Більше ста тисяч гривень зібрали жителі Іржавця на генератор, щоб за відсутності електроенергії ним запускати роботу насосної станції. Організував односельців староста Сергій Сирота. Власний проєкт реалізував спільно із громадою та спонсорами.
Проблема із водою в Іржавці була давно. Рівень води упав настільки, що зі слів старости, на все село лише в одній-двох криницях можна було набрати води, та й та була непридатною для споживання. Через надмірну норму заліза, марганцю за санітарними нормами вважалася технічною. Населення стало масово ставити насосні станції.
У 2011 році у селі зробили водогін. Але під час буревіїв, зникала електрика і насосна станція не працювала. Так само не могли набрати води й селяни, які користувалися власними свердловинами.
У 2016 році Сергій Сирота ініціював виділення із сільського бюджету 46 тисяч гривень на закупку генератора та інвертора для плавного пуску двигуна насосної! станції сільського водогону. З третьої спроби депутати погодили це питання.
- Я тоді взяв на себе відповідальність по генератору, - розповідає Сергій Сирота. - Знайшов представника, який продавав генератори на платформі Прозоро. Він мені прислав усі документи із печатками, усе офіційно. Я передав ці документи на сільську раду. Але через наше протистояння із тодішнім головою генератор село не отримало.
Ставши старостою Сергій Сирота цю ідею не відкинув. Запропонував односельцям зібратися на генератор, як регулярно стало зникати світло, а з ним і вода. У людей - малі діти, худоба... Як-то кажуть, припекло.
Зі слів співрозмовника, люди активно відгукнулися. Такої підтримки він навіть не очікував. Практично усі жителі здали гроші. Окремі домогосподарства і по тричі здавалися. Були навіть такі односельці, які, не маючи централізованого водогону, вкладалися у загальний збір. Загальна проблема неабияк об’єднала жителів Іржавця.
Не відмовили у допомозі й спонсори. Найперше, староста дуже вдячний родині Сенчиків та директору СТОВ «Іржавецьке» Сергію Карапишу.
- Натомість великі підприємства, які працюють на території нашого старостату, такі як ПрАТ «Ічнянський завод сухого молока та масла», СТОВ Интер», TOB «TAC АГРО ПІВНІЧ», TOB «АГРОКІМ» навіть не відповіли на офіційне звернення, - наголосив староста.
Сергій Сирота самотужки обрахував, що для села підійде генератор потужністю 15 кВТ, який виробляє 12 кВт номінальної напруги. На ринку України такі коштували від 270 до 300 тисяч гривень. Дешевший варіант - за 208 тисяч гривень - допоміг знайти земляк з Іржавця, колишній голова Прилуцького міськрайонного суду Анатолій Галич. Через свої зв’язки йому вдалося на Розетці забронювати останній такий генератор, який був в Україні. Було це (на хвильку!) о першій ночі.
Ще близько 15 тисячі гривень СТОВ «Іржавецьке» проплатило за автоматичний ввід резерву (АВР) - пристрій, який моніторить державну електричну мережу і під час роботи генератора не дає одночасно включитися двом мережам.
На жаль, в Україні вже непоодинокі випадки, коли людина заплуталася, забулася і, як наслідок, горять і генератори, і електричні побутові прилади.
Придбаний генератор уже працює і забезпечує людей водою у час відімкнень електрики. Мало хто із сільських громад можуть цим похвалитися. А от можливістю керувати роботою генератора дистанційно, із смартфона, таке ноу-хау під силу й зовсім одиницям очільників.
Для цього пан Сергій додатково в інтернеті знайшов, купив і закачав у свій інтерфейс програму, яка смс-ками повідомляє, коли падає тиск вади у водопровідній мережі, чи зникає струм у мережі. Тоді одним натисканням кнопки на смартфоні староста запускає генератор. Також він може слухати як він працює. А згодом планує встановити камеру спостереження, щоб його ще й бачити. Доки такої програми не було Сергій Сирота щоразу ходив вмикав і вимикав техніку, зараз це робить віддалено.
Джерело: газета “Трудова слава” від 02.02.2023, Ніна НАЛИВАЙКО
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.