На межі – як виживає чернігівське підприємство в умовах енергокризи

 

У світі набирає обертів енергетична криза. Її небезпечні наслідки вже відчуло багато країн, із яких надходять тривожні повідомлення – масово скорочують виробництва чи взагалі припиняють роботу промислові гіганти – вони не готові працювати в умовах від’ємної рентабельності.

Не виняток і Україна – аномальний ріст цін на енергоносії болюче вдарив по виробниках, малому й середньому бізнесу. Більшість підприємців були змушені згорнути програми модернізації, щоби переспрямувати кошти на сплату комунальних рахунків. А ціна електрики та газу заклалася в собівартості продукції, що негативно вплинуло на її конкурентоспроможність.

Як нині виживає чернігівське ТОВ «СіНегрі», що працює в галузі деревопереробки, розмова з його директором Валентином Васьком.

– Як деревообробна промисловість відреагувала на вибухове зростання цін на енергоносії?

- Як і будь-яке виробництво – боляче відреагувала. Зокрема тому, що більшість нашого обладнання використовує для своєї роботи електроенергію. Тому зростання тарифів на саму електроенергію і, зокрема, з 1 січня на її доставку, впливає, перш за все, на собівартість виробленої продукції. Ціна на газ для нас не настільки критична, адже при деяких наших технологічних процесах, наприклад, у сушильних камерах, використовуємо тверде паливо – відходи деревини. Тож прямого впливу зростання ціни на газ ми не відчуваємо. Але подорожчання його, як і паливно-мастильних матеріалів, збільшує супутні витрати і впливає, зрештою, на кінцеву собівартість нашої продукції. Ще один негативний фактор – підвищення вартості енергоносіїв збіглося з падінням ціни на продукцію з деревини на світових ринках. Склалася ситуація, коли внутрішня собівартість зростає, а вартість на міжнародних торгових майданчиках і в країнах, куди ми експортуємо свою продукцію, падає. Тобто, деревопереробники зазнають відчутних ударів із двох боків. Наприклад, вартість експортної продукції до країн Азії впала приблизно на 30% за останні три-чотири місяці. У той же час внутрішні наші витрати на виробництві зросли. Напевно знаю, що деякі з наших колег в області вимушені були призупинити свою діяльність у грудні минулого року і тільки зараз потроху починають відновлювати роботу – якщо надходять замовлення, котрі дозволять хоча би увійти в собівартість.

– Які заходи має вживати держава, щоби захистити своїх виробників?

– Має бути реальне регулювання ціни на електроенергію. Це регулювання, начебто, є – енергоринок, відповідно до якого визначається вартість електроенергії в той чи інший день та час доби. Держава обмежила найвищу вартість електроенергії, за якою вона може продаватися, але, як показує практика, з 8-ї і десь до 18-ї години в робочі дні ця вартість є максимальною. Розуміючи, що ці витрати впливають на собівартість нашої продукції, ми розглядаємо можливість переходу на роботу в нічні зміни – поки що вартість електрики вночі менша. Однак є тенденція до того, що скоро і вночі ціна буде високою. Ми зробили аналіз вартості електроенергії погодинно протягом доби за кілька минулих місяців – у динаміці. Фактично він показав, що вона зростає вже і вночі. Бо за нічним графіком починають працювати багато підприємств – уночі зростає споживання електроенергії, а значить, і попит на неї, і її вартість. Тому потрібно, щоби держава, по-перше, зменшила максимальну вартість електроенергії, яка зараз встановлена в розмірі 4000 грн/МВт-год. на ринку на добу наперед (РДН – електроенергія купується-продається за день до поставки споживачу). По-друге, НКРЕКП дозволило приватним компаніям підвищити вартість доставки електроенергії, це болісно позначилося на виробниках, значно збільшивши їхні витрати. Тож потрібно й тут приймати якісь виважені рішення.

– Як підвищення вартості електроенергії вплинуло на собівартість вашої продукції?

– За нашими підрахунками, з квітня минулого року наші витрати на електропостачання зросли удвічі!

– Зараз багато хто, в якості альтернативи традиційним видам, переходить на відновлювальні джерела енергії. Не розглядаєте такий варіант?

– Розглядаємо і міркуємо, що саме могли би використовувати – від теплових електростанцій, адже маємо відходи виробництва, до встановлення сонячних панелей. Однак усе потребує додаткових витрат, які ми поки що не можемо собі дозволити, нашого ресурсу наразі не вистачає. Коли просіли ринки і зменшився попит на продукцію, це обмежило нас в обігових коштах. А інвестиції, наприклад, у сонячні панелі чи в теплостанцію доволі значні.

– Чи маєте стратегію, як буде виживати ваше підприємство?

– Будемо оптимізувати виробництво й використання електроенергії, скорочуватимемо видатки – це ми вже робимо протягом останніх місяців. Аналізуватимемо ситуацію, якщо буде погіршуватися, перейдемо на роботу в нічний час, щоби зменшити вартість електроенергії.

– Якою буде критична межа – ціна на електроенергію, після якої ви не зможете працювати?

– Ця межа вже близько – бо працюємо на межі рентабельності. Якщо й далі буде падати вартість нашої продукції на світових ринках, а вартість електроенергії – зростатиме, невдовзі перетнемо межу збитковості. Наразі ми балансуємо, закінчуємо наші зобов’язання за угодами й шукаємо шляхи, які би дали підприємству безперебійно працювати без зупинки виробництва і звільнення працівників. Боротися будемо до останнього, бо розуміємо, що ніхто, в тому числі й держава, нас не підтримає. Покладаємося на свої сили, консультуємося з колегами і партнерами по ринку деревообробки, шукаємо спільних рішень і виходу із ситуації, що склалася.

Джерело: Деснянська правда, Алла Прима

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.