Ярослав Губар із Савинців, що на Срібнянщйні, уже чотири роки на гемодіалізі. 30-річний чоловік тричі на тиждень їздить у Прилуцьку міську лікарню. Його підключають до спеціального апарата і прокачують — очищають кров. У Ярослава відмовили нирки, і без цієї важкої процедури він не може жити. Гемодіалізу є заміна — пересаджена нирка.
— Два роки тому був у Шалімова (Національному інституті хірургії та трансплантологи імені Шалімова, що в Києві), стояв у черзі на пересадку нирки від померлого донора, — розказує. — А потім коронавірус почався. Операції призупинили. Проте обіцяли мені допомогти. Сказали: «Збирайте гроші».
— В Україні пересаджують нирки в Запоріжжі, у Львові, у Ковелі на Волині...
— Нема сенсу шукати інше, якщо Київ під боком. Який кілометраж до Запоріжжя чи Львова і який до Києва. Перше, що треба, винаймати житло і за нього платити, щоб чекати (нирку від трупного донора). А у мене перша негативна група крові. Можна чекати рік, два, три. Самому, без підтримки, хтозна де. У нас у Прилуках люди чекали — не дочекалися. Усі вони на одному путі зараз — нема їх, померли. Я прийшов на діаліз, нас було три зміни, а зараз дві неповних. У другу зміну — п’ять чоловік. Люди стояли в черзі на нирку у Львові, у Запоріжжі. Але толку ніякого не було. Мені Київ або Чернігів підходить — спрощуються умови трансплантації, тож, можливо, згодом і в Чернігові пересаджуватимуть.
— У Білорусь наші люди їздять на трансплантацію.
— 75 тисяч доларів може обійтися пересадка нирки від неродинного донора. Таку суму називали мені в Гомелі. У Мінську — 60 тисяч доларів операція, 5400 доларів — діагностика перед операцією. Плюс реабілітація. В Україні ж потрібна мені операція коштуватиме 400 тисяч гривень (15 тисяч доларів).
Якби тільки дочекатися пересадки... Я вже стільки пережив. Від виразки шлунка лікували. Від двостороннього запалення легень. Температура була під 40. Легені чорні. Туберкульоз у Прилуках ставили, у Чернігові не підтвердився. Зупинку серця пережив та клінічну смерть — відкачали. Було, що цілу зиму в Чернігові жив—гемодіаліз робили в обласній лікарні. Потім у Прилуки перевели. Я неодружений. Живемо з мамою в Савинцях. Є сестра, вона — у Срібному.
«Пересаджують від живого родинного донора. Або, за згодою родичів, можуть взяти органи у трупа»
— Найближчий до Чернігівщини заклад, де в Україні пересаджують нирки, — Національний інститут хірургії та трансплантологи імені Шалімова в Києві, — говорить Валерій Василинчук обласний хірург, кандидат медичних наук. — Пересаджують від живого родинного донора. Або, за згодою родичів, можуть взяти органи в трупа. Забір матеріалу має бути своєчасний — не так, що шість-вісім годин як помер чоловік, а з нього брати. Матеріал беруть щойно людина померла, як констатували смерть головного мозку і є, — повторює лікар, — згода рідних.
— Трансплантація нирки на Чернігівщині можлива?
— Із трансплантацій пересадка нирки — найбільш ходова операція. На даний момент жоден лікувальний заклад області не готовий до неї. Ні до забору нирки, ні до її зберігання. Ні тим більше до трансплантації. На базі онкодиспансеру хочуть робити пересадку. Кістковий мозок пересаджувати, нирку. Але це за один день не робиться. Сумісність органів*— це велика робота. Це не тільки донорські органи. Це і лабораторія повинна бути. Це післяопераційний нагляд. Трансплантологія — це маса витрат.
За словами Ярослава (Убара, на нову нирку вже вдалося зібрати 369070 гривень.
Картковий рахунок в «Ощадбанку»:
5167 4901 3054 5750 Губар Ярослав Сергійович. Картковий рахунок у «ПриватБанку»:
4149 4991 3995 8332 Губар Тетяна Григорівна (мама).
«ВісникЧ» №49 (1856) від 9 грудня 2021, Тамара Кравченко
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Губар, допомога, Савинці, Срібнянщйна