Намистини, наконечники стріл та списів і дитяча іграшка часів Давньої Русі. Це частина знахідок археологів поблизу села Виповзів. У ІХ-Х століттях на березі Десни існувало укріплене поселення. Там жили військові та торговці, сказав Суспільному керівник експедиції В’ячеслав Скороход. Археологічні дослідження у Виповзові проводять 13 років поспіль.
Археологи у Виповзові завершили дослідження однієї зі споруд укріпленого поселення часів Давньої Русі. Підвал тут мав два яруси, у ньому могли утримувати рабів та товари для торгівлі. Така архітектура характерна для Північної і Західної Європи, каже археолог В’ячеслав Скороход. Дерев’яна башта мала діаметр шість метрів і вона одна з найбільших виявлених на сьогодні в Україні. Поселення, розповідає археолог, збудували аби контролювати міжнародні водні торговельні шляхи.
«Населення освоїло, заселило такий видовжений мис, як від села Виповзів, деякі співвідносять, що виповзає. В давню заплаву річки Десна, більш ніж на 800 метрів. За його стінами було саме поселення. Яке простягалося на 600 метрів. Дуже велика щільність забудови», – розповідає В’ячеслав Скороход.
Цього року археологи розкопали дві житлові споруди Х століття. Приблизно у 970-х роках тут сталася пожежа. Завдяки їй, каже археологиня Людмила Сита, залишки дерев’яної архітектури краще збереглись для дослідників.
Під дошками археологи знайшли пряльця і намистинки, що ймовірно закотилися у щілини. Тут жили великими сім’ями досить заможні люди, бо знахідок багато, каже Людмила Сита. Серед сьогоднішніх - жовта скляна намистина, привезена ймовірно з території сучасної Сирії.
Серед військових знахідок – наконечники стріл та списів.
Більшість жителів цього поселення, каже В’ячеслав Скороход, були військовими та торговцями.
«Є повна відсутність сільського господарства, відсутні знаряддя для збору урожаю. Відсутні знаряддя для обробки ґрунту. І за допомогою флотації, нашими колегами з інституту археології були отримані результати гарні, що тут відсутні бур’яни, які притаманні озимим пшеницям. Тобто, тут ніхто не сіяв», – каже В’ячеслав Скороход.
Давньоруське поселення перестало існувати після великої пожежі, її причини археологи не знають. Але її наслідки, говорить В’ячеслав Скороход, дозволили зрозуміти архітектуру та методи будівництва, і дізнатися більше про тогочасне життя.
«Можемо сказати отакі от поселення на території Подесення і Подніпров’я саме і стали ембріонами великих міст і які в сукупності стали ембріоном нашої країни».
жерело: Суспільне Чернігів
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: археологи