Найстарший гончар країни живе на Чернігівщині

Найстаршим гончарем у країні називає себе Іван Бібік з Олешні Ріпкинського району. У листопаді йому виповнилося 94. Каже: гончарством почав займатися з шести років. Ремеслу його навчив батько, який заробляв ним на життя. В гостях у заслуженого майстра народної творчості побувала і наша знімальна група.



Іван Бібік заходить до своєї майстерні. На поличках – глечики, горщики та інші вироби з глини.

«Ступки. А це товкач. Спеціально перець м’яти, часник, ще щось».

Гончар показує, як робить товкач.

«Беру ось так і воно відкочується, відкочується… І робиться довгенька ручка. Воно ж робиться на крузі велика грудка, а потім з однієї грудки можна сто штук зробити».

Взимку гончарним кругом Іван Бібік не користується. Каже: сідає за роботу, коли на дворі тепло.

«Багато треба дров, по-перше. Щодня ж треба топити. А буде мороз – наробиш і вони попадають. Тому у зимній час робити – немає розрахунку. Холодна глина і вода холодна».

Іван Бібік практично все своє життя провів у рідній Олешні на Ріпкинщині. У листопаді йому виповнилося 94. Чоловік називає себе найстаршим гончарем в Україні. Каже: цьому ремеслу його навчив батько.

«Я з шести років біля батька кривенькі мисочки робив. А вже у 43-му році, коли мене в армію забрали, було мені 18 років, я вже робив горщики до двох літрів за обсягом».

Іван Бібік не займався гончарством лише поки був в армії. Він – ветеран Другої світової війни. У 45-му році на фронті загинув його старший брат Василь. На згадку про нього майстер зробив із глини його погруддя.

«8 березня 1962 року зробив».

За словами гончаря, якщо на звичайний горщик він витрачає не більш ніж 5 хвилин, то на таку роботу йому потрібен цілий день. Робив погруддя брата, каже чоловік, ось за цим фото. Він загинув, коли йому було 22.

«Це була перед війною зроблена».

Іван Бібік – заслужений майстер народної творчості та почесний громадянин області. Його вироби розставлені по всьому будинку. Каже: частину з них передав до обласного історичного музею імені Тарновського. Їх там зараз 142. Всі вони зображені у каталозі, який гончар зберігає у скрині.

«Ось димлена кераміка, це ось така».

За словами майстра, основам гончарства він зміг навчити онука та правнука. Каже: час від часу до нього приїжджають різні люди на екскурсії, частину виробів дочки їздять продавати до Києва.

UA: Чернігів

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.