У Новгород-Сіверському районі під загрозою існування опинилися пожежна частина, через обстріли росіян

Прикордонний Грем’яч Новгород-Сіверського району - зараз одна з найгарячіших точок на карті Чернігівщини. Рашисти мало не щодня за­вдають ударів по селу дро­нами, з мінометів та артиле­рії. Два тижні тому влучили у хлібовоз, коли той привіз продукти у магазин, а ввечері 26 квітня обстріляли місцеву пожежну частину. На щастя, обійшло­ся без постраждалих.



Приліт стався близько 11-ї ве­чора. Снаряд влучив у дах пожеж­ної частини — над одним із гараж­них боксів. Вибухом розкурочило шифер і дерев'яне перекриття. Техніку, на щастя, не пошкодило (її врятувала бетонна плита, на якій тримається дах).

У штаті грем'яцькоі пожеж­ної команди — четверо чоловіків. Під час обстрілу на нічному чер­гуванні буя один із них Перебу­вав у кімнаті для персоналу, за 10 метрів від епіцентру прильоту (во­на в одній будівлі з гаражними бок­сами). Розказують, що перед об­стрілом пожежник якраз приліг на ліжко і стяв переглядати новини в телефоні. Вибуховою хвилею йо­го скинуло на підлогу. Підско­чивши на ноги, він схопив ліхта­рик, бронежилет та захисний шолом (решта спорядження була на ньому) і перебіг в один із гаражів Там є міцна грубка, яка в разі по­вторного прильоту могла захисти­ти від осколків.

Що стосується даху будівлі, то після влучання він не зайнявся. Телефоном пожежник повідомив про обстріл своєму керівництву і до ранку залишався у приміщенні, бо на вулиці кружляв ворожий дрон, який з легкістю за­сік би світло від ліхтарика. Лише на світанку вийшов і роздивився по­шкодження будівлі.

У лютому цього року росій­ські війська вже обстрілювали цю пожежну частину. Тоді теж влучили у дах — розбили шість листів ши­феру. На місці пожежники знайшли хвостовик міни та цього разу пошкодження серйозніші. Вочевидь, окупанти гатили з чогось потужні­шого, можливо з гаубиці.

Через постійні обстріли із Грем'яча виїжджає все більше людей. — До війни в селі мешкало до тисячі людей. Зараз же немає і трьох сотень, — зітхає місцевий староста Андрій Ірха.

Місцеві мешканці побоюються, що одного дня пожежники теж не витримають і виїдуть. Тим більше що, попри небезпечну роботу, во­ни отримують копійки.

— Все летить у нас над голо­вою: ракети, міни, снаряди, дрони. Буквально через день ми виїжджа­ємо на прильоти, щоразу ризикуючи життям, але зарплату отриму­ємо на рівні мінімалки, — підтвер­джують грем’яцькі рятувальни­ки.

— У нас оклад — близько 4 ти­сяч гривень. Є ще премія в розмірі 100% окладу, а також невеликі до­плати за нічні зміни.Та після вира­хування податків на руки отримує­мо 6700-6800 гривень. Це ж смі­хота. Так, офіційно ми не ДСНС, а місцева пожежна охорона. Відно­симося до Новгород-Сіврської міської ради. Але ми повноцін­но виконуємо функції рятувальни­ків: виїжджаємо на місця прильо­тів, пожеж, різноманітних надзвичайних ситуацій. Нам доводилося гасити обстрілам будинки всьо­го за 300 метрів (!) від кордону з рф. Залазиш на дах і думаєш: вистрелять рашисти по тобі чи ні. У наших колег з прикордонних по­жежних команд ситуація аналогіч­не. І виникає запитання: чому та­ка несправедливість, що при таких умовах роботи нам платять мізер­ну зарплату?

У Новгород-Сіверській міськ­раді пояснюють, що утримують 9 місцевих пожежних команд, платити вогнеборцям більші зар­плати не мають змоги.

— У пожежників дійсно малі оклади. Втім попри те, що в нас за­раз значно менші фінансові мож­ливості, ніж ті що були у 2023-му, ми все одно всім пожежникам, які працюють у 20-кілометровій прикордонній зоні (це колективи Грем'ячі, Михальчиній Слободі і Чайкиному - Авт.). виплачуються стовідсоткові премії, бо розуміємо, що вони в зоні ризику, говорить міська голова Новгорода-Сіверського Людмила Ткаченко. При цьому працівники міськради мають урізані премії. Іще хочу за­значити, що зараз нам приходить чимало благодійної допомоги, яка стосується пожежників: фірмове екіпірування, шоломи тощо. Все це ми в першу чергу направляємо са­ме у прикордоння.

Незважаючи на невисокі зарплати й щоденні загрози життю, місцеві пожежні команди справ­но несуть свою службу. По суті ро­блять це з двох причин. По-перше, розуміють, що їхнього захисту по­требують люди. По-друге, усвідомлюють, що в прикордонні знайти іншу роботу їм буде непросто. Тому тримаються за ту що мають. Але ж усьому є межа. Й очевидно, що своїми силами громада навряд чи зможе суттєво збільшити грошове забезпечення пожежників. Потрібен комплексний підхід за участю місцевої влади, обласної військової адміністрації і, може навіть Державної служби з надзвичайних ситуацій

Джерело: газета “Гарт” Олексій Прищепа

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.