Понедельник, 18 Мая 2020 13:27 | Просмотров: 2993
Одна з найбільш тривожних проблем пасічників – масова загибель бджіл, обумовлена безвідповідальним застосуванням сільгосппідприємствами хімзасобів. Наприкінці квітня – у перші дні травня на Чернігівщині зафіксували випадки отруєння медоносних комах у семи районах області: Срібнянському, Бахмацькому, Менському, Варвинському, Ніжинському, Новгород-Сіверському та Ріпкинському. Через отруєння постраждали 26 пасік, повністю загинули 20 бджолосімей, частина комах вимерла у 375-ти бджолосім’ях, повідомив голова облдержадміністрації Андрій Прокопенко. Хоча бджолярі називають і більші цифри.
Серед дієвих способів недопущення мору комах, що пропонують агроспільноті Міністерство аграрної політики і продовольства, Держпродслужба та Спілка пасічників України, – система оповіщення «Гранд Експерт» (Grand Expert). Це такий онлайн ресурс для координації та налагодження комунікації між пасічниками та аграріями, його створили задля зменшення випадків смертності бджіл через отруєння пестицидами.
Пасічники не мовчать
Бджолярська спільнота почала бити на сполох в останні роки. У Міністерстві аграрної політики та продовольства пояснюють, що тривога зростає через статистику, яку відомство стало вести з 2017 року, вона вражаюча. Раніше ж пасічники просто мовчали. За словами начальника Головного управління Держпродслужби в Чернігівській області Юрія Павлішена, упродовж минулого року, згідно з офіційними даними, на Чернігівщині постраждали 8 пасік, більше 300 бджолосімей, але за неофіційними даними – випадків у рази більше.
Чи труять бджіл навмисно? Тут, скоріш за все, відіграє значущу роль бездумність. Агрохолдинг чи фермер може не повідомити сільраду про час обприскування і внесення хімікатів. І при тому взагалі не знати про те, що десь поруч живе пасіка. А то й на випадок конфлікту мати позицію: «Моє поле – коли хочу, тоді кроплю, вас не спитавши». З іншого боку, дбайливі аграрії знають, що запилення рослин бджолами або джмелями веде до суттєвого збільшення урожаю будь-якої культури, польової чи садової. Тож труїти бджіл – це те саме, що бити себе самого по кишені, зменшувати майбутні врожаї.
Один зі способів, як врятувати бджолу, почула під час останнього обласного форуму пасічників. За допомогою системи позиціонування і оповіщення «Гранд Експерт» (вебсайт www.grand.expert) відбувається миттєва комунікація бджоляр – аграрій. На смартфоні це виглядає як мапа, на якій сільгосппідприємство може вказати тип обробки поля, культуру, яку обприскуватиме, назву діючого препарату і його торгову марку, терміни початку і закінчення процедури хімічного захисту. Так само на мапі бджолярі позначають свої пасіки. Якщо фермер запланує проведення робіт на полях поряд із вуликами, він заздалегідь повідомляє про це не лише у сільраду, а й вносить інформацію у свій смартфон. Усім у радіусі 10 кілометрів від місця проведення робіт миттєво і безкоштовно надійдуть SMS-повідомлення на телефон. Також буде вказано номер телефону контактної особи, яка виконує обробку, – механізатора чи керівника-аграрія.
Інформаційний прорив
Проєкт системи оповіщення виник кілька років тому. Ідея належить бджоляреві з понад 15-річним стажем Олегу Ряжських з Миколаєва. У його знайомих пасічників гинули бджоли, розуміючи, що це трапляється через недостатню координацію дій між бджолярами і аграріями, Олег з однодумцями пробують зарадити ситуації. І знаходять рішення, створивши вебсайт – майданчик для «спілкування». Упродовж 2017 року тривало налагодження роботи, так сказати, систему тестували. А весною 2018-го «вийшли на ринок». «Розкручувати» ідею від імені фізичної особи Олегу і його команді здалося некоректним, комерційної складової в цьому проєкті автори не вбачають, тому й вирішили створити громадську організацію «Гранд Експерт».
Інформацію про систему оповіщення Олег Ряжських намагається доносити на різних тематичних заходах у регіонах. Найперше питання, яке виникає у бджолярів і сторонніх спостерігачів: чи готові фермери використовувати цей сервіс? Однак уже перший сезон застосування системи «Гранд Експерт» довів – оповіщення від сумлінних аграріїв таки йдуть, і вони чітко доходять до бджолярів.
– Приємно, що долучаються потужні агрохолдинги. Це вже інформаційний прорив, – вважає Олег Ряжських. – Ми постійно закликаємо долучатися до участі обидві сторони, адже так ми знизимо ймовірні «неочікувані» хімобробітки. Велике значення має також підтримка пасічників, як кажуть, попит породжує пропозицію. Чим більше вказано на мапі пасік, тим з більшою зацікавленістю будуть ставитися до проєкту аграрії. І особисте спілкування бджоляра зі своїм знайомим фермером (а такі є практично у кожного) щодо використання діючої системи, теж принесе плоди.
Наразі в Україні цим ресурсом послуговуються понад 3000 осіб. У Чернігівській області поки – 130 користувачів. Основна частина – це пасічники, аграріїв приблизно 10 відсотків. ГО «Гранд Експерт» не може надати точні цифри та назвати агропідприємства, оскільки не вимагає від користувачів сервісу обов’язково зазначати свої дані. Не всі охоче «виходять з тіні», але завдання проєкту – передати інформацію від однієї категорії сільгоспвиробників до іншої і таким чином врятувати бджіл. У нашій області як приклад сумлінного підприємства, яке користується системою моніторингу «Гранд Експерт» і сповіщає про обробіток полів, називають ПрАТ «Чернігівеліткартопля», що в Седневі Чернігівського району. Там вирощують не лише картоплю елітних сортів на насіння, а й озимі зернові, соняшник, сою, гречку, кукурудзу.
Попереджений – значить озброєний
– Пасічників не потрібно особливо переконувати і вмовляти зареєструватися на сайті, користь очевидна, до того ж не треба вказувати ні кількості бджолосімей, ні свої повні дані, – каже користувач системи Віктор Онищенко, який майже 20 років тримає бджіл. – Питання, як заохотити більше аграріїв. Тут для них може бути зацікавленість у тому, що таке оповіщення буде мати юридичну силу як і повідомлення в газеті. Для цього громадська організація видає друкований додаток. Тож, фермерам і пасічникам варто домовлятися, а цей ресурс, як зручний інструмент, уже є.
Часто в лісах та на луках, що межують з полями, які обробляють пестицидами, люди збирають ягоди, гриби, лікарські рослини, випасають худобу. За наявності навіть невеликого вітру можливе часткове потрапляння хімічної речовини на сусідні ділянки, що призводить до їх забруднення. Особливо це актуально для обробок полів з використанням засобів авіації. Крайні хати та двори сіл і селищ можуть отримати серйозну дозу забруднення, і залишатися людям у момент обробки на цих територіях надзвичайно небезпечно.
– Сьогодні, коли комп’ютеризація та телекомунікаційні технології досягли такого високого рівня, прийшов час змінювати принципи і підходи до вирішення цього питання, – наголошує Олег Ряжських. – Опублікування інформації у сільгоспвиробника забере буквально кілька секунд, а будь-яка зацікавлена особа зможе миттєво і безкоштовно отримати потрібну інформацію, а також попередження на свій смартфон.
Отож, хто хоче отримувати повідомлення про планові хімічні обробки, має зареєструватися на сайті і вказати свій номер мобільного телефону. Панель малювання дає можливість встановити на мапі маркер – місце розташування об’єкта, чи то пасіки, чи то місця збору грибів, ягід, лікарських трав, випасу худоби, проживання чи перебування людей. Якщо з’явиться інформація про планування проведення хімічної обробки рослин на відстані близько 10 кілометрів, пасічникам прийде сповіщення – лист на електронну пошту і SMS-повідомлення на телефон.
Аграрії, які мають намір обробляти поля, теж реєструються на сайті і підтверджують свій контактний телефон. Потім на мапі вказують зону, яку планують кропити та інші дані щодо обробітку культур. Окрім того, на сайті можна розмісти події іншого типу – позначити зону, де зацвітають медоносні рослини або позначити об’єкт – сад – для інформування зацікавлених бджолярів задля запилення рослин.
За правилами системи для користувачів, які позначили, що оброблятимуть рослини на території України, ця інформація наступного дня після розміщення на сайті буде безкоштовно надрукована в ЗМІ – спеціалізованому виданні «Всеукраїнський бюлетень планових хімічних обробок рослин», згідно зі статтею 37 Закону України «Про бджільництво».
У перспективі автори системи «Гранд Експерт» планують налагодити надсилання сповіщень також іншими каналами зв’язку, приміром Viber, WhatsApp, Skype та повідомленнями у соцмережах. Зважаючи на те, що пасічники переважно люди старшого віку і не скрізь є якісна інтернет-мережа, передача інформації SMS-повідомленнями їх наразі повністю влаштовує.
Лариса Галета, «Деснянка» №19 (806) від 14 травня 2020
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.