"Те, що під час повені Десна затоплює свою заплаву, нормальне природне явище. Адже це велика рівнинна річка, що зберегла свій природний гідрологічний режим, на ній немає гребель і водосховищ”, — пояснюють фахівці Мезинського національного природного парку (його площа — 31 тис. га, а протяжність Десни в зоні парку сягає 50 км). Помилуватися водопіллям з оглядових майданчиків сюди приїжджають десятки людей. Та цього року річка розлилася так, що з пагорбів, за словами очевидців, можна було побачити тільки безкрає море з деревцями верболозу, що височіли над водою.
Перед весняною була ще й зимова повінь. Вода почала спадати тільки на початку лютого, а в середині березня стала прибувати знову.
— Було дуже красиво, — говорить Володимир Ященко, староста Радичева (одного із сіл на території Мезинського НПП). — Та коли вода відступила, залишилося море сміття. Берегові смуги були заповнені рештками рослинності, пластиком, усяким непотребом. Дорога (вона веде до сусідніх сіл і проходить майже над самою річкою. — Авт.) теж була в завалах.
Хочеш не хочеш, треба прибирати. Звертаюся до голови нашої Понорницької селищної ради (Віктора Іващенка. — Авт.) по допомогу щодо вивезення сміття, а він каже: «А чому тільки в Радичеві? Уже як прибирати, то прибирати».
Із цього й почалася наймасштабніша за час існування громади (була створена більш ніж 2 роки тому) толока.
— У ній взяли участь працівники комунального підприємства «Понорниця», закладів освіти, Понорницького центру первинної медико- санітарної допомоги, Будинку культури і його філій, селищної ради і старостатів, Мезинського парку, небайдужі мешканці сіл. Новгород-Сіверська філія Обласного центру зайнятості направила на підмогу (для участі в суспільно корисних роботах) кількох безробітних, — розповіли в селищній раді.
— Щодня працювало понад сотня людей, — продовжує староста. — Змінювався тільки склад команди. Адже, закінчивши на території Радичівського старостинського округу, почали прибирання в Покошицькому - на берегах річки біля Деснянського і Мезина До роботи долучилися мешканці цих сіл. І наші їздили - селищна рада надавала автобус.
Люди працювали цілий тиждень. Розчистили прибережну смугу (завширшки понад 20 м і завдовжки 10 км) від Радичева до Мезина. ГАЗ-53 ледве встигав вивозити сміття.
— Як відзначили прибиральників?
— У кожному селі варили для них юшку чи шурпу. Це був бонус і за хорошу роботу, і за стійкість — бо біля річки стільки комарів та мошок...
— Ця толока вдалася. Не думаєте про нові?
— Ще й як думаємо! Уже запланували зробити рекреаційний пункт біля поромної переправи в Радичеві (на поромі переправляються на лівий берег Десни — в основному до сіножатей. — Авт.). Для своїх людей, для туристів, що подорожують річкою на байдарках. Вони люблять тут зупинятися.
Джерело: газета “Гарт” від 01.06.2023, Марія ІСАЧЕНКО, смт Понорниця на Коропщині. Фото із сайта Понорницької селищної ради
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.