Мільйони з базару - до теплих кишень

У Чернігові торгівля є однією з найважливіших галузей економіки міста. Враховуючи географічну наближеність до Білорусі, щотижня сотні шопінг-туристів звідти наповнюють кишені наших торговців валютою. Водночас бюджет Чернігова не відчуває від того суттєвого поповнення.



Виявляється, не все просто на наших базарах. Тут крутяться мільйони гривень. На чернігівських ринках на все свої розцінки і тарифи: чорні каси, подвійна бухгалтерія та постійні побори. Аби уникнути сплати податків, підприємливі ділки розбили ринки на частини, зареєстрували буферні підприємства, встановили «ліві» тарифи... Тих, хто не згодний і забагато знає, нині цькують за допомогою правоохоронної системи та корумпованих судів.

Кооперативне стало приватним

До кінця 1990-х років всі ринки Чернігова перебували у віданні Спільного підприємства «Чернігівський ринок», який належав облспоживспілці.

У 1999 році підприємство розділили на два окремі приватні господарюючі суб’єкти: СП «Чернігівський ринок» (ринок «Центральний»), та СП «Чернігівський ринок «Нива»».

Посаду заступника директора СП «Чернігівський ринок» тоді обійняла Ніна Калініченко.

Це прізвище фігуруватиме і надалі, бо Калініченко стане одним із засновників нового підприємства, заплямованого корупційним скандалом. У розпорядженні редакції опинилися документи за підписом голови Чернігівської профспілки підприємців Олени Варнакової, яка прямо звинувачує Калініченко у підробці трудових договорів, за якими у 2000 році були отримані значні суми коштів. За цим фактом навіть було порушено кримінальну справу.

У грудні 2000 року найцінніше майно СП «Чернігівський ринок» (йдеться про овочевий і м’ясний павільйони та прилеглі асфальтні майданчики) було передано у власність новоутвореному підприємству ТОВ «Кооперативне підприємство «Чернігівський колос»», до якого старе підприємство увійшло як співзасновник.

Надзвичайно дивно, що овочевий павільйон площею 2498,6 кв. м мав балансову вартість всього 15 тисяч 227 гривень, тобто всього 6,09 гривні за квадратний метр! М’ясний павільйон площею 758,9 квадрата оцінили в 33 тисячі 13 гривень, тобто в 43,5 грн за квадратний метр площі. Тобто на той час реальна вартість майна була штучно занижена у 20-30 разів.

Звинувачують у шахрайстві

Чернігівка Наталія Ратушна прийшла працювати у ТОВ «КП «Чернігівський колос»» у 2001 році на посаду контролера овочевого павільйону. За кілька місяців роботи її перевели на посаду старшого касира. Впродовж довгих років жінка працювала без проблем і навіть не підозрювала про фінансові махінації керівництва підприємства.

- Директор мене в жодні махінації не втягувала, бо знала, що мій брат працював у столиці на керівній посаді в СБУ, - припускає Наталія Ратушна.

Робота силовиків, як відомо, ризикова, і брат чернігівки все ж таки вийшов на пенсію. Втім, про це Наталія Ратушна воліла не згадувати привселюдно. Коли вже у 2012 році після операції старший касир овочевого павільйону вийшла на роботу, її до себе покликала директор. Вона вже знала, що брат підлеглої на пенсії, і запропонувала їй працювати по-новому.

- Директор дала мені завдання збирати з кожного торгового місця по 105 гривень на місяць, - розповідає Наталія Ратушна. - Я пішла до начальника відділу і спитала, що це означає: чи мені дадуть наказ, чи доведуть розцінки? Та, у свою чергу, пообіцяла поговорити з директором. Я похвалилась заступнику директора, на що та розсміялася і сказала, що я вже одні платежі збираю. Вона мала на увазі платежі за зберігання холодильного обладнання. Цей платіж ніде в податкових звітах не зазначається.

Наталія Ратушна була переконана, що даний платіж йшов в касу, бо на власні очі бачила наказ директора підприємства. Згодом у приватній розмові бухгалтер «Чернігівського колосу» підтвердила інформацію про незаконність таких платежів. Для себе ж завбачливий старший касир про всяк випадок зробила копії платіжок. Після розмови на підвищених тонах з директором Наталія Ратушна відмовилася надалі працювати на цьому підприємстві.

Втім, виявилося: не так просто піти, коли багато знаєш. За словами колишнього касира, за тиждень до неї прийшли підприємці і повідомили, що її колишній директор змушує їх писати заяви про те, що Наталія Ратушна збирала з них неустановлені платежі.

- Риночники повідомили, що директор «Чернігівського колосу» Ніна Калініченко вимагала від них сплачувати за приставні столи, зберігання продукції, додаткові полички тощо, - розповідає Наталія Ратушна. - Знайшлися такі, що написали на мене заяви, але прийшли і одразу попросили на них не ображатися, бо їм ще торгувати і годувати родини. Сказали: якщо справа дійде до чогось серйозного, вони відмовляться від своїх заяв.

Колишній старший касир не стала чекати, доки її звинуватять у фінансових махінаціях і одразу ж написала заяву в столичну податкову. Проте справу одразу ж перевели в Чернігів, а згодом вже чернігівські податківці надіслали жінці відписку. Мовляв, підприємство перевірили і порушень не виявили. Всього 20 днів потрібно було податковій міліції на порушення і закриття справи.

Проблеми у Наталії Ратушної почалися після написання відкритого листа тодішньому міністру внутрішніх справ сумнозвісному Віталію Захарченку. Після цього кримінальну справу відкрили вже на неї, за заявою директора. Тодішній начальник обласного УМВС Олександр Михайлик надіслав Наталії Ратушній відповідь, у якій повідомив, що працівники МВС виявили факт збирання нею неустановлених платежів. Правоохоронці відкрили кримінальну справу за ч. З статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство) і вручили жінці повістку. У свою чергу, директор «Чернігівського колосу» пригрозила підприємцям, що закриє торговий павільйон на ремонт, якщо вони не виступлять в суді як постраждалі.

Махінації на мільйони гривень

Під час підготовки до судового процесу обвинуваченій у шахрайстві колишній працівниці «Чернігівського колосу» вдалося з’ясувати багато цікавих фактів. Вони б могли «потягнути» не на одну кримінальну справу.





Так, за ТОВ «КП «Чернігівський колос»» числиться ще три дочірніх підприємства: ДП «Колос-2», ДП «Колос-3» і ДП «Колос-4». Всі вони мають єдину юридичну адресу, один офіс, єдиний номер телефону, одного і того ж директора і єдину бухгалтерію. Створені вони формально, оскільки практичної діяльності не проводять, їх лише зрідка використовують для проведення окремих фінансових операцій.

За словами Наталії Ратушної, грошові махінації директор проводить в обхід головбуха, за активної участі іншого бухгалтера - Галини Склярець, яка відповідає за облік оренди всіх бутиків, загальна площа яких становить 2100 кв. м. Відтак, збір підприємства за оренду бутиків щомісяця повинен складати близько 370 тисяч гривень. Проте в більшості випадків гроші, які надходять за оренду, в касі «Чернігівського колоса» не оприбутковуються - їх просто... присвоюють.

Аби спростити процес вилучення коштів з доходів підприємства, значну частину торгових бутиків оформили як такі, що передані в оренду бухгалтеру та начальнику відділу підприємства. Заробляють вони на суборенді. Так, встановлена плата для цих посадових осіб - 40 гривень за 1 кв. м, а вони здають торгові площі підприємцям вже по 115-215 гривень за квадрат. Таким чином, мінімальна різниця на суборенді складає щонайменше 160 тисяч гривень на місяць.

Така ж ситуація із заробітками на оренді складських приміщень. Окрім того, за словами Наталії Ратушної, на підприємстві є й інші невстановлені платежі. Так, бухгалтерія видає рахунки (деякі друкують на комп’ютері, деякі пишуть від руки) за внесену оплату послуг: за оренду, за електроенергію та зберігання холодильного обладнання. Всі ці рахунки фактично є фіктивними, оскільки гроші в касу підприємства не надходять, відповідно на них не оформляють і не видають касові ордери. Часто ці документи не мають ані підпису, ні печатки. При цьому важливо, що в одних платіжних документах одним і тим же підприємцям в один і той самий місяць пишуть назву підприємства ТОВ «Колос», в інших - «ДП Колос-4», а банківські реквізити (розрахунковий рахунок) завжди вказують на одне підприємство - ТОВ «КП «Чернігівський колос»».

Ще одним джерелом розкрадань обігових коштів є м’ясний павільйон. За цим павільйоном числиться 128 торгових місць, які щодня зайняті практично всі. Виручка з цього павільйону та від 70 місць на майданчику біля нього повинна складати більше 12 тисяч на день. Фактично ж вона становить від 22 до 24 тисяч гривень на місяць. Щоб приховати реальні надходження від м’ясного павільйону, його працівники, за вказівкою директора, звітують так, що щоденна наповнюваність павільйону становить не більше 10-15%, а вага проданого м’яса не перевищує 500-900 кілограмів.

Така нехитра схема, за словами колишнього головного касира павільйону, дозволяє приховувати і привласнювати щодня не менше 10 тисяч гривень. При цьому для торговців впроваджені й інші щоденні, жодними документами не передбачені, обов’язкові платежі (колись їх збирали рекетири, а нині - адміністрація ринку).

Колишній старший касир Наталія Ратушна порахувала, що в цілому в касу ринку щомісяця має надходити 800-900 тисяч гривень (це без урахування того, що кожен, хто торгує в м’ясному павільйоні, платить щоденний збір за місце), реально ж сума задокументованих надходжень з усіх підприємств «Колос» становить не більше 250-300 тисяч гривень.

Жити по-новому, працювати по-старому

Замість того, аби провести незалежний і, головне, об’єктивний фінансовий аудит чернігівських ринків, правоохоронна система намагається притягнути до відповідальності тих, хто забагато знає. Суд першої інстанції - Новозаводський районний суд м. Чернігова - присудив жінці 4 роки умовно і дав 1,5 роки випробувального терміну, а також зобов’язав виплатити підприємству 44 тис. грн. Другий суд, з іншим суддею, присудив те ж саме, але зобов’язав заплатити вже 218 тис. грн. В обох випадках Апеляційний суд Чернігівської області повертав справу на повторний розгляд. За словами пані Ратушної, зі стенограм засідань Новозаводського суду неодноразово зникали записи, де потерпілі плуталися у свідченнях, а деякі прямо заявляли про невинуватість старшого касира «Чернігівського колосу».

- Замість цих записів був просто шум, - каже Наталія Ратушна. - Крім того, нас не ознайомили з жодними речовими доказами. А на одному із записів суд дя Кузьмін банально заткнув нам рота і заборонив ставити будь-які питання. Під час повторного судового засідання суддя Подалюка підказував позивачам і відмовив захисту в проведенні експертизи.

За словами Наталії Ратушної, воно і не дивно, адже судді - це представник «кастової системи», які напряму пов’язані з високими покровителями дирекції ринку. Якщо вірити колишньому старшому касиру «Чернігівського колосу», то серед них багато нелюстрованих високопоставлених чиновників обласного та міського рівнів, а також представники судової та правоохоронної систем. Показово, що сторону обвинувачення представляє прокурор Станкевич, відомий справою проти Чернігівського Євромайдану.

* * *

Незважаючи на судову тяганину, Наталія Ратушна намагається ще й фінансово допомогти своєму сину - військовому спецназівцю. Влітку його тяжко поранили поблизу Артемівська і відтоді він потребує складної і дорогої операції ока. Аби герою невизнаної війни, до речі, нагородженому медаллю особисто Президентом, зробили операцію, Наталія Ратушна хоче продати свій бутик на Центральному ринку. Але і тут проблема... Незважаючи на наявність нотаріально завіреного договору, директор ринку хоче виселити бутик з території підприємства. Тож окрім обвинувачень, жінка може отримати ще й сина-каліку. Хоча кому що до того? Діти багатих і знаменитих звикли відпочивати на теплих морях, а в окопах нехай сидить голота.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №10(514) від 5 березня 2015

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.