На 50-му році пішов з життя Олександр Норов. Він був добре відомий у Чернігові. Людина з мрійливим поглядом і глибоким відчуттям справедливості. Поет, естет, викладач в університеті і звісно ж засновник студентського театру «Ілюмінатор». Тут його звали наставником, а поза очі – батьком.
У другому гуртожитку Педуніверститу 12 років збиралися молоді театрали. Веселі репетиції, світ мистецтва, розмови по душам і зустрічі з цікавими людьми. Сюди прийшли представники різних поколінь, аби по-своєму попрощатися з наставником.
Мало не кожен тут згадує, як в різні періоди життя приходив до Сан Санича за порадою, вилити душу, або ж просто поговорити. Для всіх втрата стала несподіваною. Стільки планів на новий театральний сезон, але тепер – без свого керівника. Всі ледь стримують сльози, адже Олександр Олександрович любив життя і попри все вірив: воно має продовжуватись.
За життя він спробував себе у різних ролях: проекти на телебаченні, викладання, режисура, він писав власні вірші і співав пісень.
Він росіянин, котрий любив Україну. Не боявся говорити вголос про свої переконання, навіть, коли вони були неугодними. Ось, відео його дебюту на політичній акції. Тоді представник культурного середовища не зміг змовчати про призначення одіозної регіоналки директоркою школи. І сам, працюючи в закладі освіти він таки сказав, що думає.
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Олександр Норов, "Ілюмінатор"