Медицина Чернігівщини в умовах війни: як медики надають допомогу в умовах зруйнованих лікарень і доріг

Керівник зі стажем. Він працював і продовжує працювати в обласній лікарні, а під час воєнних дій очолив обласне управління охорони здоров’я. Про роботу медиків в умовах воєнного стану, завдану шкоду лікувальним закладам і героїзм медичних працівників –  читайте у нашій розмові з Лінником Андрієм Олександровичем начальником обласного управління охорони здоров’я.

Про героїзм під час війни, COVID і не тільки

Андрію Олександровичу, ми всі говоримо, що лікарі – герої. Всі вони працювали в екстремальних умовах, надаючи планову допомогу чи лікуючи поранених. Чи проявляється героїзм більше на війні?
Кожен лікар по-різному ставиться до оцінки його роботи як прояву героїзму. Я вважаю, що як у мирний, так і у воєнний час всі лікарі працюють як герої. Бо працюють в різних умовах, вдень і вночі.
Найбільше цей героїзм проявляється під час виникнення нестандартних ситуацій. Я пам’ятаю ті дні і тижні, коли ми працювали в обласній лікарні без світла, без води, без опалення, без будь-якого зв’язку. Але з тих людей, які лишилися на роботі, ніхто не залишав свої робочі місця. Вони постійно надавали медичну допомогу пораненим, проводили хірургічні втручання, обстеження, які можна було провести на резервних джерелах енергоживлення. Ніхто не замислювався над тим, що може бути інакше.

Я за основною спеціальністю – лікар-хірург, і війна на території Чернігівської області застала мене в обласній лікарні. Я працював медичним директором із хірургії, а також хірургом, у тому числі надавав медичну допомогу пораненим.

Яка ситуація із захворюваністю на COVID-19 у на Чернігівщині під час війни? З початком осені чи зими хвороба знову може повернутися. За цей час варто щепитися. Чи приходять люди робити щеплення від ковіду, бустерну дозу?
З початком війни складається враження, що COVID-19 відійшов на другий план. Але нам тільки так здається, тому що COVID-19 нікуди не зник.

Ми не виключаємо, що восени знову буде спалах коронавірусної хвороби. В області є 21 заклад охорони здоров’я, де можуть надавати допомогу хворим із COVID-19, розгорнуто близько 400 госпітальних ліжок. Вони забезпечені киснем – або централізовано, або через кисневі концентратори. Також є можливість перепрофілювати необхідну кількість ліжок, аби підготуватися до госпіталізації найтяжчих пацієнтів.

З початку року в області проведено 70 тис. щеплень, за останні три місяці – 6 тис., у тому числі майже 3,8 тис. – бустерна доза. Загалом в області частка щепленого дорослого населення становить 48,8%. Проте все ще дуже багато людей не зробили другу дозу щеплення, а тому не мають належного рівня захисту від вірусу.

У травні-червні ми отримали достатню кількість вакцин Coronavac та Comirnaty. У нас зараз працюють 68 пунктів вакцинації, 5 з них - у Чернігові. Тож цілком доступно можна зробити щеплення від COVID-19 і я закликаю людей це зробити. Кожен, хто хоче вакцинуватися, може зробити це через свого сімейного лікаря в тій лікарні, де можна щепитися. Або звернутися в пункт щеплення.

Чи можливі спалахи інфекційних хвороб в області? Адже багато людей перебували довгий час в укриттях, де неможливо витримувати санітарні умови? Як люди можуть додатково захистити себе від інфекційних хвороб?
Ризики виникнення інфекційних хвороб значно вищі під час війни. Особливо вищі шанси заразитися мають пацієнти з хронічними захворюваннями, онкохворі, люди старшого віку, пацієнти з ВІЛ, ті, хто приймає певні групи препаратів, приміром, стероїдні гормони.

Ми над цим працюємо і сподіваємося, що в нашій області таких проблем не виникне. Для цього проводимо широку просвітницьку роботу. Слідкуємо, щоб дотримувалися санітарно-епідеміологічних правил, розповідаємо про якість питної води, елементарні засоби індивідуального захисту, починаючи від ретельного миття рук, обробки харчових продуктів до своєчасного звернення за медичною допомогою при будь-яких симптомах захворювання.

Дуже важливою є вчасна вакцинація. Вакцини є, і ми продовжуємо планові щеплення, що дозволяють уникнути важкого перебігу інфекційних хвороб - таких, як дифтерія, кір, кашлюк, правець тощо.

Чи забезпечені на сьогодні лікарні та амбулаторії області необхідними ліками і вакцинами?
З початку бойових дій обласна та місцева влада, керівники медичних закладів області, волонтери, благодійні організації багато працювали, щоб забезпечити медичні заклади ліками та матеріалами. Міністерство охорони здоров’я також відразу долучилося до цієї роботи. Ми отримували і продовжуємо отримувати гуманітарну допомогу - медикаменти, антисептики, перев'язувальні матеріали, хірургічні інструменти, діагностичне обладнання, апарати для вакуумної терапії ран тощо.

Наразі для надання невідкладної допомоги є все, що треба. Щотижнево проводимо онлайн наради з керівниками всіх медичних закладів області, щоб контролювати ситуацію із наявністю ліків. Зараз кожна лікарня створює двотижневий недоторканий запас необхідних медикаментів і матеріалів: це антибіотики, знеболюючі, серцево-судинні, кровоспинні препарати, інфузійні розчини, антисептики, деззасоби тощо. Цей запас має знаходитися в медичному закладі та використовуватися у разі необхідності.

Про вакцини від COVID-19 я вже говорив. Рутинна вакцинація дітей теж поступово відновлюється. У Чернігові після проблем зі зберіганням вакцин під час бойових дій ми вже отримали нові партії вакцин. Тож, щеплення згідно з Національним календарем можна і потрібно робити.

Відновлення лікарень, мобільні бригади та кадри

Скільки медичних закладів наразі працюють в області? Як вони функціонують?
Зараз в Чернігівській області працюють 83 самостійні медичні заклади, у тому числі 14 медзакладів обласного рівня, 30 міських і районних лікарень, що надають допомогу амбулаторно та стаціонарно. Також функціонують 32 центри первинної медико-санітарної допомоги, які включають 140 лікарських амбулаторій і 590 фельдшерсько-акушерських пунктів у сільській місцевості.
Переважна більшість закладів зараз працюють у штатному режимі.

Чернігівщина під час вторгнення російських військ дуже постраждала від обстрілів та ракетних ударів. Які медзаклади зазнали найбільших руйнувань? Чи відомо вже скільки коштів необхідно для їх відновлення?
За час активних воєнних дій на території Чернігова та області пошкоджено 34 медичні заклади. Хоча в Чернігові постраждали ледь не всі медзаклади.

Загальна площа руйнувань становить 73,5 тис. квадратних метрів. Серйозних пошкоджень чи руйнувань зазнали: Центр соціально значущих та небезпечних хвороб, міська дитяча стоматологічна поліклініка, а також центр надання допомоги кардіологічним хворим та центр для постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС при Чернігівській обласній лікарні. У міській лікарні №3 Чернігова пошкоджений рентгенодіагностичний блок, постраждало дороговартісне обладнання – апарат для виконання комп'ютерної томографії. У різних медичних закладах постраждали також 24 одиниці санітарного автотранспорту.

Постраждав від бойових дій і Центр екстреної медицини та медицини катастроф. Було пошкоджено вікна, двері, сходи, санітарні автомобілі. Зараз пошкодження ліквідовуються, і централізована диспетчерська та медичний персонал вже переміщені в основний корпус, де вони працювали до війни.

У Чернігівському районі руйнувань зазнали міська лікарська амбулаторія ЦПМСД, розташована на території Чернігова, сільські лікарські амбулаторії та фельдшерсько-акушерські пункти.
Для відновлення пошкодженої медичної інфраструктури потрібні значні кошти. За попередніми розрахунками, це понад 2 млрд грн, в тому числі 630 млн грн потрібні на обладнання. Наразі проводиться оцінка руйнувань. Очікуємо, що до відновлення медзакладів регіону окрім держави, долучаться й міжнародні організації.

У селах та містах області, в яких велись активні бойові дії та які зазнали значних руйнувань, доступ до медичних послуг частково чи повністю відсутній. Що робити людям, які не можуть приїхати в населений пункт, де працюють медзаклади та є потрібні ліки?
Медичні працівники більшості населених пунктів продовжували свою роботу попри складні умови. Якщо навіть в селі чи селищі було пошкоджено чи зруйновано приміщення закладу охорони здоров’я, наприклад, в Чернігівському чи Ніжинському районах, то медичні працівники обслуговували населення. Наприклад, проводили консультації в пацієнтів вдома. В деяких громадах місцева влада виділила вцілілі приміщення, де можна було надавати медичну допомогу.



Зараз з деяких населених пунктів все ще важко доїхати до амбулаторії, де працює сімейний лікар. Тому ми активно формуємо мобільні бригади, щоб полегшити жителям області доступ до медичної допомоги. Цей проєкт вже практично запущений в роботу. Мобільні бригади лікарів відвідуватимуть ті населені пункти, де є пошкоджені медзаклади, а доїхати в інші населені пункти важко через стан автошляхів або, приміром, через відсутність мостів. Це громади на території Чернігівського, Ніжинського і Прилуцького району. У Ніжинському районі є пошкоджені амбулаторії в селах Нова Басань, Новий Биків. На території Чернігівського району це такі населені пункти, як Іванівка, Киїнка, Новоселівка, Лукашівка, інші населені пункти.

Щоб покрити запит мешканців Чернігівщини на медпослуги ми залучатимемо до роботи не лише медиків з Чернігівського центру первинної медико-санітарної допомоги, а й тих громад, що розташовані територіально ближче. Приміром, Куликівська, де теж є Центр ПМСД.

Розглядаємо можливість співпраці з Товариством Червоного Хреста і цей проєкт вже на фінальній стадії. Також долучилася Українська медична місія, інші медичні благодійні організації.

Чи вистачає лікарів і медсестер, коли чимало фахівців евакуювалися, а інші – боронять країну в лавах ЗСУ? Скільки сімейних лікарів залишили робочі місця через війну?
У Чернігівській області налічується 12,5 тис. медичних працівників, у тому числі понад 2 тис. лікарів, 5,5 тис. середнього та 5 тис. молодшого медичного персоналу. Сімейних лікарів в області налічується 325, на сьогодні працюють 212. На сьогоднішній день 87% працівників працюють. Решта - перебувають у відпустках, у тому числі щорічних. Ті медичні працівники, хто виїхали за межі області у зв’язку з бойовими діями або знаходяться за кордоном, теж перебувають у відпустках згідно з чинним законодавством. Це відпустки без збереження заробітної плати на час воєнного стану, або для тих, хто за кордоном, – застосована норма закону щодо тимчасового призупинення трудових відносин.

Яких спеціалістів не вистачає?
Усі необхідні спеціалісти в наших лікарнях є, вони працюють, надають медичну допомогу. Всі напрямки надання медичної допомоги забезпечені фахівцями.

«Швидка» в екстремальних умовах

Як працює екстрена медична допомога в області?
Система екстреної медичної допомоги працювала в напруженому режимі. Бригади доставляли до лікарень постраждалих внаслідок бойових дій, або хворих, яким потрібна стаціонарна медична допомога.
Працювали цілодобово. Були питання зі зв’язком після пошкодження центральної диспетчерської, але вирішили це виділенням додаткових телефонних номерів.
На сьогодні в Центрі екстреної медицини та медицини катастроф відновлено роботу централізованої диспетчерської. Працює лінія «103». Медичні заклади отримали близько 30 санітарних машин від благодійних організацій. Обласний центр екстреної медицини отримав такі автомобілі, а також Чернігівська обласна лікарня, обласна дитяча лікарня, центр соціально значущих та небезпечних хвороб, центр онкології, міські лікувальні заклади, районні лікарні, центри первинної медико-санітарної допомоги.

Як працює «швидка» допомога під час комендантської години, повітряної тривоги?
Екстрена медична допомога під час комендантської години чи оголошення повітряних тривог працює у штатному режимі і виїжджає на всі екстрені виклики. Адже бувають виклики з якими не можна зволікати: якщо у людини гострий біль у грудях, є симптоми інсульту, ускладнене дихання та інші ситуації, коли стан людини раптово погіршується. Такі виклики обслуговуються в будь-якому разі, оскільки розуміємо, що тут надзвичайно важливо встигнути вчасно.
На ті виклики, які вважаються не екстреними, виїжджають після завершення повітряної тривоги або поза комендантською годиною. Але немає випадків, коли б людина не отримала медичну допомогу, або, як мінімум, рекомендації в телефонному режимі.

Розуміння проблем медицини від ФАПу до обласної лікарні

Під час війни - у такий непростий час Вам запропонували очолити обласне управління охорони здоров’я. Йдучи на посаду, які були Ваші найбільші побоювання?
Коли запропонували посаду, я відчував велику відповідальність, зважаючи на воєнний час та активні бойові дії на території міста й області. Я розумів, що це непросто, що роботи буде багато, але водночас знав, що цю роботу потрібно виконувати, організовувати доступну та якісну медичну допомогу жителям Чернігівщини.

Я знав, що поруч зі мною – надійна команда, яка підтримає в такий нелегкий час. Я говорю і про керівництво області, і про колег, які постійно зі мною знаходилися і залишаються зараз, – це співробітники управління, це керівники медичних закладів міста, області. Я вдячний за підтримку, ми розуміємо один одного. Знаємо, які перед нами стоять задачі. Я був упевнений, що це потрібно робити і все у нас вийде.
Як лікар-хірург продовжую займатися медичною практикою, працюю в обласній лікарні і дуже добре розумію потреби галузі охорони здоров’я, починаючи від фельдшерсько-акушерського пункту в сільській місцевості і закінчуючи провідним медичним закладом обласного рівня.

Ірина Синельник

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.