Отже, домінуючою тенденцією розвитку музичної освіти на Чернігівщині XVIII на початку XIX ст. було її поступове спрямування щодо практичного вирішення питань фахової підготовки музикантів до Придворної співацької капели. З метою впорядкування навчального процесу ранньої спеціальної підготовки малолітніх півчих було відкрито перший в Україні і Росії спеціальний музичний заклад - Глухівську співацьку школу. Глухівська співацька школа посідає особливе місце в історії вітчизняної музичної культури.
По-перше, протягом першої половини XVIII ст. школа була своєрідним культурним центром української і російської музичної культури, де формувалися майбутні спеціалісти не тільки для творчих колективів Петербурга (хоча це було її головним завданням) та Москви, але й інших міст України та Росії.
По-друге, заснування і подальше функціонування глухівської школи стало певним зразком для відкриття подібних шкіл у Петербурзі (1740), а згодом і "Школи черкаської музики" при Воронезькій духовній семінарії. По суті справи, відкриття Глухівської музично-хорової школи стало першим кроком в організації професійної музичної освіти в Росії на початку XVIII ст.
По-третє, практичний досвід школи сприяв поширенню співацької, інструментальної та хореографічної культури в межах України і Росії, вплинув на становлення музичної освіти, що в свою чергу сприяло поглибленню культурних зв'язків між Україною і Росією в першій половині XVIII ст.
Таким чином, музично-виховна діяльність Чернігівського колегіуму, Глухівської співацької школи та поширення музики через школи загальноосвітнього типу поступово формували потужний прошарок музикантів-професіоналів, які своєю діяльністю яскраво засвідчують високий рівень музичної культури регіону в обумовлений період і з особливою силою виявили себе в діяльності музичних колективів при панських маєтках на Чернігівщині.