Як карантинить багатодітна корюківська сім`я у маленькій трикімнатній квартирі?

Про те, як під час карантину у невеличкій трикімнатній квартирі живе з трьома дітьми корюківська родина Кириченків, Сусіди.Сіту розпитали батьків - Валерію і Володимира.



Плюси і мінуси сімейного карантину

У невеликій трьохкімнатній квартирі їх п`ятеро: тато, мама і троє дітлахів.


Родина Кириченків у повному складі

На роботу ходить тільки глава родини. Мама – на домашньому посту з дітьми. Новину про карантин 12-річна Соломія і 8-річна Єремія Кириченки зустріли, як і всі школярі, - зраділи.

Однаково було тільки трирічному Гордію. Але не його батькам. Бо після Нового року хлопчик тільки почав стабільно відвідувати дитсадок, звикся, як тут – карантин.

Карантин «зачинив» вдома маму, 37-річну Валерію і дітей. Тато на роботу ходить щодня. 39-річний Володимир Кириченко працює начальником виробничого відділу Корюківського держлісгоспу.

Мама ж, залишившись з дітьми у квартирі на невизначений термін, каже, що нових обов`язків у неї не з`явилося. Вдома вона, як і завжди: вихователька, вчителька, кухарка, прибиральниця. А в умовах одночасного перебування трьох дітей у форматі 24/7 і на невизначений термін – ще й кризовий менеджер та координатор дитячих проєктів.

Мій спосіб життя майже не змінився. Хіба що додалося домашньої роботи, – Валерія Кириченко.

Одночасне постійне перебування вдома призвело до того, що у сім`ї Кириченків перехворіли усі. Нежить, горло, кашель і загальне нездужання. «Переваляло» усіх.

Серед безумовних плюсів карантину Валерія називає можливість довше поспати. Причому – і дітям, і мамі. Немає часових обмежень, ранкового поспіху і нервів.

- Діти люблять прокинутися і ще поніжитися у ліжечках, – каже мама. – Після умивання і сніданку дівчата роблять свої уроки. Коли з`явилися онлайнзавдання на кожен день, стало легше, бо напрацювалася якась відповідальність, необхідність виконання.


Весело гратися всім разом

Хоча і складно опрацьовувати матеріал без учителя. А до цього взагалі був тільки список завдань з різних предметів, який вчителі дали на період карантину. І змусити дітей виконувати ті завдання було досить складно.

Мама розробила своїм дітям оптимальний режим дня. Щоб усім було зручно і одне одному не заважали.

Доки Соломія, яка навчається у 2(6) класі Корюківської гімназії, виконує онлайн свої завдання, другокласниця другої міської школи Єремія до обіду займається на скрипці. Адже обідньої пори спатиме їхній братик Гордій – потрібна тиша. Потім за уроки сідає Єремія.


Щоденні заняття Єремії

Між заняттями мама робить для доньок перерви по 30 хвилин для гри у гаджетах. Це стимулює до подальшої роботи. Усі домашні роботи координує мама. Між цим готує, миє посуд, пере, прибирає і т.ін.


Старша донька Соломія

За умов гарної погоди Валерія дозволяє дітям недовго погратися у своєму дворі. Старша, Соломія, поперевах ображалася, що її не відпускають погуляти у місто. Та згодом змирилася з батьківськими обмеженнями.

Сама ж Валерія за час карантину полишала межі своєї квартири разів три чи чотири. Каже, виїздили з чоловіком на закупи або щоб доставити продукти та ліки батькам.

- Насправді все можна перетерпіти і у чомусь себе обмежити, переконана Валерія. – Головне, закупитися основними продуктами і побутовою хімією. А без якихось магазинних смаколиків на кожен день обійтися можна.

Наприклад, спекти домашній пиріг – чим гірше? Ми намагаємося дослухатися до порад залишатися вдома. Єдине, що Кириченки купують щодня, - це хліб. Його придбаває тато після роботи.


Тато може допомогти з уроками

Повертаючись додому, тато одразу миє руки, змінює одяг. Кириченки застосовують також маски, рукавички, антисептики. Увечері, коли родина збирається разом, у кожного з`являється час для себе і для спілкування. Зазвичай центром усіх сімейних розваг стає найменший Гордій.

І так кожен день. Аж до завершення карантину.

Про те, що обурює

Валерія каже, що найважчою для неї особисто стала неможливість вільного пересування містом. Перебувати постійно у квартирі, де всі товчуться на одному п`ятачку, непросто. Шум-гам і постійне намагання навести лад у помешканні – виснажують і тиснуть морально.

Але все це можна перетерпіти! Сісти у квартирі і пересидіти! Це непросто, але реально, - Валерія Кириченко.

- Мене обурює, коли одні люди це розуміють і дотримуються рекомендацій, а інші – вільно гуляють містом з дітьми, ходять неспішно по магазинах, як по музею!

Чому у маленький магазинчик «Кошик» люди заходять по одному-двоє, а у великий АТБ не завжди обмежують кількість покупців на вхід? Чи є жорсткий контроль за умовами дотримання самоізоляції людьми, які повернулися із-за кордону?

Валерія шкодує, що завчасно не запаслася парацетамолом. Кажуть, начебто по деяких аптеках міста цей препарат з`являється час від часу. Але лише для того, щоб купити жарознижувальне задля страховки, мама трьох дітей не наважується йти в аптеку.

Вона переконана: виходити з дому треба лише у разі крайньої необхідності.

Наталія Рубей, Сусіди.City. Фото з сімейного архіву родини Кириченків

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.