Чудеса Чернігівщини, що дивують, захоплюють, надихають

Родинний масток Галаганів у Сокиринцях



Сьогодні Сокиринці - звичайне українське село. А за життя Григорія Галагана його називали «українським Парнасом». У цій садибі гостювали Шевченко й Куліш, Лисенко й Жемчужников, які насолоджувалися співом кобзаря Остапа Вересая та українським вертепом.

Павло Григорович Галаган на початку XIX ст. відійшов від військової справи й запросив до Сокиринців вченого-садівника та архітектора, котрі розбили парк в англійському стилі, а в 1829-му був зведений новий палац. З того часу він не знав перебудов: східці, вхідні двері, різьба над дверима, колони, ліпника і навіть подекуди рідне скло у вікнах збереглися до сьогодні!

Завдяки місцевим жителям у післяреволюційні роки палац був збережений і до 1920 року діяв як музей поміщицького побуту. Багато галаганівських експонатів сьогодні можна побачити в українських музеях і навіть за кордоном. Щоправда, нині палацу Галаганів конче потрібен капітальний ремонт.



Чудотворна Троїце-Іллінська ікона Божої Матері, написана ченцем Чернігівського Іллінського монастиря Геннадієм (в миру Григорій Лубенський) у середині 17 ст.

У 1662 році сталося диво: впродовж 8 днів Богоматір «плакала», тобто по Ії світлому лику текли сльози (і цей факт зафіксований у хроніках того часу). Образ зберігався в новозбудованому Свято-Троїцькому соборі, а потім - в Успенському соборі Єлецького Свято-Успенського монастиря. На замовлення гетьмана Мазепи для ікони було виготовлено розкішний срібний кіот, прикрашений дорогоцінним камінням (нині цей скарб зберігається в обласному історичному музеї імені Тарновського).

Копії цього образу розійшлися по інших обителях. Деякі, наприклад, ікона іллінської Богородиці в Гефсиманському скиті Троїце-Сергієвої Лаври, прославилися чудесами.



Срібні царські врата в Борисо-Глібському соборі Чернігова

Побутує легенда, що ворота ці виготовлені зі срібного язичницького ідола. Його знайшли нібито, коли копали котлован для побудови однієї з частин нинішнього колегіуму, що на Валу. Вага цього ідола становила близько 50 кілограмів. Гетьман Мазепа замовив, аби з нього зробили царські врата, і в одній з майстерень німецького міста Аусбург створили справжній шедевр ювелірного мистецтва заввишки 2.5 м. Герб гетьмана і сьогодні можна побачити на вратах знизу.

Як унікальний витвір мистецтва доби бароко царські врата експонувалися на виставках в Національному музеї історії України в Києві та в Українському музеї в Нью-Йорку.

Вікторія Сидорова, "Деснянка" №35 (720) від 6 вересня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.