Вбивство на День матері. Що відомо про тих, хто його скоїв?

Безжалісний розстріл заради грошей молодої родини зі столиці сколихнув не тільки усю Чернігівську область, а і Україну. Новина, про те що 14-го травня у неділю, коли вся країна святкувала День матері сталося цинічне вбивство 4-річної дитини та її матері і батька швидко поширилась спочатку Корюківським районом, а потім докотился до Чернігова і Києва, коли правоохоронці відшукали спочатку тіла загиблих, а менш ніж за добу їх трьох катів. Резонансу цій справі, безумовно додало те, що в ході розправи над родиною не пожаліли маленького хлопчика, а також те, що у плануванні і реалізації злочину, брала участь зовсім юна дівчина з порядної родини.

Суспільство вже звикло до звірств, які останні майже півтора року ми спостерігаємо, через повномасштабне вторгнення, з боку сусідів-росіян, але ніколи не можна звикнути до того, що синьоока симпатична дівчина з сусідньої вулиці твого села, яка зранку виклала відео-поздоровлення в «Тік-Тоці» для своєї матусі з Днем матері, через пару годин буде приймати участь у вбивстві іншої матусі, її синочка і чоловіка, а ще через три дні рюмсаючи у судовій клітці розповідатиме, як вона опинилась на місці, де виявили три трупи.

Для тих, хто нічого не чув про цю історію, або призабув ключові обставини, нагадємо їх, 15 травня на фейсбук-сторінці "Менщина" з'явилось повідомлення про зникнення родини киян — 28-річної Вікторії Єрмолової-Черевань, 4-річного Богдана Череваня та 30-річного Миколи Череваня. Його написала Марія Закалюжна кума зниклих. Родина 14 травня поїхала купляти іномарку до Мени і перестала виходити на звязок після 14.30. Зранку 15-го травня представники органів влади звертаються до редакцій місцевих видань, аби ті не розповсюджували інформацію про злочин, який стався у Корюківському районі, якщо їм стане про нього відомо, не з офіційних джерел, аби не злякнути зловмисників, яких повним ходом розшукували правоохоронці по гарячих слідах.



На фото - родина Черевань

Близько 12-ї години дня 16-го травня Головне управління поліції таки публікує матеріал і не тільки про сам факт вбивства і його обставини, а і про те, що причетних до нього взяли. Ними виявились 22-річний Святослав Гончаров,  27-річний Олександр Черниченко та 20-річна Альона Ярмола. Всі троє були знайомі між собою і родом з сіл Корюківського району. Альону затримали 15 травня ввечері на виїзді з м.Чернігів, Святослава також 15 травня у Житомирі, Олександра - 16-го травня у с.Вільшани.

Голова родини Черевань - Микола займався купівлею та продажем вживаних автівок. Зі Святославом Гончаровим, який на той час перебував у лавах ЗСУ, ймовірно познайомився тому, що допомагав підбирати машини для потреб захисників. Також чоловік свого часу вступив в ТРО, займався волонтерством.

Аби заманити Миколу Череваня з грошима до Мени, у якій він раніше ніколи не був, було вирішено розмістити оголошення про вигідний продаж автівки Audi Q7 2007-го року випуску. Авто належить батьку Альони Ярмоли, за словами її друзів, вона катається на ньому вже близько року.
Для публікації об’яви номери на автівці замінили. Скоріш за все, посилання на оголошення з автівкою, “люб’язно” переслав Миколі Святослав. Можливо, Микола як раз підшукував саме таку марку і з такими параметрами, тож розрахунок Святослава виправдався, адже Черевань таки відправився у 4-годинну подорож із Києва до Чернігівської області. З грошима. Та ще й родину прихопив. Микола взяв Віку та сина Богдана тому, що на зворотньому шляху до столиці розташоване село Бірки Ніжинського району, де живе мама Віки, тож в День матері родина Череванів хотіла відвідати її і привітати. До того ж аби угоду з продажем машини таки уклали (як думав Микола), дружина могла б сісти за руль купленої автівки.

Родина Черевань доїхала до місця між селами Садове (колишня Чапаївка) і Данилівкою, яке заздалегідь обрав для вбивства Гончаров (за інформацією місцевих, це доволі закрите і глухе місце, віддалене від основної траси), а там усіх трьох Святослав розстріляв з автомата Калашникова з глушником. Тіла скинули у підготовлену яму, яка була невелика і розрахована на 1 людину і закопали. Вочевидь, для нападників було неочікуваним, що Микола Черевань буде не один, проте це їх не зупинило. Автівку Череванів — “Мазду” синього кольору відтягнули на 500 метрів і спалили, вона була зрешечена кулями. А “троїця” поїхала подалі від місця злочину на тій самій Audi Q7, яку думали купити Черевані. Хоча чи поїхали вони саме втрьох також невідомо, бо у судовому засіданні, де обирали запобіжний захід, Альона Ярмола заявила, що коли повернулась після розстрілу родини побачила там лише Гончарова.

На суді, коли трьом підозрюваним обирали запобіжний захід, було озвучено, що смерть Миколи настала від вогнепальних поранень грудної клітки та кінцівок, його дружини – через поранення голови, дитини – внаслідок вогнепального поранення шиї. Кума вбитих стверджує, що Миколу перед смертю ще й добряче побили, але результати повної експертизи, де б йшла мова про тілесні пошкодження, окрім вогнепальних поранень, офіційно поки що не озвучували, адже вона складається близько місяця.

За інформацією з різних джерел Черевані везли з собою до 6 тисяч доларів, хоча Audi Q7 2007-го року випуску, на сайтах оголошень коштує 12-15 000 доларів. Скільки отримали грошей нападники, поліція не оприлюднила, вказано тільки, що Альоні і Олександру Святослав дав по 25 000 гривень, а на ті кошти, що залишив собі, він і сам придбав собі автівку.

Як відомо, на суді Олександр Черниченко, був єдиним, хто визнав свою провину і нічого не заперечував та не уточнював.



На фото Олександр Черниченко у залі Корюківського райсуду

Станіслав же заперечив корисливий мотив і сказав, що це була помста, за маніпуляції з автівками Миколи через систему “Шлях”, хоча він все ж прибрав до рук гроші вбитого і не пожалів Віку з Богданом, які до системи “Шлях” точно відношення не мали. Яким чином і за яких обставин вбитий Микола Черевань мав доступ до системи "Шлях" - наразі також невідомо.

Альона казала, що не бачила моменту розстрілу родини, але знала що у автомобілі були люди.

Запитання судді Корюківського райсуду Юрія Кутового: “В матеріалах справи міститься протокол вашого допиту. Наскільки я зрозумів, ви стверджуєте, що не знали, що хтось був у автомобілі?”

Відповідь: “Ні, я знала, хто був у автомобілі, але коли все це сталося, я почула тільки звуки, я не бачила що сталося. Я відразу спугалася і зразу звідти від’їхала. Я поїхала і просто сіла і не знала, що робити, куди мені їхать...”

Юрій Кутовий: “Ну в поліцію, наприклад, відразу після цього. Не було такої думки?”

Відповідь Альони: “У мене був виворот кишок. Я думала. Я ригала”.

Юрій Кутовий: “А ви відтягували автомобіль? ”

Відповідь Альони: “Так”. Далі нерозбірливо: “Я їхала, їхала, приїхала, там нікого не було, крім Гончарова”.

Юрій Кутовий: “Згідно ваших показів Гончаров надав вам речі у пакеті, які наказав вам викинути”.

Відповідь Альони: “Ні не було. Ніяких речей не давав”.

Те, що дівчина ригала від почутих пострілів, видається малоймовірним, адже таку раптову реакцію організму, вірогідніше за все викликає побачене, а не почуте.
Проте, короткий стресовий напад не завадив Альоні поїхати після всього на ярмарок, де вона у присутності свідків витрачала “зароблене”. Про те, що дівчина міняла валюту на гривні та витрачала їх публічно — ми дізнались з допису у Фейсбуці подруги вбитого подружжя.



Тримання під вартою терміном 60 діб без права внесення застави – такі запобіжні заходи суд обрав усім трьом за підозрою у скоєнні злочину за пунктами 1, 2, 6 та 12 частиною 2 статті 115 КК України (навмисне вбивство 2 або більше осіб, в тому числі малолітньої дитини з корисливих мотивів вчинене за попередньою змовою групою осіб). Максимальне покарання за цими пунктами статті — довічне ув'язнення.

У коментарях до матеріалів про розстріляну родину люди просять розповісти побільше про підозрюваних. Запитують: хто вони і чому виявились здатне на таке? Ми зібрали по крихтах інформацію про всіх трьох, у більшості випадків люди просили публікувати їх характеристики на підозрюваних на правах анонімності.

Почнемо з наймолодшої. 20-річна Альона Ярмола у родині — старша дочка. Її мати та батька всі характеризують, як дуже порядних і роботящих людей. 40-річна мати Наталія працює бухгалтеркою на хлібопекарні, батько Сергій тримає СТО, вміє вправно ремонтувати автівки. За те, щоб Альона жила повноцінним життям родині довелось поборотися. Вона має 3-ю групу інвалідності, через те що в неї відсутня нирка, має проблеми з кістками і через це їй встановлювали металеву пластину.
По закінченню школи Альона пішла навчатися до Сосницького сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, аби опанувати таку ж професію, як в її мами. За словами близького знайомого, який старший за Альону на 12 років, до навчання ставилась несерйозно, часто прогулювала. Проте була товариською дівчиною, не така щоб “душа компанії“ чи така “яка вміє тримати чужі секрети при собі та уважно вислухати”, скоріше, просто звичайна, активна дівчина.



На фото Альона поряд з мамою

Максим (ім’я змінено), зокрема розповів про дівчину таке:
- Вона 2 роки тому зустрічалась з моїм найкращим другом. У них навіть день народження був в один день. Ми часто бачились на відпочинку на природі, святкуванні Нового року і днях народженнях.

- Кажуть Альона вживала наркотики?
- В її новій компанії, де всі хлопці були у “Правому секторі” (Олександр Черниченко також гуляв у цій компанії) практично всі їх вживали. Казали вона також, але конкретно за нею я не помічав, аби вона вела себе, якось неадекватно чи виглядала так наче “під кайфом”.

- Чому вона розсталась з вашим другом?
- Він поїхав на заробітки до Польщі і у неї закрутилось з Бідасом (Поздняков Сергій Тарасович, 09.07.1995 року народження командир відділення снайперів РВП 167 об ТрО 119 ТрО. 3 березня близько 17.00 під час танкового обстрілу Серебрянки Бахмутського району. Був жителем Сосниці).



На фото снайпер Поздняков, деякі знайомі Ярмоли кажуть, нібито він дуже дружив зі Святославом Гончаровим

- Цю її нову компанію, як раз і обєднував цей Сергій, - додає мій співрозмовник.

- На вашу думку, вона могла впасти в депресію, через його смерть, почати вживати наркотики, може їй потрібні були кошти на них?
- Наскільки мені відомо, вона почала вживати їх до зустрічі з ним. З Сергієм Поздняковим зустрічалась недовго. 1 грудня 2021 року ми відгуляли її та мого друга (її колишнього хлопця) день народження, а незабаром вона повідомила, що у неї з Бідасом буде весілля. Тобто вони прозустрічались лише пару місяців до його загибелі. Вона, знаєте, “швидка” була на хлопців. Любила їх увагу. Кажуть Сергій Поздняков на неї позитивно впливав і її поведінка була більш стримана, коли вона була з ним.
- Не думаю, що вона сильно журилась через його смерть. В крайньому разі, вона це зовні не проявляла. Ось нещодавно вона підвозила мене та дружину мого товариша, з якою вона дружить на роботу. У машині ми поспілкувались на позитиві, ні про які труднощі з грошима вона не говорила ні в той день ні до цього, поводила себе, як завжди. Але, впевнений, що аби їх весілля відбулось, такого б не сталося...

- Вона дуже красива дівчина, батьки давали їй усе, навіть їздити на престижній автівці, мабуть і гроші на особисті витрати, чи поводила вона через це себе зверхньо чи зневажливо з оточуючими?
- Батько їй дуже довіряв, давав автівку. Вона була дещо розбещена увагою оточуючих та любов’ю батьків, але ніколи я не бачив від неї проявів зверхності, жаліла котиків-собачок, була як усі дівчата її віку.

- Ми всі досі обговорюємо, що могло спонукати її на такий вчинок і не можемо знайти відповіді. Також ми не розуміємо, як Гончаров міг завезти стільки зброї на Чернігівщину і пройти усі блокпости без проблем і обшуків, якщо він її здобув там де йдуть бойові дії, а не тут.

- Чи знаєте Черниченко, Гончарова?
- Тільки Черниченко, пересікались може рази три на риболовлі. Його дружина з села Покровське, вона розповідала, що коли він став приймати наркотики вже під час шлюбу з нею, то Саша ставився до неї дуже погано.

- Чи будете ходити на суди, підтримувати Альону?
- Не маю такого бажання. За те, що вони зробили — їм нема виправдання, - підсумовує Максим.

Ще одна спільна подруга Олександра Черниченка та Альони Ярмоли Ірина (ім'я змінено) розповіла, що у дівчини була репутація тієї, хто вживав наркотики. Які саме і скільки вони коштують вона не знає. Також вона повідомила, що нещодавно у Сосниці Альона та її подруга обікрали магазин “Аврора” (це мережа магазинів, де продають усілякі дрібнички, що потрібні у господарстві). Батько дівчини “зам’яв” цей скандал, бо “любить Альону більше за життя”, - сказала наша співрозмовниця.

- Як вважаєте, навіщо вона це зробила? Вона ж наче не з бідної родини, та і що такого непомітно і тим більше цінного можна вкрасти в “Аврорі”, аби здобути кошти?
- Я думаю, вона це зробила заради хайпу.

Ірина надала нам контакти трьох найкращих подруг Ярмоли, які підтримують дівчину, одна з них навіть завела сторінку в Інстаграм, з закликом заблокувати сторінку, де подруга загиблих висвітлює обставини цієї справи. Але дівчата проігнорували прохання поспілкуватися.





На фото - світлини з Інстаграму однієї з кращих подруг Альони Ярмоли, на них вона позує біля автівки у Чернігові, та викладає не одне фото з тією самою автівкою, на капоті якої лежить зброя

На наше прохання на зв’язок з нами вийшла Наталія Подолянко — друг родини Ярмол (зараз перебуває за кордоном). Вона розповіла, що Альона зростала у неї на очах. Була привітною, дуже позитивною дитиною, поводила себе, як звичайна дівчинка її віку, завжди обута-одягнена гарно. Любила куховарити, експерементувати з рецептами.

- Всі обговорюють, що Альона начебто була із заможної родини. Це не так. Може по міркам Сосниці, вони і були трохи заможними, але повірте, не дуже вирізнялись серед інших, - каже Наталя. 

- Люди говорять зараз багато поганого про цю родину, у коментарях пропонують навіть хату їм спалити і мені від цього боляче. Нехай, я буду тією єдиною людиною, яка скаже хоч щось хороше на адресу Альони. У всіх у нас є діти, і не завжди вони ведуть себе взірцево і ми не маємо право засуджувати інших і нападати на них. І впевнена, що не все те, що пишуть являється правдою.



На фото Альона Ярмола у дитинстві, на якому вона справді дуже мила дівчинка

- Ви бачили відео, де Альона вітає маму з Днем матері, а потім виявилось, що вона поїхала на місце де мало відбутись вбивство?
- Так, я всі їх передивилась (зараз усі сторінки у соцмережах Альони видалені, окрім “Однокласників”).

27-річний Олександр Черниченко у цій історії є людиною, яка б у ній не з’явилась, аби не пристрасть до наркотиків, яка спіткала його через спілкування у поганій компанії. Його роль у вчиненні злочину також не зрозуміла. З офіційної версії поліції слідує що, Черниченко, начебто подав автомат Гончарову. Але хіба той був інвалідом, що не міг його взяти в руки сам?

З Ярмолою наче все ясно — у неї була автівка і вона її “виставила на продаж”, а потім продемонструвала Череваню, коли вони зустрілись на шляху до Мени, та відвезла двох спільників чи одного з них з місця злочину. Можливо, Черниченко допомагав копати могилу перед цим? Але ж і з цим Гончаров також міг впоратись сам. Можливо, він був потрібен, щоб наздогнати Миколу Череваня, якщо той почне тікати, або замінити Ярмолу за кермом, якщо вона злякається в останній момент?

Всі опитані нами знайомі Олександра одностайні в тому, що він має золотих і чуйних батьків, а сам до того, як почав вживати наркотики користувався репутацією чесного і талановитого трудяги, хорошого друга та сім’янина.



На фото - Олександр Черниченко

Єгор (ім’я змінено) розповів про Олександра наступне:

- Саша, коли йому було 16 років перехворів раком крові. На його лікування збирало кошти все село, через це йому дали на час хвороби 3-тю групу інвалідності. Після цього в нього був дуже серйозний перелом ноги, ставили металеві спиці і знову дали 3-тю групу інвалідності.

- Він був талановитим столяром (вчився на маляра і столяра), робив ремонти по об’єктах і друзям давав підробити, брав нас до себе підсобниками. Наприклад, він робив ремонт у Сосницькій сільраді. В нього було чимало недешевого інструменту, тобто він зароблене не прогулював, а вкладав у розвиток. Мав 2 машини, якими він возив матеріали, інструменти і людей на об’єкти — обидва недорогі ВАЗи, але тим не менш. Також були мотоцикли в нього.

- Він усе вмів робити від столиків дерев’яних гарненьких до кладення плитки у ванній. У нього завжди було багато замовлень — у Києві, Чернігові, до Польщі також їздив. Друзям, якщо про щось просили — ніколи не відмовляв.

- Особисто для мене, один той його вчинок, що він взяв за дружину жінку з дитиною і всиновив її хлопчика — багато що означає (Альона Черниченко розлучилась з Олександром 25.07.2022). Не кожен так би зміг. Коли вони розписались, - дитині був 1 рік, з початку жили з його батьками, а потім знімали з дружиною квартиру у Сосниці, - додає Єгор.

- Про Сашу не можу сказати нічого поганого, але останнім часом ми менше спілкувалися, я був у ЗСУ, тепер опікуюсь матір’ю-інвалідом. Я збираюсь його підтримувати, ходити на суди, передачу якусь передати, дуже б хотів прийти до нього на побачення у СІЗО, якщо таке можливо, аби він мені віч-на-віч розповів навіщо і що саме він зробив у цій історії. Не вірю, що він міг вбити людину.

- Я не бачив аби він вживав наркотики, бачились до цих подій десь за 1.5 тижні.

- Чи знаєте ви Альону, Святослава?
- Альону - дотично. Бачились 2 рази на природі, справила враження позитивної дівчини. Знаю, що у неї був хлопець-військовий, який загинув, що її мати дуже хороший бугхалтер, батько ремонтує і перепродує машини.

- Щодо Святослава, то нічого хорошого про нього сказати не можу. У нас був конфлікт близько 6 місяців тому. Він написав моїй дівчині, а я про це дізнався і запитав у чому справа. А він мені запропонував у відповідь зустрітися, але попередив: “Я спочатку стріляю, а потім розмовляю” (Єгор надав нам скріни цієї переписки).

- Я чув, що у Святослава був BMW-5, який він розбив у Сосниці. Люди подейкували, що ця автівка була крадена (на сторінці Святослава є відео від 28.04.2023, де хтось дрифтує на автівці такої ж марки, але не факт що це він за кермом і корстивувся нею).

- Коли сталося вбивство цієї родини з Києва, його як раз відпустили у відпустку.

- Ви запитаєте у мене, звідки у нього було стільки зброї? Мені відомо, що він був водієм у військовій частині, де служив і возив “великих шишок”. Демонстрував на блокпостах посвідчення, завдяки якому його безперешкодно пропускали, не обшукували, нічого, просто мовчки пропускали. Ото, так він її і завіз, - закінчує свою думку Єгор.



Троюрідний брат Олександра Черниченка Андрій Корольов також розповів про Олександра тільки хороше.

- Я завжди його поважав і брав з нього приклад. Що на нього найшло, я не знаю, але не вірю, що він міг вчинити подібне. Він ніколи ні разу, нікого не скривдив, був завжди, таким, на кого можна покластися. Щодо наркотиків, ну, можливо... На дворі війна і кожен відпочиває по-своєму...

- Я десь прочитав у коментарях, що він начебто сказав, щодо Богданчика: “Свідків треба прибирати”, - та це повна маячня взагалі.

- Не вірю, що його посадять за вбивство дитини і тим більше родини, як на мене “заводилами” у цій справі були Альона і Святослав.

Бойовий товариш Гончарова Сергій (ім’я змінено), з яким ми зідзвонилися був небагатослівний. Під час дзвінку були чутні звуки вибухів.

- Я достеменно знаю і яка в нього посада була і як він міг зброю провезти, але вам не розкажу. Нас прослуховують, не хочу собі проблем. Я все про нього знаю. Додам лише те, що коли хлопцям, з якими служу і з якими він служив показав фото тієї родини і розповів, що він зробив, хлопці — просто ох...ли. Сказати, що ми були просто в шоці, це не сказати нічого. За що та дитина 4-річна завинила, скажіть? Той Богданчик же був як ангелочок. За що? Він (Святослав) - просто тварина, і ті двоє, що з ним були також, вони заслуговують на найсуворіше покарання, на мою думку, - підсумовує Сергій.



На фото - Богдан Черевань та його мама

Сусід Черниченко - Тарас (ім’я змінено) сказав, що довгий час жив з ним поряд, і якби не прочитав у новинах, що Сашко таке зробив, ніколи б в житті на нього не подумав.

- Він завжди всім допомагав. Працював фасадчиком у сфері будівництва. Думаю зіпсувало його те, що вже втянувся трохи в наркотики і алкоголь. Вже ніде не працював останнім часом. Можливо пішов через брак грошових коштів на таке, не маю пояснення. Вважаю таких як він і подібних, треба саджати пожиттєво. Друг не друг, але думка в мене така, - підсумовує Тарас.

Односелиця Святослава Гончарова з с.Чорнотичі Інна (ім'я змінено) також надала характеристику Святославу і його родині, яка в тому числі підтвердилася судовими рішеннями.

- Він зростав у мене на очах, народився у Козляничах, а зростав у Чорнотичах. З дитинства був “прибабашеним”. Ви питаєте мене у чому саме це проявлялось? Наприклад, у регулярному знущанні над тваринами — котами та собаками, він мучав їх. Коли дорослі робили йому з цього приводу зауваження — у відповідь реготав якось дивно. Сестра і молодший брат у нього нормальні, сестра наче зараз за кордоном, а брата вже давненько не бачила.

- Батьки в нього непутящі. Їх трьох — Святослава та його брата і сестру виховала бабуся. Вона на той час була ще молода, коли його тата і маму позбавили батьківських прав. Вони завжди при ній були доглянуті, чисті, не голодні, вдягнені. Його бабуся дуже хороша і порядна жінка, а батьки — непутящі, алкоголіки. У батька потім ще була родина з трьома дітьми, його та другу дружину також позбавили батьківських прав і цих діток виховує рідна сестра батька Святослава.

- По селу ширяться чутки, що в нього вдома знайшли закривавлені паспорти якихось людей, а на картці було 1.5 млн. гривень. Тож я не вірю, що він вчинив те вбивство через гроші, гроші у нього були, - додає Інна.

- Чи чули ви, що він возив в армії начальство?
- Хто, Святослав? Да, він ніколи ні розумом і нічим іншим добрим не вирізнявся, аби заробити таку репутацію, щоб генералів возити. Я в це не вірю. У селі кажуть, що він був снайпер, а не водій.

- Це страшна трагедія і для нас велике горе, я цілий вечір проплакала, в голові не вкладається, нелюди ось живуть поряд, - розстроюється під кінець розмови пані Інна.

Марина (ім’я змінено), знайома Святослава висловилась про нього наступним чином:

- Пам'ятаю, що він навчався на воєнного. Був неадекватний. Це я зробила висновок з того що, він завжди чомусь знаходить собі проблеми. Ще коли він навчався і була в нього відпустка, то він привіз якійсь невеличкий пістолет, взяв його в сільській клуб і п'яний ходив хвастався. І взагалі раніше любив випити. А ще він дволиця людина, бо здавав своїх друзів, любив "прикрасити", або щось і вигадати щоб себе зробити "героєм". Були в нього звичайно і хороші сторони, але я з ним вже декілька років не спілкувалась тому, який він зараз - не знаю.

До речі, Гончаров веде акаунти у соцмережах під вигаданим ім’ям Дрозгов Іннокентій (Asus). І наприклад, у Фейсбуці у нього до 100 друзів і людей, які лайкнули його фото чи пости. Ми написали їм усім. Але переважна більшість сказали, що додали його у друзі випадково, чи він сам напросився, а ті які знали, хто стоїть за його псевдонімом нічого позитивного про нього не розповіли.







Фото зі сторінки Дрозгов Інокентій

Як бачимо з відгуків односельців лише Гончаров підтверджує давню народну приказку “Яблучко від яблуні недалеко падає”, а ось двоє інших його спільників народились і зростали у цілком порядних родинах, користувались симпатією і навіть повагою у однолітків та старших за себе людей. Але чомусь пішли на поводу у молодого хлопця, якого зневажали односельці, а тепер уже і товариші по зброї....

Судячи з публічних даних Єдиного державного реєстру судових рішень родина Гончарових-Бойко була дуже проблемною, для усіх можливих інстанцій, які опікуються справами неповнолітніх. Половину свого життя батько Святослава - Гончаров Віталій Миколайович (уродженець м.Антрацит, Луганської області) жив з того, що робив дітей, а потім існував за рахунок виплат на них від держави, витрачаючи ці кошти переважно на алкоголь, задирався до дружин та інших жінок, через що у Сосницькому суді, його особу знають досить добре. Мати Святослава була така сама, відомо, що у неї було від різних чоловіків щонайменше 7 дітей (станом на 2014-й рік).

Відомо, що 10.01.2006 року шлюб між Гончаровим Віталієм та Бойко Людмилою Вікторівною (уродженкою с.Хлоп’яники, Сосницького району) було розірвано. Гончарова Антоніна Петрівна - мати Віталія забрала до себе на виховання спочатку Святослава та його сестру і позбавила сина та невістку батьківських прав на цих двох дітей у 2010-му році рішенням №2-375/10 Сосницького районного суду, а у липні 2014-го року відсудила ще й молодшого брата Святослава - Миколу (03.08.2004 р.н.). Микола жив тоді з матір’ю та вітчимом. У судовому рішенні повідомлялось, що: “Через вживання алкоголю чоловіка Бойко Людмили часто трапляються сварки та жорстоке поводження з членами сім'ї, а особливо з маленьким Миколою. У червні 2013 року Гончарова Антоніна змушена була забрати до себе на проживання ще одного онука Миколу, який до цього проживав з матір'ю, вітчимом та їхніми неповнолітніми дітьми. Дитина була залякана, відмовлялась повертатись додому через жорстоке поводження вітчима”. Аліменти ні батько ні мати на дітей на платили, через заборгованість по ним Державна виконавча служба також подавала до суду регулярні позови.

05.12.2016 до Сосницького райсуду звернулась вже Бойко Олена Вікторівна — рідна сестра Віталія Гончарова (батька Святослава). Вона зажадала позбавити батьківських прав на трьох дітей Віталія та його нової дружини Гончарової Вікторії Іванівни (діти були 19.11.2009 р.н., 26.10.2011 р.н. та 03.10.2014 р.н.), а її призначити опікуном. Всі ці діти доводяться зведеними братами Святославу Гончарову по батьку. При цьому у жінки були свої рідні сини, жили вони з братом у Чорнотичах на сусідніх вулицях, вона - на вул.Шлях у комфортному буднику площею 96 кв.м., а він — на вул. Шевченко у незадовільних умовах.

“Мотивує позов тим, що рідний брат позивачки та його дружина систематично зловживають алкогольними напоями, не виконують батьківських обов'язків щодо своїх дітей і позивачка вимушена була забрати племінників до свого помешкання. Діти, проживають разом зі позивачкою у її з чоловіком будинку, вона намагається максимально забезпечувати всі їх потреби, займаюся їх вихованням, проявляє турботу про фізичний та духовний розвиток дітей, купує одяг, взуття інші необхідні речі, докладає всіх зусиль, щоб племінники отримували відповідне для їх віку та потреб харчування”, - вказано у судовому рішенні. Суд це прохання Олени Бойко задовольнив.

25.01.2022 року, за місяць до повномасштабного вторгнення Сосницький районний суд Чернігівської області розлучив Віталія Гончарова та Гончарову Вікторію.

Ніхто з тих кого ми опитували (знайомі Святослава Гончарова та двох його спільників) не підтвердили того факту, що Святослав мав дружину і тим більше вагітну.

На нашу думку, в подібних історіях важливо, аби слідство та суд вірно розподілили ролі усіх учасників, щоб усі вони отримали покарання, згідно з особистим внеском до вчинення цього злочину. Безперечно, що без Святослава Гончарова, інші двоє, може б ніколи і не подумали про подібне. Сам Гончаров не справився б з виконанням вбивства без автівки Альони, але можливо б справився без Черниченко, який, до речі, кудись зник, коли на місце злочину повернулась Альона. З іншого боку — даний злочин спланований, а не спонтанний, про це свідчить заздалегідь опубліковане оголошення про продаж машини та вирита могила, і аби Черниченко якось завадив його виконанню (за умови, що він знав, що планується саме вбивство, а не, наприклад пограбування), то загибелі родини можна було б запобігти.

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.