Цей великий дерев’яний особняк був свого часу збудований у передмісті Чернігова – районі під назвою Ковалівка. Вулиця Гонча, на якій знаходиться будинок, одна з найстаріших у місті. Вважається, що вона сформувалася ще у часи Київської Русі.
Ця оселя належала купцю Зельману Гозенпуду. Відомо, що він був власником млина на Стрижні та магазинів з продажу хутра.
На початку ХХ ст. купець виїхав до Америки. Перед від’їздом він подарував свій будинок Чернігівському дворянському зібранню для розміщення у ньому притулку для дітей з малозабезпечених сімей та сиріт. Притулок закрили у 30-х роках минулого століття.
До 1988 року будинок використовувався як житловий фонд розташованого поряд горілчаного заводу, а згодом тут розмістився офіс фізкультурно-спортивного товариства.
Будинок – останній з дореволюційної забудови цього відрізку вулиці Гончої і має типове планування великої міщанської оселі кінця ХІХ ст. Він зведений на високому цегляному цоколі, адже стоїть безпосередньо над річкою Стрижень, яка раніше розливалася ледь не щовесни.
Колишній парадний вхід знаходиться з лівого боку старого головного фасаду. Дзеркально від нього, з двору, знаходився чорний хід.
В архітектурному плані одна з найбільш прикметних особливостей споруди – дзеркальні ризаліти з фронтонами – частини будинку, що заходять вглиб лінії головного фасаду. За рахунок цього прийому будинок ніби виринає з надр двору. Принаймні так було, коли головний фасад виконував свою роль.
Після перепланувань 1980-х років головним став колишній тильний бік будинку. Саме він нині виходить на вулицю Гончу.
Тож, аби роздивитися найцікавіші елементи будинку, до нього необхідно підійти з протилежного боку.
Будівля оздоблена вкрай незвично та нерівномірно. Центральна частина старого фасаду має 5 вікон. Верхня частина стін оздоблена поясом із дрібної мережки, а над ним бачимо пояс з тонким «ланцюжком». На пілястрах розміщений символ сонця, а їхні капітелі прикрашені зірками.
Найбільшої уваги майстри надали бічним уступам. Декорація саме цих частин будівлі і визначає її стиль. Тут майстри звернулися до історичної тематики: дерев’яні полотна з рослинним плетивом та решіткою, що нагадує соти, - це відголоски мавританства та венеціанської моди епохи Ренесансу. Ці деталі поєднуються з класичними «тесаними» конструкціями – популярним елементом дерев’яної архітектури тих часів.
Що ж до внутрішнього оздоблення, відомо, що в одній із кімнат на стелі зберігся малюнок, створений на початку ХХ ст. невідомим художником.
Сьогодні ця колишня купецька оселя є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: архітектура, фасад, вулиця Гонча, історія, «Дитинець»