Чернігівка Олена Терещенко написала свою восьму книжку у стилі фентезі

Олена Терещенко — чернігівська письменниця. Пише в стилі фентезі. Видала сім книжок. Восьма, під назвою «Брами світів», побачить світ у квітні цього року. Чотири з семи книг авторки прив’язані до Чернігова та області. Тираж від 300 до тисячі примірників.

Олена Терещенко працює віддалено в київському видавництві «Академія» менеджеркою з маркетингу. Веде сторінки в соцмережі, рекламує авторів, організовує і проводить презентації. Колишня працівниця міської бібліотеки імені Коцюбинського. Працювала журналісткою: на радіо, в інтернет-виданнях. Копірайтеркою.

За освітою історикиня та філологиня англійської мови. Каже, молодь активно читає українське фентезі. А видавництва друкують багатьох молодих і ще невідомих авторів, які працюють у цьому жанрі. Що не дивно після шаленого успіху «Сутінок» Стефані Майєр, «Міста кісток» Кассандри Клер та інших фентезійних романів.

— Жінок-авторок, на мою думку, в Україні більше ніж чоловіків, які пишуть саме в цьому жанрі, — пояснює Олена Терещенко. — Можливо, тому, що багато авторів зараз воює. Павло Дерев’янко, — наводить приклад. — А, можливо, це зумовлено популярністю затишного романтичного фентезі серед жінок. Жанр почав розвиватися під час епідемії «ковіду».

Чоловіки кажуть, що ніяке це не фентезі, а мильна опера з додаванням перевертнів та ельфів. Але цей жанр має багато прихильників саме в читачок. Я теж створюю романтичні історії. Жінки — головні персонажки. Нещодавно читачка замовила книгу для синів. Можливо, хлопці не дуже афішують, але теж захоплюються такими сюжетами.

Героїні в книжках Олени Терещенко — сильні, з характером.

— Люблю описувати саме таких жінок, — підкреслює авторка. — Не пасивних, які йдуть за обставинами. У «Магах», декорації 19 століття, моя героїня незалежна панянка, яка будує наукову кар’єру. У ті часи жінкам потрібно було боротися за свої права. Їх не брали до університетів. Мовчу про якусь посаду.

Ідея книги може з’явитися з почутої пісні чи розмови. Трилогію «Маги теж кохають» почала писати до повномасштабного вторгнення. У перший день російського вторгнення чоловік Олександр пішов добровольцем.

Ми з донькою Святославою були в Чернігові. Думала, після пережитого більше не писатиму. Та у квітні, коли облога закінчилася, почала трішки відходити. А чи потрібні будуть мої казкові історії, коли навколо таке відбувається? Подумала, можу написати розповідь, яка стане антистресом. Про затишне, красиве, про кохання.

Восени за програмою поїхала в Краків, у письменницьку резиденцію. Була там три місяці. Усі враження зібрала в скарбничку і на початку 2023 року швидко дописала другу частину трилогії. Коли чую відгуки читачів, розумію, що була дуже права. Хочуть відволіктися від новин. Моя казкова реальність допомагає тримати «зозульку на місці».

Але є й інші відгуки. Переважно від чоловіків. Називають це ескапізмом (втеча від дійсності). Начебто я відриваю від реальності. Це ж не значить, що ті, хто читає такі книги, сховалися в бульбашку, не волонтерять, не донатять.

Здебільшого в авторки виходить історичне фентезі. Писати Олена почала зі школи. Це були вірші, казки. У підлітковому віці захопилася романами Олександра Дюма.

— На першому курсі, коли прочитала «Володаря перснів», вирішила створювати власні світи, — каже Олена. — Перше моє фентезі — альтернативна Київська Русь «Вся сила стихій земних». Написала в університеті. Першими читачами були батьки. Заохочували, підтримували. Твір надрукували в журналі «Український фантастичний оглядач». Це був для мене знак. Те, що пишу цікаво не тільки для батьків і друзів, а й широкому загалу.

Перша книга Олени Терещенко «Прогулянки з привидами» вийшла у 2012 році за підтримки обласної програми книговидання. Була умова: книгу видають безплатно, й автор не проти вільного розповсюдження. У той час Олена працювала на радіо. Вела історичну рубрику, де приділяла увагу чернігівським легендам. Людям завжди цікава містика.

— У цій книзі фактично кожен персонаж має прототип з реального життя, — пояснює письменниця. — Колега головної героїні списаний з чоловіка. Головний герой — з мого приятеля. Головний негідник теж не зі стелі. Він не читає фентезі. Казав, що цей жанр погано впливає на психічне здоров’я. Фентезі асоціював з битвою екстрасенсів. Дотролився, — жартує Олена.

Друга книга, «Симаргл на підвіконні», вийшла з перервою у вісім років. Це художні оповідання, засновані на чернігівських локаціях. Ілюстрував книгу чоловік Олександр.

— Було бажання актуалізувати Чернігів у літературі, — пояснює, чому вирішила написати цю книгу. — Чоловік фентезі не любить. Але це прочитав.

У книзі «Громовий амулет» події розгортаються в Шестовиці. Народилася книга з фестивалю «Коровель», в якому з чоловіком брали участь. Були романтичні, класні часи.

Коли Олена Терещенко пише, родина не заважає.

— Чоловік продовжує служити, донька майже доросла — сама собі господиня, — розповідає авторка. — До повномасштабного вторгнення чоловіка не напружувало, що їжа не приготована чи якісь домашні справи не зроблені. Коли до матері прийшло натхнення, борщ варить тато, — сміється. — Це для нього не проблема.

Пишу зазвичай вечорами. Після восьмої. Головне, щоб була тиша. Запалюю ароматичну свічку. Якісь епізоди можу переписати. У мене класна редакторка, Галина Сенькович. Підказує, що додати, що підкреслити, який епізод розширити.

Зараз Олена Терещенко чекає, коли друкарня надрукує продовження книги «Маги теж кохають». Це буде друга частина трилогії, яка називається «Келих див». Почала працювати над третьою. На перший план виходить лисиця-перевертниця зі своїм нареченим, які постраждали від чаклунства, а головні герої їх намагаються врятувати. Звичайно, у романтичному фентезі все закінчується гепі-ендом.

Джерело: сайт газети "Вість", Юлія Семенець

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.