На першій, трохи пожовтілій від часу сторінці товстого старовинного зошита в твердій чорній обкладинці рукою старого хірурга виведено "Memorandum Doctoris E.Bujalsky, 1864 А".
Цей меморандум (лат. memorandum - те. що слід пам'ятати, згадувати) був у нащадків великого вченого і лікаря родинною реліквією і добре що він потрапив від його онуки А.П.Левашової-Буяльської до біографа І.В.Буяльського, доктора медичних наук Е.М.Маргорина. Рукопис ніде не друкувався і залишався невідомим.
Всі 275 аркушів цього рукопису, написані великим лікарем у глибокому розумінні цього слова, який не знав ні спокою, ні відпочинку, пройняті великою любов'ю до хворого.
При великій настирливості, цілеспрямованій працездатності занотовує в Меморандум все, що стає надбанням не для одного покоління нащадків.
Ось одна із порад для лікарів, яка може бути не тільки для них: "Доктору неможливо витримати в пам'яті всі формули і всі пропорції ліків, які входять до складу декількох сотень рецептів, котрі він читав у різних медичних зібраннях.
Деякий рецепт приходиться виписувати в рік або два тільки один раз. Я де що читав і виписував хворим упродовж 50-річної моєї практики завжди для пам'яті записував у моєму "Меморандумі".
Заголовок "пам'ятки" Буяльського нараховує 78 найменувань: внутрішні і хірургічні хвороби, акушерські, інфекційні (за тодішнім розумінням заразні), дитячі, шкірні, венеричні, очні, "вкуси змій", "від запою та божевілля від нього, навіть про веснянки і загоряння. Про чорніння сивих волос, від молі, клопів і вошей".