Ірина Поліщук - єдина жінка в колективі городнянської пожежної частини

Ірина Поліщук прийшла на службу у міську пожежну частину за прикладом свого чоловіка Володимира, який присвятив шляхетній справі порятунку людей вже 23 роки свого життя. Тривалий час жінка вела домашнє господарство й виховувала доньку Дарину та коли донька підросла – з’явився час й для професійної діяльності. Вже п’ятий рік Ірина Анатоліївна працює диспетчером одного з караулів четвертої державної пожежної частини міста Городня.



Вона - єдина жінка у чималому чоловічому колективі з тридцяти двох співробітників. Каже, всі співробітники ставляться до неї ввічливо і з повагою, опікуються й бережуть. Саме тому, зазвичай, жінки не бувають на виїздах й життям не ризикують. Ірині довірили не менш важливий напрямок роботи – приймати інформацію та координувати роботу колег і партнерських служб – екстреної медичної допомоги, аварійної газової служби, аварійної служби електричних мереж, поліції та інших. До цього додається ще й чималий документообіг, який має бути оформлений своєчасно і якісно.

Найбільш напруженим періодом для рятувальників зазвичай є весна, бо спалювання сміття й випалювання сухої рослинності часто закінчуються пожежами, яких інколи трапляється по кілька на добу. Не менш напруженим був період повномасштабного вторгнення рашистів й блокада міста.

- Мені доводилося їздити на роботу електровелосипедом через усе місто, бо живемо ми
в селі Вокзал-Городня. Намагалася так підлаштувати свою поїздку, щоб не зустрітися з колонами окупантів. На жаль, це не завжди вдавалося, бо велосипед у мене не швидкісний й часом колони ворожої техніки просто наздоганяли мене чи прямували назустріч. Було відверто моторошно, а ще брала злість, що приперлися гади на нашу землю. Не менш моторошно було і вдома, бо зовсім неподалік розташувалися позиції загарбників, а повз подвір’я частенько проїжджала ворожа техніка, - пригадала Ірина.

Та попри всі внутрішні переживання вона жодного разу не пропустила свою зміну й чітко за службовим графіком була на роботі. На щастя, за місяць перебування рашистів на Городнянщині, особливих пригод не трапилось. Було кілька лугових пожеж, а ще рятувальники відвозили у безпечне місце кілька снарядів від «градів», які прилетіли після знищення колони окупантів біля Городнянського лісництва.

Маючи диплом радіо-телефоніста Ірина Поліщук продовжує здобувати профільну освіту рятувальника. Нині вона навчається у Вінницькому вищому професійному училищі Львівського університету безпеки. Теоретичні знання і практичні навички можливо й стануть у нагоді для рятувальниці у наш неспокійний час, та хай вони краще не знадобляться у реальному житті!

Джерело: "Новини Городнянщини", Павло ДУБРОВСЬКИЙ

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.