Первинка Киїнської громади: молода лікарка, яку чекали три роки, і її «кам'яна стіна»

Незабаром у Киїнській об’єднаній територіальній громаді Чернігівського району має відчинити двері новенька амбулаторія сімейної медицини. На цю подію сподіваються як пацієнти, так і медики. Поки ж вони надають допомогу населенню в старому приміщенні, де можна обстежитися, є палата для денного стаціонару, збережена так звана мікроаптека, працює кабінет приватного стоматолога. Має медзаклад й новий автомобіль - Renault Duster. Не вистачало тільки сімейного лікаря. Упродовж майже трьох років приймали пацієнтів приїжджі фахівці з Чернігова.



І ось цьогорічного серпня в Киїнську амбулаторію загальної практики сімейної медицини прийшла працювати 25-річна Наталія Фурлетова. Одразу після інтернатури, практичну частину якої проходила в столичних медзакла-дах, серед яких - обласні і міські клініки для дорослих і дітей, тубдиспансер, психоневрологічний центр, інститут травматології і ортопедії, «ОХМАТДИТ». На Чернігівщині -на базі Чернігівської райлікарні, в тубдиспансері, станції швидкої допомоги та медзакладі Киїнської громади. В амбулаторії Наталія Фурлетова - за головну.

Стати лікарем у селі

Вечірній час, у вікнах сільської амбулаторії світиться. Сьогодні її завідувачка - сімейна лікарка Наталія Фурлетова - працює у другу зміну, до 19-ї години. З кабінету виходить дідусь, спочатку показується його палиця, а потім і він сам. Ніяк не може розпрощатися:

- Я чомусь не додзвонююся на стаціонарний телефон, зламався чи що? Якось незручно з різних дрібниць вам на мобільний тараторити і зайвий раз турбувати...

- Перевіримо! - чути у відповідь голос із кабінету сімейної лікарки.

- А ще сьогодні лампочка у дворі перестала працювати, темно...

- Записала, замінимо! - бадьоро відказує.

- Наче все сказав, тоді - доброго вам здоров'я! - посміхнувся очима дідусь у масці - останній на сьогодні відвідувач - і направився до виходу.

Таких небайдужих, яким не все одно, і розуміючих пацієнтів у Наталії Фурлетової багацько.

До кожного у неї власний підхід. Найперше - приділити час і вислухати людину, навіть якщо на прийом йде до півсотні осіб у день.

- Люди звертаються з різними проблемами, і не лише це скарги на власне самопочуття, буває й таке, що просять поради для тварин, приміром, чим лікувати кота або собаку, - каже Наталія Фурлетова. - Тож із дівчатами, з медсестрами, жартуємо, що ми тут ще й за ветеринарів.

Знаходити слова підтримки з будь-якого приводу - рівень освіченості, вихованості, милосердя та життєвого досвіду. Здавалося б, який він у молоденької лікарки, яка до того ж для більшості жителів поки чужа, бо приїхала жити в громаду зовсім недавно. Насправді Наталія не по роках мудра, дуже серйозна, прискіплива до себе і свого оточення. А ще добра і творча.

- Я свого часу закінчила художню школу, трохи малюю, - каже скромно про себе. - Самотуж-ки навчилася грати на флейті, а це взялася вчити італійську мову.

Розповіла, що родом з Ріпок, там живе її мама - вчителька географії Людмила Палій. Після 9 класу дівчина вступила до Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді, на хіміко-біо-логічний профіль. Коли постав вибір майбутньої професії, подавала документи на різні спеціальності, що зовсім не пов’язані з медициною, а також до Національного університету імені Богомольця, який вочевидь і вирішив її подальшу долю стати лікаркою. Вступ на держзамовлення цього престижного вишу не стало для неї несподіванкою, бо мала високі результати ЗНО. Навчання було нелегким, але цікавим. Наталія вважає цінним не тільки набуті знання, практичний досвід, спілкування з видатними наставниками, а й разом пережите з одногрупниками - нинішніми лікарями по всій країні.

- Мої рідні хотіли, щоб я стала лікарем, особливо бабуся, яка все життя відпрацювала медсестрою в хірургії. Вона хотіла мною пишатися, - розповідає Наталія Фурлетова. - Коли вступала в ліцей, раптово помер мій таю. Можливо, це також підштовхнуло мене піти в медицину. Я тоді бажала, аби більше ні з ким таке не повторилося... А ще зі слів мами, у всіх моїх ляльок були сколоті сіднички. Маленькою я лікувала іграшки і свою сім’ю, якщо хтось поранився, завжди першою бігла з ватою і антисептиком...

Лікує своїх декларантів і чужим не відмовляє

Четвертий місяць роботи - і понад три сотні пацієнтів, які підписали договір з новою лікаркою. Але ця кількість жодним чином не впливає на обсяг її роботи.

- Я не ділю пацієнтів на своїх і чужих. Прийшла людина - як не прийняти?! - продовжує. - Сімейний лікар - це той, хто допомагає тут і тепер. Але важливо й людям брати відповідальність за власне здоров'я і своїх дітей, а не перекладати її на плечі лікаря. У філософському сенсі є такий трикутник: людина, хвороба, лікар. Залежно від того, хто з ким об’єднається, й буде відповідний результат. Якщо пацієнт разом з лікарем - є висока ймовірність побороти хворобу. Якщо пацієнт разом з хворобою і «воює» з лікарем - то лікар просто безсилий. Важливо прислухатися до фахівців, без довіри позитивного ефекту не буде.

Свою роботу любить. Каже, завжди старається бути на позитиві, хоч і втомлюється як фізично, так і морально:

- Я не сама. У мене є велика підтримка - чоловік Григорій, ми наразі проживаємо з його батьками в сусідній Павлівці і будуємося, мама, свекри, старший брат, дідусь, старші колеги з райлікарні і звичайно вдячні пацієнти, керівництво нашої громади, яке не кинуло нас напризволяще. За це я дуже вдячна. А мій колектив - це взагалі найперші мої помічники, справжня професійна і незамінна команда! З ними я, як за кам'яною стіною. Хоча, мабуть, мало б бути навпаки.

Ентузіазм

У сільській амбулаторії років з десять працював аптечний пункт. Рік тому його закрили, звільнилася фармацевт, і утримувати його стало нерентабельно. Проблему із забезпеченням медпрепаратів сільського населення у КиТнці вирішили так.

- Лишити людей без ліків - ми не могли й ніколи б цього не дозволили, - розповідає сімейна медична сестра Світлана Ворона, за освітою фельдшер, працює в амбулаторії 15 років. - Вирішили зробити, як скрізь у селах, де немає аптеки, - брати медпрепарати під реалізацію. Налагодити роботу мікроаптеки, так ми її між собою називаємо, спочатку було складнувато. Усяких нюансів вистачало. А тоді і ми пристосувалися, і люди. Тепер дякують за можливість придбати ліки в селі, а не їхати за ними в Чернігів.

Зберігають медпрепарати у кабінеті сімейного лікаря, в шафі.



- У нас є все для надання першої невідкладної допомоги, - долучається акушерка Катерина Коробко, яка теж має фах фельдшера, працює в амбулаторії 7 років. - Це і від гіпертонії, температури, при різних травмах, кишково-шлункових розладах, больовому синдромі, кровотечі...

- Люблю називати нашу мікроаптеку - ентузіазмом медсестер, - додає лікарка Наталія Фурлетова. - Тільки їм відомо, скільки потрібно старань для її функціонування. Взагалі Світлана і Катерина роблять велику роботу. І Юлія Вовк, молодша медсетра, як та бджілка.

І медсестри, і сімейна лікарка щоденно приймають пацієнтів, ідуть і ідуть на виклики, не знаючи, що там може статися. У них немає під боком реанімації. Є тільки вони, їхні руки і голова. Консультують і відвідують хворих на Covid. Оглядають новонароджених. Роблять щеплення, ставлять крапельниці і виконують багато паперових справ.

Познайомитися з кожним

У складі Киїнської ОТГ, окрім Киїнки, - Жавинка, Павлівка, Гущин, Трисвятська Слобода і Шестовиця. Не всі мед заклади цих сіл забезпечені фельдшерами.

- У ФАПах Жавинки та Трисвятської Слободи працюють фельдшери, а в решті сіл медичних працівників немає, звільнилися торік, - зазначає Світлана Ворона. - Тож, хто не має договорів з сімейним лікарем, від тепер може укласти з Наталією Фурлетовою. Можливість є. Також вона планує розпочати прийом пацієнтів у селах громади, з кожним познайомитися.

Наразі в Киїнській амбулаторії можна зробити такі обстеження: виміряти тиск, насиченість кисню в крові, рівень цукру. Тут застосовують для діагностики отоларингоскоп, також тест-смужки для аналізу сечі, швидкі тести на ВІЛ, гепатити. Можна зробити й кардіограму. Наталія Фурлетова каже, що хотіла б, аби нова амбулаторія мала вкрай потрібний гематологічний аналізатор, завдяки якому можна швидше і більш точно визначати діагноз та призначати лікування.



- Можливо, люди очікують, що в новій амбулаторії буде ледь не МРТ чи рентген-кабінет, - зауважує сімейна лікарка - Буде все те саме, що ми й мали, і будемо ми. Насамперед зміняться умови надання меддопомоги. Планується, що також працюватиме денний стаціонар, матимуть робочі місця 4 сімейних лікарі, які забажають працювати у нас, будуть маніпуляційна, велика зала очікувань, пристойна вбиральня. Скоріш за все в новому приміщенні, на умовах оренди, працюватиме й стоматологічний кабінет. Будівництво - на завершальній стадії, лишилися внутрішні роботи та улаштування території.



Наталія Фурлетова розуміє: роботи попереду багата Головне, що в неї є віра в свої сили і колектив, який їй довірили.

Лариса Галета, «Деснянка» №45 (832) від 12 листопада 2020

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.