На пасічнику Дмитрові Хомчаку – розробка оповіщення про «хімію»

Аграрії Чернігівщини випробовують нові методи обприскування полів (і підживлення, і «хімія» проти кузьок та бур’янів). Замість звичних обприскувачів, які називають «стрекозами» (техніка на високих колесах), і сільгосплітачків пробують зайти з повітря, але вже без пілота на борту. За допомогою дронів.



А тим часом від обробки полів по області продовжують гинути бджоли.

— Я ще дронів не бачив, а от мертвих бджіл цього року — так, — зітхає Володимир Горбенко, голова Бахмацької районної ГО «Товариство бджолярів». — Пирскали рапс, попадали бджоли. Сказали, компенсації не буде. Про польові роботи аграрії попереджають тільки тих бджолярів, чиї пасіки офіційно зареєстровані. Якщо маєш три вулики біля хати, то Царство Небесне твоїм бджолам. Може, якби у нас полетіли дрони, то стало б легше.

— Легше б не стало, — говорить досвідчений Дмитро Хомчук, голова ГО «Пасічники Сновщини». — Я не тільки очолюю спілку пасічників, ще й працюю на місцевому агропідприємстві Скоробогатька. І є дрон. Проблема в тому, що на ньому не можна працювати вночі, його не видно. Не всі аграрії визнають дрони літальними апаратами, які не можуть наближатися до населеного пункту ближче, ніж на 500 метрів. Нелітальний — можна впритул. Якщо не дотримуватись норм обробітку, то він ще небезпечніший, ніж «стрекоза», бо обробляє з висоти, більше розпорошує. Якщо дотримуватись правил, то обприскувачі приблизно однакові. Важливо ще чим обробляють: якісні, безпечніші препарати коштують разів у п’ять дорожче китайських аналогів.

— Кажуть, що дрони часто розбиваються, так що масовості в області чекати не варто.

— І наш декілька разів уже потерпав від несуттєвих аварій. Техніка постійно літає на дозаправку. Закінчується заряд акумулятора — він в автоматичному режимі летить заряджатися, і йому по барабану чи там дерева, чи стовпи. Так і б’ються. «Стрекоза» за день може обробити 500 гектарів. Дрон — 30-50. Його вигідно задіювати на ділянках поля, куди немає можливості доїхати (наприклад, через високу вологість), або там, де не можна топтати посіви.

— На півдні пасічники жаліються, що їх не попереджають про «хімічні» роботи, а у вас як?

— Я пробував налагодити СМС-розсилку. Гроші за повідомлення знімають з рахунку пасічника. Не всім це до душі. Працюю над вирішенням далі. Бо всіх обдзвонити важко. Зараз у нашій організації більше 50-ти тільки офіційних учасників. Призначаємо кураторів, котрі повідомляють інших.

* * *

За даними обласного управління статистики, за минулий рік підприємствами на гектар площі було внесено у середньому 1,936 кілограма пестицидів (речовини, що труїть шкідників та бур’яни)? Серед зернових найбільше «хімії» потрапило на поля з соєю, найменше — з пшеницею.

*Дрон — безпілотний літальний апарат, яким керують з землі спеціальним пультом. Середня вартість таких, як використовують сільгосппідприємства, — близько 20 тисяч доларів.

Вікторія Товстоног, тижневик «Вісник Ч» №24 (1831), 17 червня 2021 року

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.