Сборник исторических статей о Чернигове

Колишнє Володимирське училище З ІСТОРІЇ НАРОДНОЇ ОСВІТИ У ЧЕРНІГОВІ
У другій половині дев'ятнадцятого століття мережа учбових закладів у головному місті Чернігівської губернії не тільки розширилася, а й набула більшої якості. По-перше, нові часи вимагали все більше і більше досвідчених спеціалістів, а по-друге, самі учбові заклади, кількість та рівень освіти у яких постійно зростав, потребували створення належної системи первинної шкільної підготовки.
Так, розвиток медицини вимагав збільшення числа не тільки лікарів, а й, насамперед, середнього медичного персоналу. Саме з цієї причини у 1868 році в Чернігові засновується фельдшерська школа - середній спеціальний чоловічий учбовий заклад з терміном навчання у три роки. Містилася вона на території земської лікарні і до 1917 року підготувала 764 спеціаліста.

Подібне до медичного становище склалося і у системі освіти. Якщо у гімназіях професійних вчителів у більшості вистачало, то у початкових школах кадрові питання стояли дуже гостро. Для вирішення цієї проблеми і була у 1871 році створена у Чернігові Учительська семінарія. Але, на жаль, з причини занадто демократичних поглядів її педагогів та вихованців, у 80-х роках цей дуже потрібний місту учбовий заклад закрили.
1878 року в центральній частині Чернігова відчиняє двері жіноче "Бульварне училище", яке отримало свою назву завдяки тому, що було розташоване у кінці міського бульвару.

У 1888 році біля Театральної площі у спеціально найманому для цього приватному будинку Міська Дума започаткувала Олексан-дрівське ремісниче чоловіче училище, до якого приймалися хлопчики віком від 12-ти років, але тільки після отримання початкової освіти. Навчання у Олександрівсь-кому. училищі було безкоштовним. Випускники отримували спеціаль-нієть коваля, слюсаря та токаря, попит на які у ті часи постійно зростав. У 1899 році для училища звели новий кам'яний будинок, а у 1904 році майстерню для відливки водогінних труб.
У 1893 році, з нагоди 900-річ-чя хрещення Русі, на розі вулиць Гончої (Горького) та Зеленої було відкрито змішане міське Володи-мирське училище, а у 1898 році у Чернігові починають діяти педагогічні курси для вчителів народних училищ, жіночі кулінарні курси та приватні торговельні курси К. Д. Пухтинського.
Потреби у комерційній освіті призвели до того, що у 1903 році Дума, при підтримці купців та повітового земства, створює міську торговельну школу, для якої у 1905 році зводить на розі вулиць Гончої та Богуславської двоповерховий цегляний будинок, який, до речі, прикрашає стару частину міста і сьогодні.
Колишнє Гоголівське училище

Ще дві старовинні учбові споруди збереглися на вул. П'ятницькій. Зведені на початку 20-го століття для розміщення Гоголівського 4-го та 5-го жіночих професійних училищ, вони і в наш час не змінили свого освітянського призначення. Зараз у їхніх приміщеннях знаходиться Чернігівське медичне училище.
Попит на середню жіночу освіту, призвів до того, що у 1907 році Н. Н. Заостровська заснувала у Чернігові приватне змішане училище 1-го розряду, яке у 1910 році отримало статус гімназії. Розміщувався цей учбовий заклад у найманому будинку на Шосейній вулиці поблизу готелю Бодає-ва (зараз історичний факультет педагогічного університету). Складалася ця гімназія з 8-ми основних, 2-х паралельних та одного підготовчого класу, в яких у 1915 році навчалося 386 осіб. Навчання було платним - 30 крб. на рік у підготовчому класі і від 60-ти до 70-ти крб. у основних.
У 1911 році неподалік від гімназії Заостровської у двоповерховому цегляному будинку розпочала діяти ще одна приватна жіноча гімназія. Вона мала-досить незвичайну для сучасного розуміння назву - "Групи родителей". Цей учбовий заклад складався з 7-ми основних та одного додаткового класу в яких одночасно отримували освіту 340 дівчат, сплачуючи за це від 40 до 80 карбованців.

Були у Чернігові в ті часи і спеціалізовані навчальні заклади, такі як школа сліпих, заснована у 1893 році, колонія для неповнолітніх злочинців (1895 р.), школа глухонімих (1901 р.). У 1894 році відкрилася школа підготовки кінно-поліцейських урядників, а у 1904-му приватне музичне училище К. В. Сорокіна.
Тоді ж (1902 рік), розпочав роботу і один з найбільш престижних учбових закладів міста - Реальне училище. На відміну від гімназій, у яких перевага віддавалася гуманітаоним дисциплінам, у реальному- училищі викладали реальні науки, тобто ті, положення яких можна перевірити за допомогою дослідів, - природничі, фізику, хімію тощо. Знаходилося училище у спеціально зведеному для нього цегляному двоповерховому будинку на розі вулиць Гончої та Бульварної і у 1915 році складалося з семи основних та одного допоміжного класу, в яких нараховувалося 286 хлопчиків. Плата за навчання складала 75 карбованців на рік.
1908 року в Російській Імперії було запроваджено закон про загальну початкову освіту, згідно з яким у шкільну мережу Чернігова були внесені три міських трикласних училища та четверте зведене Гоголівське. У всіх разом налічувалося 617 учнів. Усього ж у 1908 році у всіх початкових чернігівських школах навчалося 1624 підлітка. Але загальна кількість дітей шкільного віку в губернському центрі, за офіційною інформацією, складала 2327 осіб, що вимагало подальшого збільшення числа навчальних закладів.

У 1913 році на вул. Царській (К. Маркса) було засноване Перше чернігівське вище початкове чоловіче училище у складі чотирьох класів, розрахованих на 150 учнів, та Друге подібне училище з 98 учнями на вул. Всеволодській (Кирпоноса). У 1915 році статус вищого початкового училища отримала двокласна жіноча парафіяльна школа. У цьому ж році для кращих учнів встановили стипендію на честь І. Я. Дуніна-Барковського та; відкрили педагогічний музей. А ще через рік у приміщенні торговельної школи розпочав навчальний процес новостворенйй Учительський інститут.

5 СЕРПНЯ 1789 РОКУ УКАЗОМ ІМПЕРАТРИЦІ КАТЕРИНИ ДРУГОЇ У ЧЕРНІГОВІ БУЛО ЗАПОЧАТКОВАНЕ "ГОЛОВНЕ НАРОДНЕ УЧИЛИЩЕ", ЯКЕ СТАЛО ПЕРШИМ СВІТСЬКИМ УЧБОВИМ ЗАКЛАДОМ МІСТА.
РОЗМІЩУВАЛОСЬ ВОНО У БУДІВЛЯХ СКАСОВАНОГО П'ЯТНИЦЬКОГО
ДІВОЧОГО МОНАСТИРЯ. ОДНОЧАСНО ПРИ НЬОМУ СТВОРИЛИ ТАК ЗВАНЕ "МАЛЕ УЧИЛИЩЕ", ЯКЕ ДІЯЛО ПІД ЕГІДОЮ "ГОЛОВНОГО" І ЗНАХОДИЛОСЯ НА ТІЙ ЖЕ САДИБІ.
У 1802 році в Російській імперії створюється міністерство народної освіти. За розробленою ним у 1803 році програмою було встановлено чотири типи учбових закладів: а) училища парафіяльні; б) повітові; в) губернські, чи гімназії; г) університети. За цією програмою, з ініціативи малоросійського генерал-губернатора князя Куракіна, "Головне народне училище" перетворюється на чоловічу гімназію.
Плануючи розпочати учбовий процес ще взимку 1804 року, Куракін віддає для її розміщення садибу, яка була відведена для його особистого помешкання на лівому березі Стрижня біля Московської площі (на розі сучасних вулиць Шевченка та Молодшого). Директором новоствореного учбового закладу було призначено Миколу Маркова. Йому і довелося здійснювати добудову та обладнання відведених для гімназії споруд. У цьому будинку в 1847 році відкрилося ланкастерське училище
У 1805 році головний дерев'яний корпус з двома залами, класними кімнатами та бібліотекою відкрив свої двері першим гімназистам.
Після цього, протягом п'яти років, директору довелося займатися переносом на гімназійну садибу будівель скасованого "Головного народного училища" для облаштування у них повітового. Його планувалося створити тут на базі колишнього "Малого". Але сталося це вже після смерті Маркова, аж 8 березня 1834 р.
Чернігівська гімназія працювала на садибі генерал-губернатора до 1821 року, а потім була переведена в новий 3-поверховий кам'яний будинок, споруджений на Валу для цивільного чернігівського губернатора (сучасний історичний музей). У 1854 році поруч звели ще один гімназійний корпус, який був зруйнований під час Великої Вітчизняної війни.
Спочатку перший чернігівський жіночий учбовий заклад розміщувався у приміщенні колишнього ланкастерського училища. Але число дівчат, бажаючих отримати середню освіту, швидко зростало. Тому протягом наступних двох років були відкриті 5-й та 6-й класи, а у центральній частині міста (на Валу) звели новий дерев'яний одноповерховий учбовий корпус. Після цього стало можливим відкрити сьомий підготовчий клас, що у 1869 році і було зроблено. У 1871 році училище, нарешті, отримує статус 7-класної жіночої гімназії. У цей час у ній налічувалося 214 вихованок, серед яких були представниці різних верств населення.
Але і нове помешкання невдовзі виявилося тісним для швидкозростаючого учбового закладу, який починаючи з 1877 року, складався вже з восьми класів. Тому, після декількох реконструкцій існуючих приміщень, наглядова рада прийняла рішення про чергове будівництво, яке було завершено у 1899 році.
Отримавши просторий кам'яний будинок, у якому зараз розташований художній музей, чернігівська жіноча гімназія збільшила кількість своїх вихованок. У 1915 році вона мала вісім основних і два підготовчих класи, в яких одночасно отримували освіту 840 юних мешканок Чернігова та інших населених пунктів губернії.
Створення жіночої гімназії, яке відбулося одразу після скасування кріпацтва, стало важливим етапом у справі розвитку освіти на Чернігівщині. З цього часу право вчитися отримали всі верстви населення, що в свою чергу вимагало відкриття нових учбових закладів.

В. РУДЕНОК