36-річний Юрій Бринцев забив матір до смерті

Трагедія сталася 13 лютого в Бихольцохівці Ріпкинської грома­ди. Розказують, що того вечора 36-річний Юрій Бринцев сів випи­ти зі своєю матір’ю — колишньою вчителькою Галиною Олексіїв­ною (їй було 69 років). Розмовляли, почали сваритися. Чоловік на­кинувся на матір і став щосили гамселити її руками й ногами. Бив по голові, тулубу та кінцівках, зламав кілька ребер. А потім іще жи­ву відтягнув до груби. За кілька годин жінка померла. Юрій же ли­ше вранці зрозумів, що матері вже немає.



За словами односельців, покійна народилася і виросла в Бихольцо­хівці (Ріпкинщина). Ще по молодості виїхала із села. Вивчилася у Прилуках на вчителя початкових класів, потім перебралася в Чернігів, вийшла заміж, довгий час працювала за фахом в одній зі шкіл Разом із чоловіком виростила двох дітей — сина Юрія і дочку Катерину (вона кілька років тому помер­ла від туберкульозу).

У рідне село Галина Олексіївна повернулася рокіб 10 тому Подейку­ють, що після смерті чоловіка вона залізла в борги і була вимушена про­дати квартиру в місті.

- У Бихольцохівці Галя зійшлася з другим чоловіком. Та він уже давно помер, — розказує сусід загиблої Віктор Яриловець. — Юрій перебрав­ся в село до матері років три тому - після того як розійшовся з цивільною дружиною. У нього двоє малих дітей од різних жінок. Кажуть, ще коли він мешкав у Чернігові, то працював вантажником. Ну а тут, у селі, ніде не працював. Час від часу випивав із матір'ю.

- У них конфлікти траплялися?
- Так. Навіть по бійок походило. Сп'яну Юра запросто міг підняти ру­ку на матір. Не раз бувало, що Галина просилася переночувати то в мене, то в інших сусідів. Проте заявляти в поліцію не хо­тіла. Син все ж таки.

Востаннє сусід бачив Юрія і його матір якраз у день трагедії — 13 лютого.

- Я десь опівдні проходив повз їхню хату. Побачив, що до них приїхали люди з Малого Листвена - купи­ти картоплі. Вони вантажили мішки в причіп, а Юра на­бирав їм бульбу з погреба. Галя в цей час виглядала у вікно з хати, питала сина: «Нащо ти картоплю виносиш?» Видно, не хотіла, щоб він продавав. Потім по­купці поїхали, а ми з Юрою зайшли до них у хату. Галя сиділа на лавці. То він узяв її за шкірку й виставив, в іншу кімнату.

А мені налив пів чарки горілки. Я випив та й пішов собі додому. Після того Галини живою більше не бачив. Розказують, що Юра того ж вечора її відгамселив, коли вони вдвох випивали. Бог його знає за що. Може, чарки не поділили. Чи мати за продаж картоплі дорікнула.

Коли вранці Юрій помітив, що мати вже не дихає, вирішив покликати сусідів. Забіг у двір до одного — той від­махнувся. Потім — до другого, третього... Усім казав: «Ма­ма померла!» Оббігав аж шість хат, перш ніж один з од­носельців таки пішов із ним. Він і викликав поліцейських.

До мене Юра не прибігав. Можливо, побоявся, бо в моєму дворі такий собака, що запросто може вкусити, продовжує Віктор Леонідович. Уже коли поліцей­ські приїхали, то я сам ходив на місце злочину. Бачив покійну. Вона лежала між ліжком і грубою. Обличчя, шия, руки були аж сині. Видно, син гатив без розбору.

Зараз Юрій у СІЗО. Суд закрив його на два місяці (це запобіжний захід на час слідства). Чоловікові інкри­мінують ч. 2 ст. 121 ККУ (умисне тяжке тілесне ушко­дження, що призвело до смерті). За таке йому світить від 7 до 10 років в'язниці.

Із загиблою попрощалися 15 лютого в Бихольцохів­ці. Займалися її похороном рідна сестра і племінниця.

Джерело: газета "Гарт" від 16.02.2023,  Юрій НІКІТІН

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.