Режисерку Олену Литвинову слухається навіть мер

Кого ж іще слухатися на репе­тиціях? Їх очільник міста і Корю­ківської — однієї з найуспішніших на Чернігівщині — громади Ратан Ахмедов старається не пропуска­ти (спробуйте ще десь знайти та­кого керівника). На репетиціях він тимчасово забуває про свої прямі обов'язки і перевтілюється в пер­сонажа, якого має зіграти у виста­ві. Тут і приходять на допомогу ре­комендації та зауваження Оле­ни Литвинової, котра у свої 39 не тільки очолює Корюківський міський будинок культури, а й режисує театралізовані постанов­ки. Режисуру вона вивчала у Ніжи­ні — в училищі культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької, практичну психологію — у держуніверситеті. Її творча співпраця з мером по­чалася ще в лютому 2019-го, коли Олена Литвинова задумала вла­штувати шоу «Зіркові танці» - мер тоді не лише підтримав ініціативу, а й погодився разом із нею бути ведучим програми.



У шоу взяли участь 8 пар. Завданням було відтворити танцювальний фрагмент одного з відомих кінофільмів. Танцюристи були непрофесіоналами. Із постанов­кою композицій ім допомогла хо­реограф Будинку культури Кате­рина Пінченко, тренерами висту­пили учасники танцювального ко­лективу «Ремікс». Журі оцінювало не стільки техніку виконання, скіль­ки емоційний вплив на глядачів. Це було непросто, бо кожна пара ви­кладалася на повну. Містяни не мо­гли повірити, що на сцені саме ті чиновники, з якими вони до цього спілкувалися тільки офіційно (ска­жімо, тодішній заступник голови РДА Володимир Полубень ра­зом з учасницею танцювального колективу Юлією Качан викону­вав латиноамериканську сальсу із “Брудних танців”).

Успіх шоу був неймовірним.

Отримані за квитки 13 800 грн. ви­рішили втратити на облаштуван­ня в Будинку культури кімнати сі­мейного дозвілля «Весела Булька».

А за кілька місяців - у травні на глядачів чекав новий сюрп­риз: вистава за п’єсою Михайла Старицького «За двома зайцями», у якій було задіяно (разом із вокалістами, митцями з народного колективу української пісні “Лілея”, з орке­стру народних інструментів «Святограй», з ансамблю української пісні «Джерело» Холминського будинку культури та ін­ших колективів) 46 (!) самодіяльних акторів. У тому числі посадовців.



— Невже керівники так легко пого­джуються на ролі? — запитую у Олени Литвинової.

- Якби ж то, — посміхається Дово­диться переконувати.

Скажімо, начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Корюківської міськради Ірина Наумчик погодилася зі­грати в драмі, якщо режисерка спробує відродити народний драмтеатр, який діяв у місті перед Другою сві­товою війною.

— Тут наші прагнення збі­глися, — говорить Олена. - Са­ме для цього в Будинку культури і була створена театральна сту­дія «Мельпомена». Вона вже має звання народного театрального колек­тиву.

Тоді Ірина Наумчик зіграла Явдокію Сірко матір Проні Прокопівни. А Свирида Голохвостого - нинішній то­лова Корюківської ОВА Іван Ващен­ко (на той час провідний спеціаліст державний реєстратор юридичного відділу міськради).

Мер у цій виставі участі не брав. Зате в наступній “Сорочинському ярмарку” за однойменним твором Миколи Гоголя — у нього була роль цигана.



На фото Ратан Ахмедов (в рожевій сорочці на передньому плані) в «Сорочинському ярмарку»

Крім того, Ратан Ратанович під час підготовки вистав постійно підтримував нас і допомагав нам, — під­креслює моя співрозмовниця.

Прем'єра відбулася 22 серп­ня 2020-го — в умовах карантину: відкладати далі було нікуди — квитки розкупили за пів року до цього. Після кожного показу обробляли антисептиками крісла, мили підлогу і провітрювали залу, стежили за дотриманням маскового режиму, на вході глядачам міряли темпера­туру. Через те що вони мали сидіти в шаховому порядку, кількість глядацьких місць скоротилася і виста­ву показували 5 разів. Її перегляну­ли понад тисяча глядачів.

Наступною була інсценізація гоголівських «Вечорів на хуторі біля Диканьки». Її збиралися по­казати в кінці минулорічного лютого. Багатьом глядачам було ціка­во, яка роль цього разу буде в ме­ра. Припускали, що він зіграє ко­валя Вакулу чи навіть чорта. Та це режисерка і всі актори, посилюючи інтригу, дружно тримали в секреті.

Через рашистське вторгнення виставу довелося відкласти майже на рік — прем'єра відбулася тіль­ки 28 січня цього року. За два дні (придбані у 2022-му квитки пере­реєстрували, їх ціна не змінилася — 50 грн.) її подивилися 800 гля­дачів. Кошти передали ЗСУ.

- Репетиції відновили в лис­топаді. Вони проходили дуже ін­тенсивно. Актори не рахували­ся з часом, відкладали особисті справи, — із вдячністю каже Оле­на Литвинова. — Всім хотілося відволікти земляків від важких думок, пов'язаних із війною, психологічно розвантажити. Та в першу чергу — допомогти нашим воінам.

Тоді й стало відомо, що Ратан Ахмедов зіграв у «Вечорах» свого «колегу» - пана голову. А роль Вакули дісталася працівнику газового господарства Віталієві Дворець­кому. Чортом (за відгуками - неперевершеним) був МНСник Ві­ктор Сидоренко. Царицю зіграла методист Центру дитячої та юнаць­кої творчості Тетяна Кошель. Щоб відтворити інтер'єр палацу, банер із її портретом спеціально замовляли в Чернігові.



Запитую Олену про наступну виставу.

- Думаю, це буде щось кла­сичне на сучасний лад.

Джерело: газета “Гарт” від 02.03.2023, Марія ІСАЧЕНКО, фото з сайту "Сусіди-Сіті", Василь Чепурний та з соцемереж

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.