Тепер сяде на 15 років. Таке покарання Деснянський райсуд Чернігова днями призначив 51 - річному Юрієві Самойленку, обвинуваченому в убивстві Я харків’янина Єлисея Бондаря (йому було 38). Трагедія сталась у травні 2022-го в Чернігові - у квартирі їхнього спільного знайомого. Після злочину Самойленко 9 місяців перебував у розшуку. Затримали його в лютому 2023-го. Своєї причетності до скоєного він так і не визнав.
На фото Деснянський суд Чернігова
Самойленко — чернігівець. Має прізвисько Карась. У тюрмах провів понад третину свого життя. Вперше туди загримів у 1998-му за вбивство з розбоєм на 15 років. Та не покаявся після відсидки: у 2013-му напідпитку підрізав ножем знайомого, пізніше — ще одного. Під час обшуку правоохоронці знайшли в Юрія два пістолети з набоями. Він стверджував, що зброю йому підкинули. А щодо потерпілих сказав, що ніколи їх не бачив. Однак докази — річ уперта. За сукупністю Самойленко отримав 6 років. Строк відмотав повністю. Вийшов у серпні 2021- го. Та не минуло й року, знову скою злочин.
Драма розігралася 29 травня 2022 року у квартирі на вулиці Гончій, яку винаймав 44-річ ний Віталій Герасимчук. За чотири дні до того, рятуючись від російських обстрілів, до нього з Харкова приїхав товариш — Єлисей Бондар, син відомої на Харківщині судді Світлани Бондар (у 2016-му вона вийшла у відставку за віком). Слідчі з’ясували, що того злощасного дня Герасимчук із Бондарем поїхали на Привокзальний ринок, щоб відремонтувати мобільний. Там Віталій зустрів Самойленка, з яким приятелював, і представив його Єлисею. Вирішили випити за знайомство. Сіли в привокзальному кафе. Потім поїхали до Герасимчука додому. Утрьох осушили дві півлітрових й одну 0,7 пляшки горілки. А коли господар вийшов на балкон поговорити по телефону, між гостями виник конфлікт, під час якого Самойленко завдав Бондарю 17 ножових поранень (більшість — у живіт і груди). І втік.
Правоохоронці довго не могли вийти на його слід. Та нарешті 28 лютого 2023-го затримали — у нього вдома (кажуть, Самойленко об’явився там незадовго до того, як його спіймали).
У помешканні поліцейські знайшли дві гранати (РГН і Ф-1) і пістолет ТТ. Тому, крім умисного вбивства (п. 4, 13 ч. 2 ст. 115 ККУ), затриманому інкримінували незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст. 263 ККУ).
Під час слідчого експерименту (його провели наступного дня після вбивства) Герасимчук розповів, що, зайшовши з балкона в кімнату; він побачив, що Єлисей лежить долілиць, а поряд стоїть Юрій із розбитим обличчям. Він пояснив: Бондар ударив його, тож у відповідь він схопив зі столу ножа й зарізав Єлисея. Самойленко запропонував вивезти труп, та Віталій відмовився. Тоді Юрій почав обдзвонювати своїх знайомих. Видзвонив співмешканку — Наталію Ріпич (їй 47 років). Вона приїхала, прибрала чарки зі столу, вимила їх. Потім Юрій із Наталією пішли, а господар викликав поліцію. Свої свідчення Віталій підтвердив і на судовому засіданні, а ось показання Наталії Ріпич, які вона давала під час слідчого експерименту і на суді, дещо різняться. Зразу Наталія стверджувала: коли вона приїхала на квартиру, Герасимчук сказав їй, що Юрій зарізав Бондаря. А на суді вона говорила, що чоловіки їй нічого не пояснювали. Прокурор відзначив цю нестиковку, на що Наталія відповіла:
— Показань я не змінюю. Просто під час допиту в мене аж руки трусилися. Я могла все що завгодно сказати. Насправді ж усе було так. Приблизно о 17.00, коли я була вдома, мені подзвонив Юрій:
«Приїдь забери мене». Я подумала, що він п’яний, тож викликала таксі, приїхала на Гончу і піднялась у квартиру. Зайшла всередину (двері були причинені, але не замкнені). Побачила, що на дивані хтось лежить (головою до стіни, накритий ковдрою). Подумала, що спить. Юра з Віталієм були напідпитку, мовчали.
Мені ніхто нічого не пояснював. Це вже потім я зрозуміла, що той чоловік мертвий, бо він не ворушився. Крові не бачила. Пізніше Юра і Віталій комусь телефонували. Про що говорили, не пам’ятаю.
Потім хтось на секунду заглянув у кімнату і вийшов. Був у кепці, тож описати його не можу. Загалом у квартирі я пробула близько години, сиділа весь час у кутку. Щоправда, помила три чарки, які стояли на столі. Бо була в шоці і на автоматі«ввімкнула хазяйку». Ну а потім ми з Юрою пішли звідти. Дорогою викликали таксі. Приїхали до його родичів. Юра зостався в них, а я поїхала додому (пара мешкала у квартирі Самойленка. — Авт.) по його речі. Зібрала їх у пакет, привезла й віддала Юрі. І він кудись пішов. Днів через п’ять прийшов додому і з тих пір не пропадав. Твердив: «Я не винен, та оскільки маю судимості, то все повісять на мене».
Серед тих, кого в день убивства видзвонював Самойленко, був і його спільний з Віталієм товариш — 56-річний Валерій Грицан. Він теж свідчив на суді:
— Мені подзвонив Юрій, сказав, що вони випивали у Віталика і в них там «баран». Я подумав, що він жартує, і поклав слухавку. А потім до мене дійшло, що «баран» це означає труп. Вирішив поїхати і дізнатися, що ж сталося.
Під ’їхав до будинку й набрав Віталія (бо він же господар).
Коли той спустився, то сказав мені, що треба допомогти вивезти труп (Герасимчук це заперечує. — Авт.). Я відповів: «Ти при своєму розумі? Викликай поліцію!» І все. Ми розійшлися. У квартиру я не підіймався. Покійного знав.
Він періодично приїжджав до Віталика, щоб «зіскочити» з наркотичної залежності.
Також на суді свідчив іще один знайомий Самойленка, якого той видзвонив із проханням «терміново привезти акумулятор». За його словами, коли він під'їхав до будинку, Юрій спустився до нього і заявив: «У мене проблема — у квартирі мертвий чоловік».
Втім розпитувати подробиць знайомий не став, а просто віддав акумулятор і пішов собі (те, що Самойленко виходив із квартири і за мить повернувся з акумулятором, підтвердили Ріпич і Герасимчук).
Сам же обвинувачений причетність до вбивства категорично заперечив і розказав свою версію подій:
— Удома в Герасимчука ми спілкувались, випивали. У якийсь момент Віталик перестав звертати на нас увагу, став розмовляти по телефону. Це не сподобалось Єлисею, на що Віталій відповів, що той його дістав. Вони трохи поштовхалися, але не билися. І знову сіли пити горілку. Від випитого я втратив свідомість, упав і заснув. А коли прокинувся, зрозумів, що в мене розбите обличчя. Мабуть, ударився об тумбу, коли падав. Єлисей уже лежав на дивані, укритий ковдрою, а Віталик сидів за столом і запропонував мені випити. Я погодився. Хотів розбудити Єлисея, та Віталик сказав: «Не треба — він готовий». Тобто мертвий. Я зразу почав дзвонити знайомим, щоб забрали мене звідти. Проте всі казали, що не можуть приїхати. Зрештою видзвонив цивільну дружину. Коли Наташа приїхала, ми з нею пішли звідти. Весь цей час, аж до затримання, я був у Чернігові. ні від кого не переховувався. Що стосується пістолета і гранати їх я знайшов на кладовищі «Яцево», коли провідував могилу колишньої дружини. Під час обшуку всю зброю добровільно видав поліції.
За сукупністю Самойленку світило до 15 років позбавлення волі або ж довічне ув’язнення. Його доводів суд не прийняв, бо вони суперечать показанням свідків, а також речовим доказам. Що стосується слів Наталії Ріпич, то до них судді поставилися критично, адже вона — зацікавлена особа. У результаті Самойленка визнали винним за обома статтями і присудили йому 15 років тюрми. Крім того, суд задовольнив цивільний позов матері загиблого і зобов’язав Юрія виплатити їй мільйон гривень моральної компенсації.
Вирок іще не набоав законної сили. У Самойленка є місяць, щоб оскаржити рішення. Та чи наважиться він на це? Адже Апеляційний суд може зарахувати Юрію «колишні заслуги» і призначити не 15 років, а довічне.
Адвокат засудженого щось коментувати відмовився.
Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: рецидивіст, вбивство, Самойленко, Бондарь