Привабливість окремих дерев’яних будинків визначається не так красою їхнього оздоблення, як цікавістю їхньої історії. Окремої уваги варті так звані будинки-переселенці – будинки, зведені в одному місці, але з тих чи інших причин перевезені на нове місце розташування у межах області, а іноді і до іншої країни.
У Чернігові є щонайменше один такий будинок. Оселя під номером 54, яка ховається на тихій вулиці Сосницькій, що на Бобровиці, не завжди займала своє теперішнє місце.
Батьківщина цього будинку – село Сиделівка, яке знаходиться біля Нових Яриловичів Ріпкинського району. Ошатна будівля була споруджена у післявоєнні роки Ткаченком Титом Титовичем. Хазяйновитий чоловік не лише збудував собі будинок, але й власноруч прикрасив його привабливим різьбленням.
У 1963 році будинок перевезли до Чернігова.
Донедавна у ньому проживала літня жінка, дружина внука Тита Титовича, Ткаченко Марія Романівна, яка й оповіла історію свого дому.
Попри відносну простоту декоративних елементів, будинок легко привертає до себе увагу. Цьому сприяє нетипове для Чернігова оформлення вікон. Основною акцентною деталлю цих вікон є лобань. Він має два набори прикрас, якими підбито горішню поличку: нижній ярус становить рядок «ластівчиного хвоста», горішній – «плетінка» – нагадує грубу мотузку. Центральна пропильна прикраса-плетиво довільної форми підтримана схожим навершям.
Цікаво, що застосований декор вирізняється підкресленою увагою до дрібних деталей. При цьому масштабні деталі сильно спрощені. Таким чином створюється візуальна рівновага.
У 2020 році будинок на Сосницькій було виставлено на продаж, після чого його історія отримала продовження.
«Працюючи над проєктом «Дерев’яне мереживо Чернігова», ми приїхали до цього будинку, аби домовитися про зйомку. Проте нікого з власників не застали та змушені були обрати інший об’єкт. На той момент ми з чоловіком підшукували нове житло. Яким було моє здивування, коли кількома тижнями пізніше я побачила оголошення про продаж саме цього будинку. Після оглядин та нетривалих роздумів ми вирішили придбати цю оселю і досить швидко переїхали. Ще півроку тому я й подумати не могла, що невдовзі стану власницею старого дерев’яного будиночка, ще й з такою цікавою історією. Попереду місяці облаштування на новому місці та приведення його до ладу, але я точно знаю, що цей дім збереже автентичне оздоблення і не втратить своєї оригінальності», – Наталія Скороход, журналістка, співвласниця будинку.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.