Коли смішно, а коли й страшно. Що означає реклама на упаковках продуктів?

Не знаємо, як ви, а ми не перестаємо дивуватись недолугій рекламі, написам на етикетках, характеристиці товару, де інколи міститься й навіть відверта брехня. Ось назбиралось кілька прикладів не тільки комічних, прикрих, а й таких, що мусять загострити увагу, чи справді варто споживати товар.



Почнемо з веселішого. Ось наклейка на упаковці чаю з «запахом липкого рису» (гм, він чомусь більше пахне мишами). Перша частина напису цілком нормальна, а ось другу, де йдеться про спосіб застосування, слід процитувати із збереженням усієї орфографії: «Запарить 1 чю Ложку на такан воді. 1.2 ст. Ложку залить 1,2 литра, настаивать 15-20 минут. Поставить на отонь... кипятть на медлннчч отне. принимать 3 раза иеред едой иодин раз перед сочч».

Ну, в принципі, зрозуміло, чого не скажеш про зміст іншого напису, цього разу інструкції до експлуатації дитячої іграшки - котика, виготовленого в Китаї. Розповідається, що він багатофункціональний, може говорити, сміятись, повторювати, співати. Бачте дітки, яку гарну іграшку випустили для вас винахідливі виробники. Але на цьому їх винахідливість не закінчилась, бо котик має ще дві функції, украй необхідні для гармонійного розвитку юної особистості і для виховання в цілому. Просимо вибачення, але мусимо знову процитувати, бо про першу (мабуть, найголовнішу) говорити своїми словами якось совісно, а другої просто не зрозуміли. Отже, «прикоснитесь к ее заднице ъудет выдавать звук п.деть». «Прикоснитесь к ее ногам, будет выдавать быть растоптанным крики». Он який чудо-котик! Він просто необхідний у кожній сім’ї. І якщо вже він уміє говорити, то, сподіваємось, із такими «хорошими» манерами він легко навчить дитину і матюкатись по-китайському.

Поруч із цим якось ніби й не зовсім оригінально виглядає пояснення до перекидного календаря на 2015 рік, випущеного харківським ТОВ «Бріск»: «Термін придатності необмежений». Тобто користуватися можна й сьогодні, бо для його видавців не існує ні сходу й заходу сонця чи місяця, ні фаз, ні високосних років. Ну просто вічний календар та й годі!

Зате ось застереження фірми «Каіда», очевидно, теж китайської, що випускає рибальські причандалля, змушують посміхнутися. Російська фраза «обращаться с осторожностью» перекладається англійською так: «OBRASHATSYA...» і далі вже власне англійською. Може, слово «обращаться» відоме всьому світові без перекладу?

Щодо перекладу, то це далеко не єдиний факт незнання української мови нашими виробниками та імпортерами, а може, й просто байдужості до того, як написано. Ось, скажімо, «навушники шумопоніжающіе з конусною дужкою». Виробник - Китай, але, судячи з усього, до упаковки ніякого відношення не має. Зате харківський імпортер ТОВ «Гран» має, адже штрих-код на упаковці український. Значить, і напис на ній - наших «спеціалістів».

При цих зауваженнях ніяк не обійти і рідних борзнянських виробників, котрі на фірмовій упаковці для печива свою адресу зазначають неправильно: вул. Галини Барвінок, а не Ганни. Місцевий споживач, може, й уваги не зверне, але ж нам дуже важливо вийти на всеукраїнського споживача, котрий замовлятиме продукцію з посмішкою: мовляв, не знаєте псевдоніма своєї пись-менниці-землячки.

А завершити іронічну частину хочеться солодкою продукцією харківського заводу «Продтовари», розташованого по вулиці Кокчетавській, 8. Чому ми наголошуємо на адресі? Тому що за такою середньоазіатською адресою якраз і належить випускати кондвироби із середньоазітською символікою. І свідчення цьому -конфети «Кара-Кум». Узагалі-то туркменська пустеля називається Каракуми (Чорні піски), але якщо вже виробнику хочеться так. Та суть не в назві, а в тому, що йому зраджує ще одне географічне поняття. На фантику зображений араб на верблюді на тлі єгипетської піраміди. І як це співвідноситься з Туркменистаном, де ніколи не було ні арабів, ні, тим більше, пірамід?

А тепер - про серйозне і небезпечне. У рецептурі майонезу «Пісний» каховської фірми «Чумак» значиться, зокрема, крохмаль модифікований. Ставлення офіційної науки до модифікованих продуктів негативне. Ну, принаймні вживати їх не рекомендовано.

Саме тому чимало виробників, підкреслюючи нешкідливість їхньої продукції і набиваючи собі ціну, зазначають на упаковці «Без ГМО». Тобто без генно-мо-дифікованих організмів». Це ж саме зробили й виробники з Каховки. У надії на те, що, споживач не читатиме рецептури продукції? А як іще розцінювати цю брехню?

Ще далі в обмані пішли виробники хрусткої продукції з ТОВ «Продторгресурс». У складі їх снеків під назвою «Беконтик» міститься, зокрема, олія соняшникова і олія рослинна. А хіба соняшникова не рослинного походження? Думаєте, це якась філологічна помилка, на які часто грішать виробники російськомовних міст Півдня? Усе значно гірше. Саме під цією машкарою приховується кокосова олія, вельми небажана в харчових продуктах.

Загалом пальмова олія - нормальний продукт і нічого загрозливого в собі не несе. Аж доки її хімічно не оброблять відповідним чином - гідрогенізують, унаслідок чого олія твердне і перетворюється на. маргарин. Навіщо це робиться? По-перше, так її легше транспортувати з пальмових країв, переважно з Індонезії і Малайзії; по-друге, так вона довше зберігається. Але в такому вигляді «пальма» провокує онкологічні, серцево-судинні захворювання тощо. Можемо привести і місцевий приклад того, як обласний лікар заборонив одній із наших пацієнток, хворих на «щитовидку», вживати шоколадні кондвироби, котрі обов’язково містять «пальму», і заміняти їх карамельками.

Як зазначив один із учених-ендокринологів, мозок людини перетворюється від гідрогенізо-ваної «пальми» на пластик.

А Всесвітня організація охорони здоров’я категорично виступає за заборону використання пальмової олії у харчовій промисловості.

Що ж ми бачимо на вітринах? Усі солодощі містять у собі цей шкідливий компонент. А хто найбільше споживає солодощів? Отож-бо! Але тільки останній дурень зазначить на упаковці, що його продукт містить отруту.

Тож радимо запам’ятати, під якими назвами маскується пальмова олія:

- рослинний жир або олія;

- кулінарний;

- кондитерський;

- спеціальний;

- фритюрний;

- гідрогенізований стеарин;

- ГМТ-жир;

- маргарин.

Бачте, яка багата фантазія у виробників, щоб і вимоги щодо публікації рецептури дотриматись, і правду обійти! Так що, купуючи продукти, не зайвим буде хоча б поцікавитись, якої ж гидоти вони нам підносять за гроші.

Та якщо повернутись до вже згаданого «Беконтика» з його «рослинною олією» і зображеним на упаковці симпатичним поросятком (натяк на бекон), то варто прочитати на упаковці й таке собі хвастливо-рекламне повідомлення: «При производстве данного продукта ни одно животное не пострадало!».

А скільки ж ви людей загнали в могилу? Нічого собі зізнання в пріоритетах!

Районна газета «Вісті Борзнянщини» №45 (9967) від 6 листопада 2021, Михайло Москаленко

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.