Що побачив у небі над Безводівкою Олександр Хохоля

Добавить новость

Понедельник, 5 Октября 2020 11:25  |  Просмотров: 2425

https://desnyanka.com.ua/publications.php?id=193

Цьогоріч у день осіннього рівнодення – 22 вересня, коли тривалість дня і ночі однакові, що сповіщає нам: літо закінчилося і зима починає набирати силу, поблизу покинутого села Безводівка на Ічнянщині відбувалися астрономічні спостереження. До прадавньої «Обсерваторії «Безводівка», якою багато років опікується дослідник та краєзнавець Олександр Кликавка, приїхав зі столиці астроном Олександр Хохоля, аби зафіксувати на камеру небесні світила і вкотре переконатися у точності розрахунків роботи астрообсерваторії, що збереглася до наших днів.


Олександр Хохоля (ліворуч) та Олександр Наумов

– Колись давно, коли мені було років п’ять, – розповідає 40-річний киянин Олександр Хохоля, – хрещений подарував мені підзорну трубу, і я тоді вперше побачив Місяць. Це було щось неймовірне! Вона й досі збереглася. Тобто я все життя цікавлюся астрономією. На жаль, у часи мого дитинства та юності непросто було дістати телескоп. Він з’явився у мене лише вісім років тому. Я не маю астрономічного фаху, я інженер. Діючий член відомого Київського астрономічного клубу «Astropolis». Сім років захоплююся фотографією. І з того часу багато мандрую, фотографую, викладаю роботи на своїй сторінці у фейсбуці.

З Олександром Кликавкою познайомився випадково. Розговорилися. Тоді, під час першого спілкування, Олександр Хохоля й дізнався про існування «Обсерваторії «Безводівка» та про покинуте однойменне село на Ічнянщині.

– Я по натурі скептик, – продовжує, – і спочатку все перевіряю. Мене дуже зацікавило те, що у нас в Україні є пригоризонтна обсерваторія. Тому я довго сидів над розрахунками, макетами.., намагався спростувати те, що почув від Сашка. Не вийшло.

З того часу, вже три роки поспіль, Олександр Хохоля приїздить у Безводівку спостерігати за небесним світилом – Сонцем. Переважно це відбувається весною і восени, у дні рівнодення. Попередні роки навідувався з відомим астрономом Олександром Наумовим, який свого часу працював у Київському планетарії. Від побаченого відвідувачі були просто в захваті.

– Лише суцільні «астропсихи» здатні на таке – проїхати майже 200 кілометрів заради того, щоб зустріти схід Сонця в Безводівці, прадавній астрономічній обсерваторії! – коментував торік Олександр Наумов.

За словами астрономів, пригоризонтна обсерваторія працює чітко, Сонце заходить і сходить там, де і має бути, згідно з розрахунками.

– Цього разу Олександр Наумов не зміг зі мною поїхати, тож я вирушив зі своїм товаришем, – розповідає Олександр Хохоля. – Наметів не брали, хто ж спатиме, коли такі гарні зорі над головою?! Нам неймовірно пощастило, погода порадувала, жодної хмаринки! Чудова прозорість, чисте повітря і досить прохолодно вночі. Вітру практично не було, і все це сприяло відмінним спостереженням.

Відзняли кілька об’єктів нашої галактики, а також галактику Андромеди (90 хвилин експозиції).

– Небо там дуже темне. Зірок так багато, що губишся в сузір’ях... Чумацький Шлях видно просто ідеально і це, мабуть, одне з найкращих місць для спостережень, – вважає Олександр Хохоля. – Ми повернули Безводівці статус діючої обсерваторії. Спостерігали захід Сонця за курганом Горілий Дід. Потім візуально спостерігали галактики М31, М33, М81/82, кілька розсіяних скупчень сузір’їв Візничий (М36, М37, М38), Плеяди, Гіади і під ранок – чудовий Оріон. Спостереження велися неозброєним оком, у бінокль 8.5х44 і телескоп Astrotech72ed.

Окрім астрономів, у Пригоризонтній «Обсерваторії «Безводівка» бувають й інші зацікавлені особистості. Із далекої Канади приїздила студентка Тетяна Дячишин, яка навчається в Манітобському університеті. Родом зі Львівщини, вивчає астрономію та україністику, на практиці на Батьківщині вивчала історію України.

Олександр Хохоля планує поїхати до Безводівки у грудні, коли буде зимове сонцестояння, та в червні.

– Якраз на літнє сонцестояння припадає день народження моєї дружини, хочу зробити їй подарунок – повезти до астрономічної обсерваторії, місця сили, неймовірної краси, – зазначає Олександр. – Це буде також ще одна можливість зафіксувати і знову-таки пересвідчитися в системі візирів прадавньої обсерваторії. А взагалі, мені би дуже хотілося відновити статус постійно діючої обсерваторії, тобто щоб сюди приїздили спостерігати й інші астрономи.

Втім, фактично, якщо прадавню обсерваторію наразі використовують за призначенням, то її сміливо можна вважати сучасною.

– Ми підтримуємо Олександра Кликавку у всіх його прагненнях. Він, до речі, під час астрономічної конференції клубу «Astropolis» робив доповідь на цю тему. Від астрономів було багато запитань, щоб, як кажуть, вибити Олександра з колії. Але він доволі гідно це все здолав, – насамкінець сказав Олександр Хохоля.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Добавить в: