Держземагенство «віддало» 40 га землі поблизу річки Снов

Понедельник, 23 Марта 2015 18:01 | Просмотров: 7937

Держземагенство у Чернігівській області віддало близько 40 га лугів біля села Брусилів, у приватні руки. Ділянки розташовані поблизу річок Снов та Десна. Підозри що луг «нарізають», у брусилівців закралися ще декілька років тому. Першою ластівкою були геодезисти, які час від часу навідувались у село з вимірювальними приладами. Після – почалися підпали. Хтось умисне підпалював дерева та суху рослинність на лугах. Більш серйозно захвилювалися селяни лише тоді, коли селом поширилися провокаційні листівки про заборону випасу великої рогатої худоби. Ця звістка вкрай збентежила брусилівців. Селян хвилював не так доступ до річок, а як питання випасу корів, яких тут налічується близько 350 голів. Дохід від продажу молока є основним для більшості сімей, у дворах тримають по 2-3 корови.

Про те що побоювання селян не безпідставні стало зрозуміло по державній кадастровій карті України. Дійсно, 60 клаптиків в урочищах між озером Кругле та р. Снов і на березі озер «Кругле» та «Калечин» мали свої кадастрові номери і визначену площу: 43 ділянки по 0,12 га і 17 ділянок по 2 га.

Дані земельні ділянки знаходяться на території Киселівської сільської ради, але поза встановленими межами села. Тому питанням їх виділення займалась не Киселівська сільська рада, до якої відноситься с. Брусилів, а Головне Управління Держземагенства у Чернігівській області. Слід зазначити, що виділення землі Держземагенством не потребує погодження з райдержадміністрацією чи сільською радою, що є великим недоліком у земельному законодавстві.

Виділялись земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва та особистого селянського господарства. Та розраховувати на те, що біля Брусилова у майбутньому розквітнуть сади, або розвиватимуться індивідуальні фермерські господарства – не варто. За словами селян, луги не придатні для цього. Площа виділених ділянок також не випадкова, вона підпадає під безоплатну приватизацію згідно Земельного кодексу України. Норми для такої приватизації: до 0,12 га «Для ведення індивідуального садівництва», та до 2 га «Для ведення особистого селянського господарства». Довго зволікати з приватизацією у випадку Брусилова ніхто не став – ділянки вже перейшли у приватну власність, повернути їх практично неможливо.

Передбачаючи розгніваний бунт селян, сільський голова Киселівської сільської ради Олександр Сербін зібрав 19 березня у сільському клубі загальні збори, для обрання ініціативної групи, яка буде займатися земельними питаннями. До зборів залучились і представники адміністрації району.

Доки збираються люди, невдоволені селяни між собою обговорюють «приватизацію»: кому і навіщо знадобились пасовища.

- Більшість земель - це заливні луги. Важко навіть сказати що там будуть робити. Хіба що «жирувать» багатії – каже брусилівець Микола Губко. - Землю роздали давно, тоді ще навіть не було АТО.

Деякі селяни припускають можливість елітного будівництва на березі річок. Олена Петренко вважає, що для цього були передумови:

- Минулої осені у нас постійно були пожежі. Біля Десни умисне підпалювали не тільки траву, а й дерева. Це було і раніше, але восени пожеж було набагато більше. Мабуть випалювали дерева, для того, щоб у майбутньому вони не стали перешкодою у будівництві для приватних власників. Екологічна служба могла б не дозволити їх знищити. Прикро, що колись дерева насаджували наші батьки, доглядали за ними. Вони виросли там не самі по собі. А тепер їх хтось знищує.

Сергій Сахно – депутат Киселівської сільської ради:

- В цих місцях випасається скот. І завжди так було: з діда, прадіда. Як тепер село може обійтись без землі навкруги села? Такого не буває. Я як депутат сільської ради розумію що землю роздало обласне Держземагенство. На сесії сільської ради це питання взагалі не розглядалося і не виносилося. Ми дізналися що земля не наша, коли там почали забивати кілки. Тоді вже і забили в набат. Що ж це таке? А куди людям корів вигоняти? Це фактично тепер треба примусово здати корову? Найгірше те, що забрали луг в трьох місцях, де випасався скот. У нас три групи корів, які там випасалися, і всі три пасовища приватизували. А де тепер скотині попити воду? Як до річки підступити? Законом забороняється виділяти землю на відстані ближче ніж 50 м від води (біля басейну малих річок), але я впевнений, що загородять все до води, і людська нога туди не ступить.

Сільський голова – Олександр Сербін виправдовувався перед селянами і намагався пояснити ситуацію:

- Рано чи пізно у нас можуть забрати землю. Ще більше ніж рік тому люди почали мені говорити що хтось приїздить і міряє землю. Я оббивав пороги, розпитував, але мені порадили написати письмовий запит. Так у кінці 2014 року я звернувся письмово у обласне Держземагенство: коли, кому і на якій підставі була виділена земля. Можливо займатися цим треба було набагато раніше, але за станом здоров’я я близько семи місяців знаходився між небом і землею (інсульт – прим. Автора). Держземагенство надало відповідь сільській раді через місяць. В листі було багато різних посилань на норми закону, та фактично це була відписка: «Держземагенство не може надати інформацію про громадян, яким виділено земельні ділянки без попередньої згоди з їхнього боку».

Та незважаючи на те, що сільська рада і не приймала рішення про виділення земельних ділянок, попередити ситуацію у Брусилові було можливо ще декілька років тому. Згідно ст. 34 Земельного кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища. Перший крок було зроблено: сільська рада отримала дозвіл на розробку проектної документації, але з її виготовленням надто довго зволікала.

Тепер, як пояснив головний спеціаліст Управління Держземагенства у Чернігівському районі, Володимир Брей, громаді села треба якнайшвидше отримати статус пасовищ тим землям, які залишилися неприватизованими. Таких на його думку ще більш ніж достатньо – близько 150 га. Зараз ці землі відносяться до земель резерву.

З такими оптимістичними висновками громада не погоджується, землі що залишилися, з точки зору селян не підходять для випасу худоби. Частина з них взагалі знаходиться на іншому боці річки Снов, що ускладнює вигін худоби на таке пасовище.

Чи можливе у майбутньому будівництво на лугах? Про це селяни запитали у головного архітектора Чернігівського району Олександра Дмитрука. Та за його словами, мова про будівництво на приватизованій біля Снову землі поки що не йде. Цільове призначення землі не передбачає будівництва:

- Якщо розглянути суто технічну сторону, то можливості сьогодення можуть дозволити будуватися навіть на воді – говорить Олександр Дмитрук. Питання що там неможливо будувати – не стоїть. Можливо все. Але питання в тому, що без погодження з місцевими органами влади, розподіл земельних ділянок під будівництво неможливий.

На зборах громада вирішила йти двома шляхами: отримати статус громадських пасовищ для тієї частини лугів, які залишился у землях запасу і будь-якою ціною повернути приватизовану землю.

Розроблення технічної документації для отримання статусу громадських пасовищ, за словами Сергія Молько, директора ПП «Регіонземпро-М», становить 220 грн. за 1 гектар. За 150 гектарів це вийде відповідно 33 000,00 грн. Таких коштів сільський бюджет Киселівської сільської ради не має. Тому вартість виготовлення планується розподілити між селянами пропорційно кількості корів.

Надію на скасування рішення стосовно приватизації, громада села покладає на прокуратуру, СБУ, та високопосадовців області. Але технічно відмінити рішення ГУ Держземагенства у Чернігівській області можливо лише через рішення суду, або вищестоящого органу - Центрального апарату Держземагентства України. Схожий прецедент був минулого року у Новоселівці. Тоді саме за такою схемою приватизували пасовища, але селяни перекрили центральну автодорогу і змусили в.о. начальника ГУ Держземагентства у Чернігівській області Олександра Колотіліна сприяти відміні своїх же рішень. Землю тоді селяни «відвоювали».

Як в Новоселівці так і в Брусилові Олександр Колотілін знову фігурує в земельному скандалі. Очільник обласного Держземагенства області приховує інформацію про власників земельних ділянок, яким було надано дозволи на приватизацію лугів біля річок. Подейкують що серед власників є депутати районної ради і відомі бізнесмени. Відмова ГУ Держземагенства у Чернігівській області у наданні інформації про нових власників лугів за підписом в.о. начальника управління, зайняла півтори сторінки друкованого тексту. Але відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація про передачу земельних ділянок з державної у приватну власність не може бути обмежена в доступі. Така відмова є нічим іншим, як непрямим доказом корупції.

Ольга Кунтиш