Хранитель курганів

Ми розповідали на сторінках «Деснянки» про Пригоризонтну обсерваторію «Безводівка» (розміщена вона неподалік Ічні, за 6-8 км) – український Стоунхендж, місце сили, яке приваблює істориків, краєзнавців, дослідників, мандрівників, художників, астрономів та небайдужих людей. Її першовідкривач – Олександр Кликавка (Гріандр Тарновски (Griandr Tarnovski), краєзнавець, дослідник і фотограф.


Олександр Кликавка

Він активно досліджує ці кургани й має власне бачення їхньої історії. Вважає, що з допомогою пригоризонтної обсерваторії давня цивілізація спостерігала за рухами небесних тіл. Олександр вже багато зробив для популяризації археологічної пам’ятки серед туристів та щодо її збереження, і нині краєзнавця стали називати хранителем курганів! За останній рік йому доводилося не лише охороняти курганний комплекс від плугів, а й боротися за кожний шматочок землі, аби історичну спадщину не знищили сучасні аграрії, які обробляють поблизу паї. Активна життєва позиція Олександра заслуговує на повагу. Нещодавно йому вдалося врятувати археологічну пам’ятку – курган 2231-8. Це справді щось неймовірне!

7 років активної роботи

Олександр Кликавка за освітою агробіолог, цікавиться давньою українською історією. Уперше потрапив у Безводівку сім років тому, коли досліджував малу батьківщину своєї матері. Згадує, що в той час на місці археологічного комплексу росла кукурудза заввишки два метра. Через цю культуру курганів не було видно. Він пробирався крізь хащі кукурудзи, зайшов на кургани й саме тоді зміг оцінити масштаби всього комплексу.

Олександр попередньо вивчав старі карти цієї місцевості, які в 19 столітті створив вчений-геодезист Фрідріх Шуберт.

– Я побачив на карті цікаву групу невідомих умовних позначок. На городище або на кургани не схоже. З цього питання побудував теорію, що це – давня астрономічна обсерваторія. На зразок англійського Стоунхенджу та російського Аркаїму,– пригадує дослідник.

Коли Олександр Кликавка почав розглядати цей об’єкт ширше, ніж просто збережені чотири кургани, він побачив неподалік інші комплекси, у розташуванні яких можна було помітити математичні та астрономічні закономірності. Ці кургани розташовані на тих самих азимутах, де сходить сонце в день зимового й літнього сонцестояння, а також весняного рівнодення. Мало того, вони також розміщені на відстанях, які співвідносяться між собою в певних математичних пропорціях. Наприклад, відстань від центру комплексу до західного візиру 830 метрів. До північної групи, Яськових могил, у два рази більша – 1660 метрів. До південно-східного візиру, кургану Осичиха, відстань ще у два рази більша – 3320 метрів.

Назбиравши достатньо інформації про цей об’єкт, Олександр вирішив оформити ці знання й доступно донести їх до людей. Наприкінці 2015-го він запускає історико-дослідницький проект «Обсерваторія Безводівка». Створює сайт, де викладає світлини, авторські статті. Потім знімає два короткометражних документальних фільми про це місце. Один із них у 2016 році брав участь у міжнародному фестивалі кіно з археології в Італії. Самостійно розробляє логотип Безводівки – коло та вісім позначок. Потім пише декілька публікацій в Ancient History Encyclopedia в Британії та одну – в американському журналі Ukrainian People.



Маленький початок великої справи!

Історична пам’ятка місцевого значення, що потребує захисту та збереження, окрім плину часу, довго потерпала від господарської діяльності людини. Кургани обсипаються від того, що сільськогосподарські машини і плуги впритул підходять і руйнують їхню основу. Так, улітку 2018 року Олександр Кликавка повідомив, що його численні листи до районної та міської рад мали реакцію, й навколо курганів утворили п’ятиметрову охоронну зону, де не працює аграрна техніка. Була вирішена проблема видимості курганів у сезон, коли поля заростають кукурудзою. Того літа місцеве сільськогосподарське підприємство «Росток-Холдинг» – орендар поля, де розташовані кургани, – зробило до них доріжки і встановило вказівники. Наша газета висвітлювала цю ситуацію на своїх сторінках.

Та згодом охоронна зона знову була порушена. А восени проти вище згаданого підприємства було розпочато кримінальну справу, все майно і посіви арештували й ввели тимчасову адміністрацію з державного бюро АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів).

Олександр Кликавка не сидів, склавши руки, розміщував публікації в інтернеті, соціальних мережах, писав листи до Верховної Ради, Чернігівської облдержадміністрації, поліції… І ось цьогорічного квітня таки добився свого! Державне бюро АРМА, яке нині керує ТОВ «Росток-Холдинг», дотрималося закону і встановило межі охоронної зони курганів Безводівки.

– Ще не встигла прийти відповідь від ічнянської поліції та інших державних органів щодо справи руйнації 2231-8 обсерваторії «Безводівка», а в нас уже є привід радіти! – каже Олександр Кликавка. – Приїхав до курганної групи і очам не повірив: біля усіх курганів побачив свіжі борозни, які повторюють контур червоних ліній, які я проводив на полі у власному відео про охоронну зону. Ви розумієте, що це означає?! Що встановлено кордон, межу між культурною спадщиною та аграрним бізнесом. Та найбільша радість – навколо кургану 2231-8, який знищили латифундисти, розоравши його плугами, вже окреслено охоронну зону. І це – тільки маленький початок великої справи!



Боротьба триває

Робота щодо охорони унікальної археологічної пам’ятки й досі триває. Якщо з вищезгаданими курганами більш-менш все добре, то однин із найвищих курганів Осачиха потребує захисту.
– Погляньте: охоронної зони немає. Уся ділянка, від самого підніжжя кургану, має бути вільною від культури, але я стою на ріллі, – констатує краєзнавець. – Місцевий пасічник розповів мені, що ще в минулому році він привіз сюди вулики з бджолами і побачив тут місцевих хлопців з оприскувачами, які гербіцидами обробляли цю ділянку. Чоловік спитав: «Що ви робите?» У відповідь почув: «Та, тут один курганами опікується, то від гріха подалі, краще ми знищимо культуру на охоронній зоні, щоб не було проблем». Виходить, що хлопці цієї весни забули і знову тут розорали землю. З першого разу їм не дійшло… Згідно з кадастровою мапою я визначив, що орендар – із села Іржавець Ічнянського району. Тому, шановний, чекайте, скоро до вас навідаються гості у погонах і надійдуть листи «щастя».

Унікальна Безводівка

Археологічні знахідки свідчать, що Ічнянський край заселяли люди понад 15 тисяч років тому. На цій території збереглися три десятки курганів, датованих V-I тис. до н.е., декілька поселень і городищ цього періоду. Уперше поселення Безводівка згадано в писемних джерелах наприкінці 18 століття. Сто років потому ці землі перейшли українському промисловцю й цукрозаводчику Павлу Харитоненку. На родючих місцевих грунтах він облаштував багате поміщицьке господарство. Цук­рові буряки тут вирощували до 1918-го. Того року, після революційних подій, Безводівську економію зруйнували й розграбували. Уже за радянської влади, в 1925 році, село Безводівка відродилося. Однак уже у 70-х роках люди почали виїжджати звідси, і в 90-х у селі не залишилося жодного жителя.

Згідно з історико-статистичним описом Олександр Кликавка порахував, що всього курганів тут було 35, а збереглося донині 12, але решта не зникла безслідно. На полях ще можна розгледіти деякі розорані рукотворні пагорби. Кургани складають систему ближніх і дальніх візирів, тобто міток на горизонті. Ближні візири рівновіддалені від центру комплексу й утворюють коло діаметром 185 м. Дальні візири розташовані на різних відстанях від центру комплексу, однак у своїх статтях та фільмах про Безводівку Олександр Кликавка більш детально описує, яку математичну логіку він вбачає в розташуванні всіх курганів.

Хранитель Безводівки й далі оберігатиме унікальну археологічну пам’ятку й сповіщатиме нас про нові дослідження та цікаві історичні факти нашої минувшини.

Лариса Галета , «Деснянка» №18 (753) від 2 травня 2019

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.