Кінний клуб «Гармонія» у Чернігові - острівець доброти та людяності

20 січня чернігівські журналісти побували на території кінно-спортивного клубу "Гармонія", відновленого після ракетної атаки у березні 2022 року. Коли обстрілювалася ця територія за фабрикою “Сіверянка”, коні, що стояли в приміщенні, здригалися від вибухів, але залишалися живими. 17 березня ракета потрапила прямо в дах, один кінь загинув одразу, почалася пожежа, і все ж конюх встиг відкрити запасний вихід і випустив назовні 19 коней та одне лоша. Спочатку вони не йшли далеко, шарахаючись від кожного вибуху та отримуючи осколкові поранення. Навколо все горіло, ні лікувати, ні вивезти з-під вогню цих напівтонних тварин було неможливо.



– Я не можу згадувати той час, – каже зараз власниця клубу Ганна Сідляренко. - Я навіть думала, що краще б їх одразу накрило, аніж вони на моїх очах помирали від поранень.

За кілька днів коні розбрелися по околицях, вийшли також на замінований луг, там підірвалися ще три кобили. З 21 тварини, які перебували у приміщенні до ракетної атаки, збереглося 12.

У квітні Ганна з помічниками розпочали пошуки зниклих вихованців. Якогось коня знаходили самі, інших приводили люди. Але на місці клубу згоріло все, що вони підготували для своїх постояльців із 2017 року, коли розпочали роботу. На допомогу прийшла господиня кінного клубу “Казка” та надала їм у Міському саду територію та дах над головою. Заодно вони звернулися по допомогу до соціальних мереж. Люди відгукнулися активно, поштою надсилали амуніцію для коней, без якої їх утримувати неможливо, надійшла велика гуманітарна допомога з Німеччини, і зараз основні потреби клубу задоволені.

Восени 2023 року вони підібрали підходяще приміщення неподалік від згорілого, два-три місяці звільняли його від заростей та сміття. Ганна не знає, яке підприємство працювало раніше на цій території, там залишилося лише кілька великих зруйнованих будівель.

Зараз клуб має власну стайню зі стійлами для коней, майданчик для вигулу в стайні, зимовий майданчик, робочі приміщення, кімнату для гостей і продовжують упорядковувати приміщення. Придбали нових коней. Територію клубу охороняють п'ять собак, між ними проскакують п'ять котів і кошенят, кішок Ганна простерилізувала за власний кошт. Все це господарство треба годувати, напувати, хоча коти цілком відпрацьовують витрати на них, ловлять мишей, що оселилися в соломі. Вартість коня на ринку приблизно одна тисяча доларів, але після його придбання потрібні значні витрати на утримання приміщення, спорядження, харчування вихованців, воду та інші потреби.

Коні знаходяться в окремих стійлах, усередині яких стоїть ємність із водою та шматком необхідної для них солі.За товстою підстилкою із соломи, в міру користування нею, приходять жителі навколишніх сіл з мішками та використовують їх на своїх городах. У кожного коня є паспорт з описом зовнішнього вигляду, вказівкою масті, в клуб підбирають коней, в основному, спортивної породи для того, щоб діти та дорослі могли займатися спортом професійно. До кожної кабінки прикріплена табличка з ім'ям коня – Барбариска, Курс, Халва. Імена коней складаються з літер імен їхніх батьків. Наприклад, батьками Халви були Хайфа та Лелека. У стійлі знаходиться і ”дитя війни”, лоша, якого зачали під час вимушеного вільного вигулу.

Від клопоту з благоустрою клуб поступово переходить до своєї функціональної діяльності. Купили коневозку, вже їздять на змагання та займають призові місця, востаннє були у Жажкові Черкаської області, дають уроки верхової їзди, запрошують до себе екскурсії. І сподіваються, що з приходом весни їхня активність значно зросте.

Звісно, журналісти не могли відмовитися від пропозиції Ганни покататися на конях і зробити фотосесію. Але спочатку пригостили коней смаколиками, для яких підходить не кожен продукт. У коней немає блювотного рефлексу, тому прийом непридатної для них їжі може спричинити проблему пошуку дефіцитного ветеринара і дорогого лікування. Підходяща для них їжа - овес, ячмінь, морква, буряк, яблука, цукор - рафінад, гарбузи.

На коня журналісти підіймалися після невеликого інструктажу з табуретки, як це роблять і професіонали.















 Журналіст Ірина Осташко безстрашно сидить у сідлі



Урок верхової їзди по відведеному для цього майданчику в стайні





 Дівчата Влада та Юля вже кілька років допомагають доглядати коней і беруть активну участь у змаганнях



Кобили Гіга, Енді та Хіларі на вигулі на зимовій леваді. Коні обростають на зиму довгою шерстю, а до літа линяють. Дресирувальники не люблять працювати з кобилами, вони примхливі, найспокійніші з коней - кастровані мерини.

Gorod.cn.ua, фото Gorod.cn.ua, Віктор Кошмал

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.