Катерина Бадерик: «Бухгалтерія — це не просто цифри та гроші, це згуртований колектив»

Щороку 16 лип­ня в Україні відзна­чають День бухгал­тера. Перші і, на­певно, найголовні­ші асоціації, які ви­никають про бухгал­терію, - це гроші, скрупульозні рахун­ки, обліки та звіти. На перший погляд, здається, що це той фах, де раз навчив­ся і пізніше лише ви­користовуєш свої знання. Але чи так це?
У переддень про­фесійного свя­та ми запитали про тонкощі бухгалте­рії у заступника го­ловного бухгалте­ра КП «Сосницька лікарня» Катерини Бадерик. При бух­галтерській спра­ві Катерині Юріївна вже 7 років, звідто­ді, як одержала свій диплом. До того ж увесь час працює майже у одній струк­турі - у Сосницькій лікарні. Але був і досвід роботи при фірмі у Чернігові. Та Катя не шкодує, що повернулась у тихе рідне містечко.



Сосниччина славиться сільсько­господарським технікумом. Не одне покоління висококваліфікованих фа­хівців вийшли саме зі стін цього на­вчального закладу. Багатьох сво­їх синів і дочок батьки переконали і відправили сюди, щоб були близь­ко додому і «їли домашню юшку». Так вийшло і у Катерини. Вона мрія­ла бути психологом чи журналістом, але батьки умовили йти до технікуму і не помилились, дочка виправдала їхні надії і сама тепер каже, що про­фесія бухгалтера досить затребува­на. «Після отримання бухгалтерсько­го диплому, можна працювати і еко­номістом, і касиром, і банкіром. Це той фах, який постійно буде затре­буваний. Зрештою, хороший бухгал­тер завжди зможе знайти собі робо­ту та гідно заробляти. Якщо ви праг­нете стабільності, якщо вам не чужі цифри, якщо вам хочеться мати від­ношення до великих справ і ви готові до постійних викликів, то вам сюди», - із задоволенням про свою професію розповідає Катерина Бадерик.

Вона ж, закінчивши з червоним дипломом технікум, вступила до Чернігівського інституту економі­ки і управління. Провчившись два роки, вимушена була переходити до Чернігівського політехнічного універ­ситету, оскільки попередній виш за­крився. Навчалась дівчина наполег­ливо на денній формі на держзамов­ленні і завжди отримувала стипендію.

У 2015 році вона, як дипломова­ний спеціаліст, прийшла на своє пер­ше місце роботи за фахом у одну із Чернігівських фірм. Але довго не за­трималась. Адже завжди хотіла пра­цювати у рідному селищі, хоча дуже рідко зустрінеш людей, які змінюють велике місто. Та все ж, коли з’явилась можливість, відразу приступила до роботи.

З квітня по серпень 2016 року вона була секретарем у лікарні. А вже у вересні їй запропонували поса­ду заступника головного бухгалтера. Звідтоді сумлінно працює. Каже, ща­слива, що проживає в рідній Сосниці, і ніколи не прагнула виїжджати звід­си. «Я приземлена людина. І мені не треба чогось незвичайного. Хочеться, щоб заїхали нові лікарі, адже саме від них залежить і здоров’я жителів всієї громади, і успіхи лікарні. А найбільше я хочу, щоб настав мир. Нехай швид­ше закінчиться війна, щоб можна було навчати дітей, щоб мріяти, пла­нувати, щоб з’явилась надія на зав­трашній день».
Та хоч стільки років на одному місці, це не означає, що, як спеціаліст, вона стоїть на одному місці.

- У бухгалтерії не буває так, що ви­вчив і вже більше не потрібно вчити­ся. Зазвичай зміни у законодавстві відбуваються чи не щомісяця, а то і щотижня. Без участі у різних семіна­рах, вебінарах не обійтись. Ми по­стійно слідкуємо за законодавством, постійно перечитуємо різні журна­ли, інтернет-видання, - розповідає Катерина.

Ми - це злагоджений колектив, ко­жен бере на себе велику відповідаль­ність. Уп’ятьох жінки виконують коло­сальну роботу. У медустанові працює 140 чоловік. До того ж робота бухгал­терії - це не лише начислення зарп­лати. Це і техніка, і матеріальні цінно­сті, і тендерні закупівлі, і дуже багато роботи. До того у комунальному за­кладі різні форми власності - поряд з державною є приватна та колективна. А це різні обрахунки.
Найбільше сил, мабуть, кожен бух­галтер залишає на роботі у звітний період. Або ж, коли має справу із не­типовими операціями. У щоденній ру­тині втома не така помітна і після ро­боти навіть є сили на дозвілля. Хоча треба розуміти, що робота бухгалте­ра - нелегка праця, просто з часом, як і скрізь, виробляється певний ре­жим і звичка. Для бухгалтера дуже важливо бути максимально стресо- стійким. Бухгалтерія - це нервова ро­бота. Але все посильно. Треба бути дуже уважним, бо доведеться пра­цювати з цифрами, де важлива кож­на копійка. Тут не можна заокруглю­вати чи губити якісь незначні суми - на рахунку кожна гривня і копійка точ­но її береже.
Добрий бухгалтер має бути також терпеливим і готовим до клопіткої ро­боти. Якщо ви непосидюча людина чи не вмієте керувати часом, то ця про­фесія не для таких. А ще треба вмі­ти брати на себе відповідальність та розуміти, що від твоєї пунктуальності залежить чи люди матимуть що їсти. Адже зарплатня має виплачуватись у певні терміни, а для того потрібно за­здалегідь почати розрахунки та підго­товку. Податкова також чекати не вміє і, що важливо, не буде.
Як і у будь-якій професії, у бухгал­терії потрібно любити свою роботу, мати постійну цікавість до неї та бути відкритим до нових знань.
Саме такою по життю є Катерина Бадерик. Дирекція медустанови ха­рактеризує заступника головного бух­галтера як відповідального, дисциплі­нованого, висококваліфікованого спе­ціаліста, на якого завжди можна роз­раховувати, вона не підведе.

Крім своєї улюбленої роботи вона займається депіляцією. Каже, що в усьому винна відпустка по догляду за дитиною. Тоді молода жінка відкрила для себе і новий вид діяльності, який
не давав нудьгувати, і додатковий прибуток. З тих пір це заняття жінка не покидає, адже клієнти звертають­ся за послугою постійно.

Крім цього Катерина має земельну ділянку. Як чи не кожна сосничанка вона любить вирощувати квіти, горо­дину - без цього в нашому селищі ну, ніяк. Чоловік їздить на заробітки, тому не завжди може допомогти. Та чим би не займалась Катерина, головне для неї - улюблена професія бухгалтера. Вона абсолютно не шкодує, що ко­лись послухала батьків і пішла навча­тись до технікуму. Але своїй донечці, каже, не буде нав’язувати вибір про­фесії.
- Скористаюсь можливістю і від душі привітаю своїх колег. Дорогі, бажаю всім міцного здоров’я, по­при складний час - зберігати рів­новагу й емоційний баланс, якомо­га більше радісних моментів у жит­ті, цікавих зустрічей та яскравих вражень. Зрештою, бухгалтерія - це не тільки звіти, нерви та рахун­ки. Це колеги, з якими розумієшся на півслові, на півцифрі. Від май­стерності бухгалтера залежить не тільки розвиток установи, а і бла­гополуччя кожної родини. А нара­зі всім миру, такого довгождано­го і такого заслуженого, - побажа­ла Катерина.

Сподіваємось, що липень відзна­читься для бухгалтерів не лише ряс­ними оберемками піврічних звітів, а й радісним очікуванням свого профе­сійного свята. У відлунні цих відчут­тів понад усе хочеться, аби врешті за­кінчилась війна і життя повернулось у своїй повноті. Разом - до перемоги!

Джерело: газета “Вісті Сосниччини” від 14.07.2022, Олена КУЗЬМЕНКО

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.