Подесенське сіно продають приватним конефермам та кінній поліції

Вони займаються сіном всього чотири роки, але завдяки якості та унікальності заготовленого ними продукту щороку розширюють ринок збуту. Артем Севастьянов і Леонід Ющенко з Остра заготовляють сіно за спеціальною технологією, отримуючи в кінцевому результаті продукт вищого ґатунку. Їхнє сіно купують приватні конеферми та столична кінна поліція.


Леонід Ющенко та Артем Севастьянов із тюкованим різнотрав’ям

Підприємці Леонід Ющенко та Артем Севастьянов більше відомі як власники найбільшого на Чернігівщині виноградника. Їхня фірма «Агро-Парк «Псьолів Острів»» має назву однойменної місцевості, розташованої в Остерському Подесенні, з унікальною флорою та фауною. На території парку розташовані не лише виноградник, але й молодий сад, пасіка і навіть равликова ферма. Сіно підприємці заготовляють четвертий рік поспіль. Кажуть, бізнес прибутковий, якщо є клієнти і відповідні площі.

«Ми заготовляємо сіно на орендованих і власних полях, – пояснює Артем Севастьянов. – Це, здебільшого, колишні заливні луги, тому трава, яка росте тут, є не лише екологічно чистою. Це – різнотрав’я, яке є природним, а не культивованим, через що цінується більше, ніж, скажімо, люцерна чи конюшина».

Перспективність заготівлі сіна полягає не лише в задоволенні потреб місцевого сільського населення. Головний збут, за словами підприємців, – це приватні конеферми та кінна поліція. А там вимоги до якості продукту – найвищі. Сіно не повинне бути вологим і пересушеним. Аби досягти найвищої якості, його заготовляють за особливою технологією.

«Траву косимо вночі, в обід і до вечора валкуємо, потім досушуємо у валках, але не даємо почорніти. Сіно повинне бути добре прив’ялене. Оце прив’ялене сіно ми й тюкуємо, – пояснює Леонід Ющенко. – Тюк у нас виходить зеленого кольору, а сіно – запашне. Найкраще ж сіно отримуємо, коли стоїть хмарна вітряна погода – тоді воно виглядає як щойно скошене, його важко відрізнити від свіжої трави».

Наскільки вигідно торгувати сіном?

«Якщо великі площі і є постійний збут, це дуже вигідний бізнес, – відповідає Артем. – Звісно, його не можна порівняти з соняшником чи кукурудзою, але це вигідно. Так само не порівняти гектар сіна з гектаром саду, бо це різні капіталовкладення. Хоча ми також вкладаємось у наші сіножаті: по весні підсіваємо, на своїх лугах висмикуємо кінський щавель та будяки, вирівнюємо площу».

Зазвичай остерські підприємці обмежуються одним укосом. Кажуть, можна косити й отаву, але в них не настільки багато клієнтів, вони тільки напрацьовують базу. Своє сіно продають тоннами. Минулого року ціна була 2,5 тисяч гривень за одну тонну, цьогоріч – 2700 гривень.

«Шпагат подорожчав удвічі, та й працівникам треба більше платити, – каже Артем Севастьянов. – Але це не так дорого за сіно такої якості. Наприклад, столична кінна поліція після того, як один раз купила наше сіно, іншого не хоче. До цього їм возили то вологе, то пересушене, купували навіть в поліетилені».

До речі, минулого року остерські підприємці продали київській кінній поліції 35 тонн придесенського лугового сіна. Цього року планують продати більше – через збільшення норм споживання та зростання поголів’я коней.

Остерські підприємці тільки напрацьовують клієнтську базу, але ті, хто раз купив у них сіно, іншого не замовлятиме. Дуже сподіваємось на те, що колись їм удасться вийти і на міжнародний ринок. Принаймні арабські шейхи все частіше купують тюковане різнотрав’я з екологічно чистих українських лугів.

Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №29 (847) від 22 липня 2021

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.