17-річному Богдану Федірку з Ічні зробили надскладну операцію на серці у Швей­царії

17-річному Богдану Федірку у Швей­царії успішно зробили надскладну операцію на серці. Сама операція була безкоштовною, але чималих грошей вимагала дорога для всієї родини хлопчика та його реабілітація. Тільки завдяки небайдужості людей, нині Богдан вчиться жити на повну. Радісною нови­ною поділилася його мама Оксана.



Про те, що Богдан Федір­ко потребує фінансової допомоги, ми писали у червні. Наразі з Богданом все добре. Це завдяки тим, хто долучився до збо­ру коштів. А про складну операцію на серці нагадує лише довгий шрам.

- Дуже дякую усім лю­дям, які долучилися до збору. Це рідні, близь­кі, а також друзі, одно­класники, колеги, сусіди, прихожани та настоятель Свято-Миколаївського храму. А ще керівники та організації ТОВ «Голдпак», ТОВ «Сідко Україна», ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», керів­ник лабораторії СТОВ «Інтер» і її працівники, жителі Тростянця. Також учителі, знайомі та всі небайдужі люди, - перераховує мама Оксана, й переживає щоб нікого не забути.

- Я пере­коналася, що дійсно світ не без добрих людей і яка б не була біда, тебе не по­кинуть і підтримають.

Збір грошей розпочали у травні. І вже на початку липня Богдан з мамою та меншою сестричкою були у Женеві. 13 липня за ра­хунок клініки йому зроби­ли надскладну операцію - пластику аортального клапану.

Пані Оксана розповіла, що жоден лікар в Україні не брався оперувати її сина. Але родині пощасти­ло: промінь надії на повно­цінне життя Богдана дав один із найкращих кар- діохірургів світу Торніке Сологашвілі.

Про те, що українським дітям до 18-ти років роб­лять безкоштовно опера­ції будь-якої складності у Швейцарській клініці HUG, Оксана Федірко дізнала­ся із соціальних мереж. Знайшла електронну ад­ресу куратора проєкту Олексія Грідіна і написала йому, що у сина аорталь­на вада серця та потріб­не хірургічне втручання. У телефонній розмові пан Олексій більше розповів про клініку, лікаря-кардіолога, про умови пере­бування та проживання, які аналізи здати, які па­пери мати із собою. За­певнив, що допоможе у всіх питаннях: оформити у лікарню, супроводжува­тиме.

Оксана трохи пізніше дізналася, що доньці ро­дини Грідіних вже зро­били десять операцій на серці і вони знають як це важливо бути поряд з ди­тиною у лікарні, що у цей час відчувають батьки. Що 300 тисяч євро - це для більшості родин просто непідйомна сума. Саме стільки коштувала б опе­рація, яку зробили Богда­нові.

Олексій з дружиною Да- реджан були постійно на зв’язку з Оксаною. Три доби родина була у до­розі, з них 11 годин стояли на кордоні. Приїхали втомлені. Грідіни подба­ли, аби Оксану з сином та донькою зустріли у Женеві дві українські родини та привезли їх до будинку Рональда МакДональда - там і поселилися ічнянці.

Оксана Федірко згадує, що з своїми дітьми вона проживала у гарній затиш­ній кімнаті з усіма зручно­стями, маючи все необхід­не. У клініці - надсучасне обладнання. Все так, як розповідав Олексій Грідін.

- Зізнаюся, одразу не повірила Олексію, що він дійсно хоче допомогти, з острахом сприймала таку підтримку, бо у наш час багато аферистів. Навіть написала у клініку, але там підтвердили, що є така людина, - ділиться пані Оксана і не перестає дя­кувати Богу, що звів її з та­кими прекрасними людь­ми, які допомагають від чистого серця. А ще усім небайдужим, які долучи­лися до збору коштів:

- То велике щастя, що нам зустрілись такі добрі люди. Просто не уявляю, що би я робила без них.

Богдан важко відходив після операції. Аби по­легшити його стан, у ре­анімації фахівці робили масажі. До нього ставил и- ся наче до своєї дитини, каже мама Оксана. А ще у клініці лікується багато ді­тей з України.

- І взагалі до кожного па­цієнта, чи він з батьками у лікарні, чи без - до всіх з турботою, - додає Оксана Петрівна. Вона плакала, розчулена такою людяніс­тю. їй хотілося обійняти усіх медиків, усіх, хто був поруч.

Після операції Богдана переселили в гуртожи­ток, де мешкали Оксана з донькою, постійно навіду­ючись до нього.

Значною перешкодою, за словами Оксани Федір­ко, був мовний бар’єр, бо там переважно всі спіл­кувалися французькою та англійською. Лише лікар, пан Торніке, який за на­ціональністю грузин, - міг розмовляти російською.

- У клініці був ще один поляк - я розуміла про що він говорить. Англійсь­кою говорила дуже мало, бо погано її знаю. Тож в основному доводилося спілкувалися за допомо­гою гугл перекладача, - розповідає пані Оксана, і тоді вона та її діти зроби­ли висновки, що потріб­но вчити англійську, бо за кордоном цією мовою спілкується більшість лю­дей. А коли сам її не знаєш, то в іншій країні тобі буде складно щось пояснити, запитати чи зрозуміти що тобі кажуть.

Розповіла ічнянка, що непростою була й реа­білітація, тому довелося у Женеві залишитися на три місяці.

- Богданові проводили УЗД-обстеження, диви­лися як загоюється місце операції, бо там ще було невелике запалення, на серці скупчувалася ріди­на. Спочатку це робили через день, потім - що­тижня, потім - через міся­ць, - каже мама Оксана.
Родина повернулася із Женеви додому 13 жовт­ня. Зараз герой нашої публікації вчиться жити повноцінно. Адже з дня на­родження серце в Богдана працювало неправильно і він постійно втомлювався та задихався. Тепер - все по-іншому. Зараз хлопець продовжує навчання, зай­мається спортом, слідкує за своїм здоров’ям. А ще потроху вчить англійську. У листопаді він з мамою поїде до кардіолога в Київ на УЗД - переконатися, що все добре.

Довідково: Дім Рональда МакДо­нальда - це будинок для сімей тяжко хворих дітей, які перебувають на ліку­ванні далеко від дому. Про­живання й харчування там безкоштовне. Створенням таких будинків по всьо­му світу займається бла­годійна організація Ronald McDonald House Charities.
Перший Дім Рональда МакДональда відкрили у Філадельфії в 1974 році на гроші від продажу коктей­лів Shamrock Shake у ре­сторанах McDonald’s.
У світі вже існує 384 та­ких будинки.

Джерело: газета “Трудова слава”,  Світлана Череп

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.