Викладачі ЧДТУ розказали про особливості стажування у Великобританії

13 лютого 2013 року в конференційній аудиторії ЧДТУ пройшов захід на якому науково-педагогічні працівники технологічного університету представили результати закордонного стажування у британському університеті Гліндор.
Бойко Сергій Васильович, Приступа Анатолій Леонідович та Горбатко Оксана Олександрівна протягом трьох місяців опановували британські технології і здобували нові знання у сфері електротехніки, машинобудування та металургії.



Про британський університет Гліндор та особливості навчального процесу у ньому розповів завідувач кафедри інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики ЧДТУ Анатолій Леонідович Приступа.



Університет Гліндор займає дуже значну територію і знаходиться на околиці індустріального міста Рексем, чисельність населення якого складає близько 50 тис. мешканців. Промислове направлення міста обумовлює тісний зв'язок наукових досліджень, які проводяться в університеті, з промисловістю. Університет має декілька корпусів, в яких навчається близько 7 тисяч студентів. Навчальний заклад має багато різних спеціальностей.  Та по міркам Великобританії університет не є великим.

Проживали ми в студентському гуртожитку в одномісних номерах. Ліжко, письмовий стіл, шафа та душ – все це було у кімнаті. Кухня була спільна і розрахована на 8 номерів. В гуртожитку досить тихо та чисто, незважаючи на те, що там проживають інтернаціональні студенти із різних країн Європи та Азії.


 
У Гліндорському університеті більш потужним є гуманітарний напрямок аніж інженерний. Але оскільки стажування ми проходили за технічним напрямком, то скажемо кілька слів про технічні лабораторій університету.


 
Лабораторія механіки оснащена стендами та сучасним обладнанням.


 
Лабораторія електротехніки з сучасними приладами, які дозволяюсь опановувати експериментально знання, які студенти здобувають під час лекцій.


 
Лабораторія аеронавтики, де створений стимулятор літака, систему управління якого розробляюсь і постійно вдосконалюють студенти.


 
Лабораторія автомобільного спрямування. Тут студенти займаються тюнінгом автомобілів та розробкою окремих елементів конструкції.
Також в університеті є лабораторія проектів, де студенти мають змогу проводити дослідження та виконувати свої кваліфікаційні роботи на останньому курсі навчання. Вони мають доступ до елементної бази, можуть самі виготовляти друковані плати та окремі пристрої, які потім представляють на захисті своїх кваліфікаційних робіт.



Про особливості системи вищої освіти та навчального процесу у Великобританії розказав Бойко Сергій Васильович, доцент кафедри технології машинобудування та деревообробки:

Для вступу до університету абітурієнт повинен мати так званий A-level. Це свідоцтво про загальну освіту. Підготовку для вступу до університету здійснюють коледжі, а також деякі школи, які мають можливість виконувати таку підготовчу діяльність.
Значна відмінність британських університетів від українських полягає в тому, що в перших відсутні ліцензійні обсяги. Як повідомив представник приймальної комісії університету Гліндор – вища освіта у Великобританії є бізнес, при чому доволі таки прибутковий. Тому поняття фіксованого ліцензованого обсягу студентів там немає.
Подача заяв на навчання здійснюється через електронну систему, яка має назву «Юкас». В даній системі абітурієнти мають змогу ознайомитись з правилами вступу до навчального закладу.
У Великобританії кожен навчальний заклад має свою автономію, тому говорити про якісь загальні умови або правила прийому на навчання неможливо. Кожен університет встановлює власний прохідний бал і вирішує кого зараховувати, а кого ні.
Окрім того, кожна програма підготовки до вступу має свого координатора. Це представник кафедри, якому передаються анкети абітурієнтів і який приймає рішення про доцільність зарахування   абітурієнта. 
Цікавою особливістю навчання є те, що після третьої спроби перездачі студент відраховується з університету і більше не має змоги повторно вступати на навчання до цього ВНЗ. Тому деякі студенти, відчуваючи те, що не в змозі скласти іспит, переводяться на іншу програму, таким чином оминаючи той чи інший предмет і того чи іншого викладача.
Вартість навчання в Гліндорському університеті в коштує середньому 7 000 фунтів за рік. На навчання, як правило, беруть кредит. Виплачувати кредит починають лише після закінчення навчання і тоді, коли сумарний річний дохід становить не менше 20 000 фунтів на рік. У випадку, якщо річний дохід не перевищує цю суму, то у 60 років кредит списують. Деякі люди, щоб не виплачувати кредит, навмисно шукають роботу з річним доходом у 19 000 фунтів.
До речі дуже цікава система перевірки присутніх на парі. У викладача є спеціальний брелок який має можливість сканувати штрих коди, які розміщені на студентських квитках. На початку пари викладач віддає брелок до аудиторії де студенти самі сканують свої студентські квитки. Після пари брелок з інформацією з’єднують з  комп’ютером і копіюють інформацію у базу даних.  



Анатолій Леонідович Приступа, завідувач кафедри інформаційно-вимірювальних технологій, метрології та фізики ЧДТУ:
 Проходячи стажування, ми ставили для себе декілька цілей: знайомство з особливостями вищої освіти в Великобританії і вивчення та дослідження їхніх навчальних програм по електротехнічним напрямкам та інформаційні напрямки.
Мої дослідження були спрямовані на вивчення автоматизованих інформаційно-вимірювальних систем, які застосовуються в різних сферах електроенергетичного комплексу. Я займався розробкою автоматизованої системи неруйнівного моніторингу стану ізоляцій електротехнічних споруд.
В процесі роботи ізоляція постійно перебуває під впливом різних факторів в результаті чого відбувається її старіння та пошкодження, які можуть бути не тільки видимі, але і внутрішні, приховані. На сьогодні існують системи для перевірки стану ізоляції, які мають так звану «руйнівну природу».
Актуальним є створення систем неруйнівного моніторингу які б мали змогу виявляти внутрішні пошкодження, при цьому не піддаючи ізоляцію впливу значних електричних фактів. Тому я займався розробкою такої системи.
Мої враження від стажування лише позитивні. Сподобалось майже все, починаючи від ставлення людей з якими ми спілкувалися і закінчуючи відвідинами цікавих наукових об’єктів. Ми майже не чули відмови у всіх наших проханнях. Якщо нам треба було скористатися якоюсь інформацією або відвідати якесь підприємство, то майже завжди наші прохання задовольняли. Якщо, звичайно, інформація не була комерційною таємницею.



Горбатко Оксана Олександрівна, доцент кафедри теоретично-прикладної механіки:
Я вивчаю такий вид матеріалів який має назву «композиційні матеріали». Вивчаю їх властивості, структуру, поверхні і т.д. На стажуванні у Великобританії я займалась вивченням властивостей текстильних композиційних матеріалів, які використовуються у різних літальних апаратах. Моє стажування проходило при компанії «Airbus», яка займається виробництвом літаків.
Мною були проведені дослідження в лабораторії «Airbus», результати яких стали основою для опублікованої монографії. Також по результатам цих досліджень підготовлена стаття в іноземному журналі і планується підготовка ще одної статті для публікації.
Хочу відмітити високу організацію проведення стажування як зі сторони нашого університету так і зі сторони університету Гліндор.
На стажуванні нам вдавалося поєднувати наукову діяльність із приємним та корисним відпочинком. Ми відвідали музей «The beatles» в Ліверпулі. Також були у Манчестері у музеї Науки, де представлено дуже багато видів літальних апаратів, машин та різних агрегатів, які використовувались у техніці ще 200-300 років назад.



Бойко Сергій Васильович, доцент кафедри технології машинобудування та деревообробки:
Приймаюча сторона розробила доволі цікаву програму, в яку входило відвідування промислових підприємств, лекції та тренінги для підвищення наших здібностей викладацької діяльності та інше. Крім того ми мали доступ до лабораторій та обладнання яке є в університеті, проводили свої власні авторські дослідження по тим тематикам, які на даний час актуальні у нас на кафедрах.
Я займався дослідженням шляхів автоматизації підготовки виробництва. Вивчав яким чином можна прискорити процес випуску виробу за допомогою сучасних технологій. Вивчав так звану технологію «реверс інжинірингу» яку ще називають «зворотній інжиніринг». Такі технології на сьогоднішній день використовують китайці, яким ставлять задачі за добу підготовити виробництво якогось предмету. Інакше кажучи зробити копію виробу буквально відразу після того як виріб з’явився у продажу.
Протягом стажування я зі своїми колегами відвідували наукові центри, дослідницькі лабораторії, промислові підприємства, наприклад, завод «Toyota», який займається виробництвом гібридних двигунів. 
Дмитро Тігранов

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.