Кава з Галаганом: зустріч з театром ляльок

Чому «Ангелик загубив зірку»? Чи переможе Особистість – «Гамлет-Машина» – у боротьбі з сірою масою? І що буде далі… в улюбленому театрі ляльок для Дорослих і Дітей.
На всі ці питання та набагато інших, відповідали гості музейного проекту «Кава з Галаганом», який відбувся 25 грудня у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана.
Цього разу до музею завітали – Віталій Гольцов – головний режисер Чернігівського обласного театру ляльок імені Олександра Довженка, провідний актор театру Ігор Маджуга, заслужений артист України Олексій Биш та сценограф Олена Загребіна.



– Музейний проект «Кава з Галаганом» – він особливий. В ньому ми шукаємо зв’язок між минулим і сьогоденням. І завжди шукаємо цей зв’язок через особистість Григорія Павловича Галагана. Саме він зберіг дуже давній український вертеп, який так і називається Галаганівський вертеп, або Сокиринский вертеп, бо київські бурсаки занесли його до маєтку поміщиків Галаганів у селі Сокиринцях на Полтавщині 1770 року. Вертеп – це ляльковий театр. Так, те що було в минулому, продовжується сьогодення, і продовжується видатними, я вважаю, заслугами нашого Чернігівського обласного театру ляльок імені Олександра Довженка, – розказує Олена Пономаревська, заступник директора музею з наукової роботи, куратор проекту.



– Власно мова буде йти про театр як театр, і театр ляльок імені Довженко, як окрема частина загального театру і наші вистави останнього часу – це «Гамлет-машина» для дорослих і «Ангелик, що загубив зірку», ця вистава стала переможцем Першого Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» в номінації «Найкраща вистава для дітей 2018 року». На «Гамлет-машина» я вийшов випадково. В Інтернеті я побачив цю п’єсу, прочитав її. Абсолютно нелінійна п’єса не схожа на класичні, і це дало мені наснагу. Можна експериментувати, можна цитувати інші вистави в цій виставі, і власне німецький театр на даний момент є найпровіднішим в Європі і світі, і чому не долучитись до німецької драматургії, – каже Віталій Гольцов.
За його словами, вдалою була робота зі сценографом Оленою Загребіною в «Гамлет-машина». Цю співпрацю вирішили продовжити і придумали такого собі Ангелика, хоча спочатку п’єса називалсь «Різдвяна зірка», а потім «Ангелик, що загубив зірку» по мотивам п’єси «Різдвяна зірка». Також Віталій Гольцов підкреслив, що сьогодні ляльковий театр повертається до свого початку, коли він був театром для всіх категорій глядачів, і для дорослих, і для дітей.
Бесіда за чашкою кави пройшла в теплій затишній обстановці галаганівської зали музею. Гості проекту розказували про свою роботу над виставами «Ангелик, що загубив зірку» та «Гамлет-машина», про роль театру в суспільному житті країни, відповідали на запитання.



– Я вважаю, що успіх вистави «Ангелик, що загубив зірку» в тому, що ідеї закладені в ній живі. Вони живуть і змінюються разом з нами кожного дня. Це моя перша вистава, і оскільки я дуже багато часу проводжу з дітьми, для мене поштовхом стало бажання залучити дітей до створення вистави, – каже Олена Загребельна.



– Я не знаю як мені працювалось в цій виставі, легко чи нелегко, оскільки за тридцять п’ять років мною було зіграно в шістдесяти виставах більше ста різноманітних ролей. Я починаю працювати над образом, коли як кажуть вже скелет вистави зібрано, і ти вже знаєш що до чого. Починається робота, входиш в образ, з’єднуєшся з ним, звідкіля це береться я не знаю. Яка казала мій педагог, образи ходять і живуть серед нас, їх треба тільки знаходити, – розказав Ігор Маджуга.

За словами куратора проекту Олени Пономаревської, вистава «Гамлет-машина» – важлива подія міста Чернігова, яка наробила галасу. Її одні сприйняли, інші не сприйняли – це вистава за п’єсою Хайнера Мюллера.



– «Гамлет-машина» – недооцінена справедливо вистава, і це дуже прикро. Але це великий крок уперед саме українського театру. Мені хочеться, щоб глядачеві не спалося, а думалося, куди ми йдемо, що ми робимо з собою і з нашою країною. Не хочеться банально говорити про «Гамлет-машину» про що вона. Та вона про все, – сказав Олексій Биш.

Наприкінці зустрічі, небагаточисельні відвідувачі музею, щирими оплесками подякували гостей проекту за змістовну та цікаву бесіду.















Більш світлин тут

Володимир Коваль

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.