Хто гальмує розвиток Березнянської громади?
«Якщо найближчим часом на сесії селищної ради не буде затверджена проектно-кошторисна документація на ремонт харчоблоку для березнянського освітнього закладу, державної субвенції не буде. Депутати та голова ради, знайдіть нарешті спільну мову», — закликає земляків у соцмережах заступник голови Чернігівської районної ради Василь Леоненко.
Володимир Павленко - фото "Суспільне Чернігів"
— У чому проблема? — запитую селищного голову Березни (Менщина) Володимира Павленка. — Депутати проти ремонту?
Як з’ясувалося, не проти, а відповідного рішення на сесії не можуть прийняти, бо значна частина народних обранців (усього їх - 21) не ходить на засідання.
На ремонт харчоблоку в ліцеї, за словами Володимира Михайловича, потрібно понад 5 млн. грн. Із місцевого бюджету можуть виділити приблизно п’яту частину суми. Решту могли б отримати завдяки державній субвенції, участі у спеціальних програмах, але без проектно-кошторисної документації це неможливо. Якби її вчасно затвердили, можливо, ремонт уже б закінчувався, а так його ще й не починали.
Через відсутність сесійних рішень на тривалий час «повисло в повітрі» й питання щодо виділення коштів на поточний ремонт закладів освіти, медогляд їхніх працівників, на будівництво нової технічної свердловини для забору води пожежними автомобілями та ін.
Усі вони — із розряду нагальних. Скажімо, пожежний резервуар знаходиться на території приватного підприємства — громаді потрібен свій. Тим паче, що додалося транспорту — завдяки приватному підприємцю Сергієві Юхименку, який орендує землі на території ТГ, недавно отримали пожежний автомобіль від Нідерландів.
Потребує вирішення і питання щодо виділення та облаштування приміщення для поліцейської дільниці. Не кажучи вже про ремонт доріг, бо на сьогодні є проектно-кошторисна документація хіба що на ремонт на вулиці Богдана Хмельницького (на ній знаходиться одне з кладовищ — похоронній процесії дістатися до нього в негоду дуже проблематично).
Однак до розгляду частини цих питань змогли приступити тільки 18 липня (спочатку засідання сесії призначили на 11 липня, потім його перенесли на 14-те), коли нарешті зібралося більш ніж половина депутатів. Встигли проголосувати за вирішення деяких освітніх питань і за виділення коштів на пожежну свердловину.
Потім один із депутатів сказав, ідо йому стало зле, і покинув засідання. Вслід за ним пішов іще один, посилаючись на невідкладні особисті справи. У результаті чимало винесених на сесію питань залишилися нерозглянутими.
Зважаючи на те, що обговорення деяких із них може зайняти чимало часу, стверджувати, що рішення будуть прийняті незабаром, голова громади не береться.
Одне з них стосується укриття в березнянській гімназії. У закладі, що розрахований на 200 учнів, зараз навчається 57. В укритті (під нього переобладнали погріб) можуть розміститися всього 10. Тому в минулому навчальному році тут довелося навчатися за змішаною формою і у 3 зміни.
За виділення коштів (50 тис. грн) на розширення площі укриття депутати проголосували ще у квітні, але вони досі не надійшли, тож ніякі роботи не проводяться. Скоро почнеться новий навчальний рік. Батьки непокояться. На думку багатьох, укриття не реконструюють цілеспрямовано, щоб закрити гімназію, а її учнів перевести до ліцею.
Зараз селищна рада веде опитування мешканців громади щодо доцільності утримання в Березні двох закладів загальної середньої освіти. Більшість опитаних — за обидва. Головний аргумент — деяким школярам далеко (понад 3 км) діставатися до ліцею. Підвозу немає.
— Відстань між закладами - близько кілометра. Ліцей розрахований на 720 учнів — навчається 469. Укриття там площею майже 200 кв. метрів. Утримувати в селищі два навчальних заклади немає сенсу, — переконує голова громади. — Гадаю, було б доцільніше перевести учнів у ліцей, і туди спрямувати кошти на створення кращих умов для здобутя освіти. Від цього виграли б у першу чергу діти.
Щодо гімназії можу сказати одне: як це не сумно, перспектив у неї немає. За 2021-й рік (за минулий точних даних немає - багато людей евакуювалися) в усій громаді народилося лише 25 дітей. Це один клас. Тож чи треба реконструювати чи будувати укриття в цьому закладі — тим більше, що є потреба будувати його в дитсадку?
Така моя точка зору. Рішення приймати депутатам.
Депутати висловилися за створення комісії, яка має обстежити укриття гімназії, проаналізувати деталі і надати відповідні висновки.
Крім цього (до того, як два депутати покинули залу засідань), на останньому сесійному засіданні встигли прийняти ще кілька рішень. Однак частина питань (в основному земельних) залишилася нерозглянутою. «За ініціативою депутатів була оголошена перерва в роботі сесії», — повідомляється на сайті селищної ради. Отже, засідання знову доведеться переносити — доти, доки не збереться необхідна для прийняття рішень кількість народних обранців (потрібно мінімум 13).
— Чому Ви не ходите на сесії? — запитую Владислава Заровного.
У відомості про участь депутатів у роботі сесій Березнянської селищної ради 8 скликання проти його прізвища чи не найбільше «мінусів».
— В основному через зайнятість. Я — аграрій, маю в обробітку близько 100 га землі. Знаю, що в інших — схожа ситуація. Тому ми пропонували голові громади проводити сесії не в робочі дні, а вихідними. Але розуміння не знайшли.
Інша причина, за словами Владислава Віталійовича, полягає в тому, що очільник ТГ не дослухається до думки депутатів.
- Скажімо, ми пропонували виділяти так звані депутатські кошти, щоб купити хоч якусь банку фарби для ремонту в окрузі. Нічого не вийшло. Я у своїх селах (Сахнівці, Кам’янці, Климентинівці) виконую прохання виборців (зараз, наприклад, робимо обкошування) власним коштом.
І зовсім інша реакція у голови селищної ради, коли мова заходить про підвищення зарплат працівникам апарату, — пояснює депутат.
У Володимира Павленка — свої претензії:
- Мало не кожна спроба зробити щось для громади супроводжується звинуваченнями, що голова хоче нажитися.
Джерело: газета “Гарт” від 03.08.2023, Марія ІСАЧЕНКО
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.