викликали до міської ради і попросили привезти з Чернігова гроші. Допомогли паливом, ми сіли на наш «Nissan Patrol» і поїхали, – переповідає Віктор Коленченко. – Оскільки міст на Чернігів вже підірвали наші, щоб запобігти оточенню міста, то ми спочатку доїхали до Березни, переправились на човнах через Десну, а там хлопці з Чернігова вивезли мішки. Навантажили їх до себе і поверталися з грошима».

У цей час, за словами добровольця, кацапи саме заходили в Березну.

«Ми повернулись у Новгород-Сіверський і віддали гроші на Укрпошту. В мішках було 38 мільйонів гривень», – каже Віктор.

Ще одну поїздку по гроші для громади добровольці здійснили дещо пізніше. Цього разу гроші доставили з Шостки – 70 мільйонів гривень у мішках дорогами в обхід ворожих блокпостів.

Джерело: che.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.