Тетяна Акулова на цитрусових і овочах відгодувала собі богатиря

4 квітня 37-річна Тетяна Акулова з Семенівки Новгород-Сіверського району народила козака вагою чотири кілограми 940 грамів. 60 сантиметрів зросту. Зазвичай такими малюки стають у два-три місяці.



— Старший син був теж нівроку — чотири кілограми 220 грамів. Першу вагітність налягала на булки і цукерки. Думала, що син великий через це. У другу вагітність від борошняного і солодкого відвернуло повністю. Навіть від хліба і млинців. Наминала цитрусові. Лимони і мандарини їла кілограмами. А ще багато овочів, інших фруктів. Потроху картоплі і макаронів, — посміхається Тетяна Акулова. Розмовляємо в по­логовому будинку.
— І все одно набрала 20 кілограмів. До вагітності важила 74.

Ще й чоловік весь час вмовляв мене їсти побільше, за двох. Сміялася: «Коли він на роботі, у мене розгрузочний день».
До декрету Тетяна працювала вчителем української мови і літератури в семенівській школі-інтернаті. Віталій, чоловік, — військовослужбовець. Удома брата чекає 11-річний Олексій.

— Віталик служить давно, ще до початку повномасштабної. У лютому-березні стояв на обороні Чернігова. Старший синок — від першого чоловіка. — продовжує жінка. — 3 Віталиком разом п’ять років, і майже одразу стали планували другу дитину. Не виходило. Почалася війна, вирішили відкласти це питання. Що вже вагітна, довго навіть і не підозрювала. Була слабкість, але списувала все на нервовий стан. Хвилювалась через мамину хворобу. І ситуацію в країні. У серпні минулого року для роботи пішла проходити медичну комісію. Здаю аналізи і дізнаюся, що в мені живе Богданчик. Саме це ім’я відразу приклеїлося за ним.

Поки розмовляємо, малий богатир лежить у кювезі і агукає.

— 1 березня на третьому УЗД мені сказали, що дитинка велика. Уже тоді, за місяць до пологів, була вага три кілограми 800 грамів. Народила 4 квітня, як і підрахувала Ірина Сучко, мій гінеколог з Семенівки. Народжувати в чернігівському пологовому наполіг чоловік. Вважає, там безпечніше. Тому до пологів кілька тижнів жили з Олексієм у Наталі, моєї сестри-близнючки, у Чернігові.

— Чоловік був на пологах?
— Народжувала сама. Чоловік хотів, але не вийшло через роботу. І добре. Я проти сумісних пологів.
О 8.50 народила. Акушерка зважила і поміряла Богданчика — чотири кілограми 940 грамів і 60 сантиметрів зросту. Чую, як сміються і перешіптуються між собою. Одна каже: «Подивіться уважніше, може, де покакав, а важив до того п’ять кіло?»
Що вже народжую. Віталику не сказала. Дзвоню після пологів і кажу: «Привіт, папуля!» А в трубці тиша. Потім недовірливе: «У мене син народився?» «Так!» І Віталик заплакав...

— У скільки обійшлися по­логи?
— Не платила зовсім. Усе без­коштовно. Дали підгузки. засоби гігієни. Годують теж добре.
Бебі-боксів (або ще називають «пакунок малюка». Коробка, до якої входить понад 90 одиниць різноманітних товарів для ново­народжених — Авт.) немає. Але можна отримати за них грошову компенсацію (6 300 гривень. — Авт.).

Усі дитячі речі, що готувала в пологовий будинок і на виписку Богданчику, малі. Тільки народився, а вже з усього виріс. Сестра ходила з Олексієм і вибирали обновки братику. Дитячий візочок і ліжечко залишилося від старшого сина.

Ольга Самсоненко, фото автора

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.