Доктор Фіалковська і її СІМ'Я+

НА ЗНІМКУ: команда лікарів клініки Сім'я+ (Любов Фіалковська - друга праворуч)

- Я йшла в медицину, щоб з моїми рідними нічого не сталося. Щоб орієнтуватися у цій сфері. І наразі вважаю, що нічого не втратила. Навпаки, якщо зміни в медицині дійдуть кінця, мова про реформу, буде ліпше. Вже сьогодні мені це дуже допомагає, і моїм пацієнтам також, - каже 38-річна Любов Фіалковська - мама трьох дітей і керівниця приватного медичного центру Сім’я+ в Чернігові. - Започаткувати власну справу і працювати в Україні непросто, навіть скажу, що стресово, але можна. Ми ось навіть розширилися. Починала з приватного кабінету, а тепер у нас - справжня клініка! Якщо ти багато працюєш, стараєшся для людей, то позитивний результат не забариться. По-іншому - не буває.

«Позитивна штука»

Любов Фіалковська - найперша лікар-ка-педіатр у Чернігові, котра отримала ліцензію Міністерства охорони здоров’я на приватну практику. Це було ще в 2013-му. А нині вона співвласниця і керівниця приватної клініки, де вже рік мають можливість обслуговуватися як діти, так і дорослі.

- Чесно кажучи, я зовсім не хотіла бути лікаркою, - зізнається Любов Фіалковська. - Може, через те, як важко доводилося працювати моїй мамі, вона була терапевтом у Седневі Чернігівського району, я звідти родом. Не хотіла до останнього. За три місяці до подачі документів у виш у мене виникла ситуація зі здоров’ям, і одна зустріч кардинально все змінила.

Два прийоми у двох різних лікарів. Зовсім протилежні ставлення до пацієнта. Один спеціаліст - так званий традиційний, інший - щойно повернувся зі стажування з Франції.

- Про чернігівського лікаря-отоларинголога Валерія Клинаєва мама прочитала в якійсь газеті, - розповідає далі, - й запропонувала: «А давай ще й до нього сходимо». Він нині також має приватну практику, мо’, вже років 20.1 ми пішли. Я відчула настільки велику різницю у спілкуванні, у ставленні до людини, що це мене просто вразило.

Любов швидко видужала і... вступила до медичної академії в Полтаві. Планувала, що буде лікаркою-анестезіологом - стала педіатром.

- Мені сказали, що працювати анес-тезіологом жінці складно. Мовляв, ліпше народжуй дітей, а тоді приходь. І маленьких пацієнтів я теж боялася, як і більшість лікарів. Одна мудра медсестра мені якось сказала: «Діти - це казка. Вони ніколи не лукавлять, завжди кажуть правду, з ними легко. Головне, їх просто любити. Ти швидко навчишся розуміти без слів, що з ними не так». Не знаю як, але ці 20 хвилин розмови подіяли на мене, і я пішла в педіатрію. Це дуже така цікава позитивна штука, у будь-якому разі в мене, - каже з посмішкою. -Я не працюю у стаціонарному відділенні, майже ніколи не призначаю ін’єкцій. Ми зазвичай обходимося без усього цього. Прихильниця міжнародних настанов, які проти, аби завдавати біль дитині. І тому у нас тут лише позитив! Мали проблему - пролікували: всі посміхаються, дитина здорова, мама щаслива, бабуся ще щасливіша. Так що так.

«Ти просто роби!»

Любов каже, що задумалася про приватну медичну практику ще 20 років тому, коли познайомилася з лікарем Клинаєвим, і потім, уже студенткою.

- Але це завжди обростало такими словами - «неможливо», «треба купу регалій, категорій», «ніхто тобі нічого не дасть», - згадує доктор Фіалковська. - Але, якщо чесно, не хочу ображати колег, я не могла працювати в системі з першого дня. Це важко. Думаю, що так у будь-якій сфері, як у нас: якщо ти - не з нами, то ти - проти нас. Свій вибір я зробила свідомо - працювати так, як мені хочеться.



У соціальній мережі Фейсбук Любов «зустріла» однокурсницю, медичну адво-катку. Вона й розвіяла усі міфи. Виявляється, аби отримати офіційний дозвіл, ліцензію на приватну практику, достатньо правильно оформити документи і все. Підохочував Любов Фіалковську перейти від мрій і задумів до діла також чоловік Олександр, він працює психологом в обласному онкодиспансері.

- Саша мене постійно стимулював, казав: «Нікого не слухай, що це нереально. Якщо ти маєш бажання - просто роби!» - цитує.

Оформити потрібну документацію допомогла однокурсниця-юристка, і за якийсь час лікарка Фіалковська тримала в руках той самий «нереальний» дозвіл.



- Потім я шукала приміщення і команду, бо працювати одній складно. Це не тільки приймати пацієнтів і виїздити на виклики, а й відповідати на телефонні дзвінки, вирішувати організаційні питання, також фінансова звітність і ще купа різних справ, - пояснює керівниця. - Мені хотілося мати колектив однодумців, який працюватиме в такому ж режимі, як я. Щоб нікого не переучувати і нічого не пояснювати. І якщо лишаю своїх пацієнтів на когось, хотілося бути спокійною за них. Це важливо.

Ще одного педіатра Любов Фіалковська шукала аж 7 років. Каже, хоч на Чернігівщині молодих фахівців вистачає, віднайти спільника - було справою не з легких:

- Наш лікар-педіатр - 30-річний Єгор Павленко - онкогематолог обласної дитячої лікарні, єдиний в області, хто гаш лікує діток, хворих на гострий лейкоз. У клініці Сім’я+ він приймає маленьких пацієнтів у вечірній час, після своєї основної роботи, стаціонару, і також у нашій команді - два найкращі сімейні лікарі: Олександр Зленко і Ганна Мазур.

Дешевше, ніж у поліклініці

Любов Фіалковська не один рік має досвід приватної практики і каже, якщо ти добре працюєш, то і обов’язково матимеш позитивний результат. Люди відчувають щирі старання.

- Так нині відбувається, що приватний прийом, консультація і загалом лікування коштує дешевше, ніж призначене лікування у державній поліклініці, - зазначає доктор Фіалковська. - Усе залежить від кваліфікації спеціаліста і кількості призначених медпрепаратів.

Сімейний лікар Ганна Мазур до того ж ще й співпрацює з Національною службою здоров’я, підписує з пацієнтами декларації у державному секторі і в приватному. Тобто до неї у медичну клініку Сім’я+ приходять обслуговуватися безкоштовно. До того ж людям зручно, бо без черг, за попереднім записом.

- Зі службою здоров’я я поки не співпрацюю, бо це вимагає додаткового часу, якого у мене, на жаль, немає. Окрім роботи в клініці - постійна участь у конференціях, медичних конгресах по Україні і за кордоном. Цьогоріч побувала в Португалії, планую ще поїхати до Іспанії та Бельгії. Наша молода команда, як кажуть, не стоїть на місці, колеги теж навчаються, переймають досвід провідних вітчизняних та закордонних лікарів, - каже Любов Фіалковська.

Лікарка добре володіє англійською, скрізь, де не буває за кордоном, знання іноземної мови їй у нагоді. Щоразу, коли спілкується з міжнародними практикуючими фахівцями, переконується, що все робить правильно.

- Ми працюємо за нашими протоколами, але глобальну інформацію все ж таки лікар має знати, вона допомагає в роботі. І медичні конгреси корисні не інформативно, бо все можна почитати онлайн. Коли сидиш та слухаєш європейську спільноту, і колеги розповідають, що ось цю хворобу вони лікують отак, отак і отак, - ти розумієш, що робиш так само. Після таких конференцій крила розправляються, це ніби підтвердження, схвалення, що йдеш правильним шляхом, - зазначає доктор Фіалковська.

Керівницю клініки і лікарку-педіатра неабияк насторожує фраза: «Скільки лікарів - стільки й думок»:

- Це найнебезпечніше, що може бути наразі. В Україні немає якихось конкретних критеріїв лікування, все що є - давно застаріло. Немає й офіційного покарання медиків. Безкарність пацієнтам вилазить боком. У світі з цим все чітко. Ніяких тобі розмов, доган, якщо порушив - одразу лишають ліцензії, практики. В Україні позитивні зміни будуть тільки тоді, коли вдасться повністю реформувати медицину.

Вакциновані - значить здорові!

Пацієнтів медичного центру Сім’я+ близько двох тисяч, і ця кількість щодня зростає. Майже всі вони підтримують вакцинацію. Хто проти - їхню думку тут також поважають: батькам пропонують дотримуватися лікарських рекомендацій щодо лікування і догляду за дитиною.

Ті пацієнти, які підписали декларації з сімейним лікарем, вакцинуються в клініці безкоштовно тими препаратами, що надає держава.

Разом зі своїми відвідувачами щепляться й самі лікарі, від грипу, дифтерії, правця...

- На власному прикладі ми показуємо, що це єдиний профілактичний спосіб захистити себе від небезпечних недуг, - каже доктор Фіалковська. - Це зовсім нестрашно і тільки трішечки боляче.

Лікарка обслуговує діток від народження до 18 років. Щомісяця мами і тата приходять на плановий огляд з немовлятами. Діток зважує, прослуховує, вимірює зріст, дає рекомендації. Також Любов Фіалковська консультує щодо грудного вигодовування, прикорму. Дехто думає, що вона приймає тільки малят, але це не так. Просто батьки з такими дітьми звертаються частіше.

У своїй роботі доктор Фіалковська неабияку увагу приділяє спілкуванню з батьками, бабусями, дідусями. Важливо, аби дорослі отримали відповіді на всі запитання, які їх турбують.

Серед розумних і небайдужих

Батьки Любові Фіалковської живуть у Седневі. Її тато - знаний на Чернігівщині науковець - Григорій Колонтай багато років очолював Науково-виробниче об’єднання «Чернігівеліткартопля». Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора та «Знак пошани».

- Він у нас - кандидат сільськогосподарських наук, - пишається донька і підсумовує з посмішкою,- дуже розумний дядько!



А чоловік Любові Олександр Фіа-ковський, окрім роботи психологом в онкодиспансері, має ще й чимало різних волонтерських проектів та ініціатив. Його активну громадську діяльність розділяє дружина.

- Я теж багато працюю, по 16 годин на добу, і знаходжу час для своєї багатодітної сім’ї і Сім’ї +, - каже доктор Фіалковська. - Коли вдома тебе розуміють і підтримують, є взаємовиручка, все вдається. Мої діти - 12-річний Василь, 10-річна Марія, 5-річний Григорій та чоловік - опора. Без них я б не стала такою, якою я є.

Лариса Галета, «Деснянка» №47 (782) від 21 листопада 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.