У Носівці люди готові перекрити залізничну колію, якщо для них не облаштують перехід

Один із мікрорайонів Носівки відрізаний від усього міста залізничною колією. Вже понад рік чи не щодня сотні жителів так званої Малої Носівки, аби потрапити в центр, змушені обирати: чи то їм крокувати коротшим шляхом – через колії, але з ризиком для життя, чи то долати зайвий кілометр і переходити через автомобільний міст, не пристосований для пішоходів. Куди носівці тільки не зверталися з проханням облаштувати перехід через залізничну колію. Проте місцева влада безпорадна, а Південно-Західна залізниця посилається на внутрішньогалузеву інструкцію, де зазначено, що це не в їхній компетенції. Втім, якщо справа з місця так і не зрушить, люди готові вдатися до крайніх заходів – перекрити колії та зупинити потяги. Містян можна зрозуміти. А чиновників? Невже вони почнуть діяти лише тоді, коли станеться біда?



По один бік від залізниці – школа, дитячий садочок, крамниці, цукровий завод. По інший – сотні домівок жителів мікрорайону Мала Носівка. Залізничний переїзд із минулого року ремонтують. Там і досі «голі» рейки. Тож люди можуть безпечно дістатися міста, перейшовши автомобільний міст. Але… Пішохідні доріжки на ньому начебто є, а підходів до них немає. Тобто, щоб зійти на цей міст, треба подолати зо два-три десятки крутих сходинок, потім у такий же спосіб спуститися. Тим, хто з важкими валізами, велосипедами або з дитячими візочками, не позаздриш. Щоб зберегти сили, зекономити час та скоротити відстань, більшість долає шлях до цивілізованого світу через… колії.


Сестри Оля та Аліна Чирви, аби потрапити у школу, щоранку переходять через рейки.
– Те місце страшне і небезпечне, але мусимо йти на уроки, – кажуть дівчата. – Раніше переходити було набагато простіше.


Вчителька молодших класів Тетяна Наполова тягнула на собі велосипед.
– Ми вже не знаємо до кого звертатися, – обурюється жінка. – Я ще перетерплю, а от діти… Переживаю за них, щодня розповідаю їм про правила переходу залізниці.


Хвилюється за малят і завідувачка дошкільного навчального закладу №2 «Ромашка» Носівської міської ради Валентина Жук.
– Деякі мами водять у дитсадок і по двоє діток, – каже Валентина Борисівна. – Спочатку вони мусять перевести через колію старшу дитину, а потім ще й дитячий візочок перетягнути. Не дай Боже проґавити!
За словами завідувачки, вона та багато інших людей неодноразово писали звернення до різних інстанцій, але нічого не домоглися. Тому терпець увірвався. Кілька разів жителі мікрорайону, що біля Носівського цукрового заводу, та Малої Носівки влаштовували акції протесту.
– Ми готові вдатися й до більш радикальних дій – зупинити рух залізничного транспорту, якщо до нас не дослухаються, – запевняє Валентина Жук.

Місцева влада також на боці людей. За словами заступника голови Носівської райдержадміністрації Миколи Онищика, адміністрація написала більше десятка звернень до залізничників із проханням вирішити проблемне питання на користь місцевих жителів.
– Жодне з наших звернень не принесло бажаного результату, – каже Микола Онищик. – Адміністрація Південно-Західної залізниці прикривається інструкцією, в якій передбачено, що за наявності шляхопроводу на відстані п’ять кілометрів залізничний переїзд підлягає закриттю.



З листа Державного територіально-галузевого об’єднання
«Південно-Західна залізниця»:

Крім того, відповідно до вимог Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.01.2007 №54, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011 №13, залізничні переїзди підлягають закриттю, якщо на відстані менше 5 км від них є діючий переїзд, шляхопровід або проїзд під штучними спорудами. Зважаючи на те, що на відстані 0,9 км від переїзду є діючий шляхопровід, обладнаний пішохідними доріжками, який знаходиться у задовільному технічному стані, переїзд 756 км підлягає закриттю.

– Наші експерти оглянули автомобільний міст і переконалися, що нині його не можна використовувати для безпечного перетину. Завдовжки він 100 метрів, з тротуаром, але без підходів. Тому в людей не залишається іншого вибору, як іти в потоці транспорту, – зазначає заступник голови Носівської райдержадміністрації Микола Онищик.
Нині на залізничному переїзді стоїть будка. Є й чергові. Також переїзд обладнано електричним шлагбаумом та світлофором. Для того, щоб його можна було вільно перетинати, достатньо лише покласти кілька плит між коліями. Але ж головне – безпека людей! В ідеалі тут потрібно звести повітряний пішохідний перехід. Втім, зауважимо, це не турбота залізничників.
Депутат Чернігівської обласної ради Валентин Запорощук, до якого зокрема зверталися носівці з проханням про допомогу, отримавши відповіді на свої депутатські запити від обласної держадміністрації та Південно-Західної залізниці й ретельно вивчивши ситуацію, дійшов висновку, що правильно буде у проектах місцевого та обласного бюджетів на наступний рік врахувати кошти на будівництво пішохідного переходу через залізничні колії у Носівці. Добре, якщо до справи залучити ще й інвесторів.
Валентин Запорощук запевнив, що питання залізничного переїзду на 756-му кілометрі перегону Носівка – Кобижча триматиме на контролі. Адже на порядку денному життя та безпека людей.



P.S.
"згідно «Правил технічної експлуатації залізниць України», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, переїзд – це місце перехрещення залізниць на одному рівні з автомобільними дорогами. Прямим призначенням переїзду є задоволення потреб щодо автотранспортних перевезень при безумовному забезпеченні як безпеки дорожнього руху, так і безпеки руху поїздів. Забезпечення пішохідної доступності для жителів міста Носівка не входить до компетенції залізниці."

Віталій Назаренко, фото автора, тижневик «Деснянская неделя» + «Деснянка вільна» №14 (473)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.