Пряники «Кавалер» і «Баришня» визнано культурною спадщиною Чернігівської області
Для одних пенсія — це хрест на нереалізованих мріях і планах, для інших - шанс втілити їх у життя. Марія Шевченко з Березни (Менщина) - з останніх. Вийшла на пенсію у 2017-му, пропрацювавши 40 років у школі-інтернаті (більш ніж половину з них — директором), і взялася за здійснення задуманого - відродити рецепт місцевих пряників, що вважався втраченим: майстрині померли, нікому його не передавши.
Смак пряників вона пам’ятала з дитинства. Як і те, що були вони шоколадного кольору, з гірчинкою, нерозсипчасті. На це й орієнтувалась, підбираючи інгредієнти. Постійно експериментувала. Запрошувала на дегустації односельців, враховувала їхні зауваження. Паралельно випікала сувенірні ласощі — дарувала їх землякам на дні народження, інші свята.
Пряники ж зі смаком дитинства вийшли в Марії Трохимівни тільки через 6 років. «Такі самі, як продавали біля автостанції», — казали всі, хто куштував.
Нещодавно експертна рада при Департаменті культури Чернігівської ОДА внесла пряники Марії Шевченко «Кавалер», «Баришня», «З кмином» до реєстру нематеріальної культурної спадщини Чернігівської області. Вони такі самі, як колись не лише за рецептурою, а й за формою: «баришня» — у формі ляльки, «кавалер» — вершника. Оздоблення теж колишнє — випуклими цукровими цяточками.
Пряники з вершниками Марія Шевченко любить доповнювати зображенням козака з бандурою, бо й сама — із козацького роду.
Свою мрію вона здійснила у 63 роки, довівши, що зробити це ніколи не пізно.
Джерело: газета “Гарт”, Марія Ісаченко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.