Сборник исторических статей о Чернигове

З історії чернігівської преси

Газета Селянин - №1, 1910 року Сучасна людина настільки звикла до засобів масової інформації, що їй важко навіть уявити, як можна жити без численних газет та журналів, радіо та телебачення, які постійно інформують її про важливіші світові та місцеві події, знайомлять з виданими законами і розповідають про справи давно минулих часів. Засоби масової інформації - це реклама, новини культури та спорту, спілкування з цікавими людьми та знайомство з далекими країнами... Вони теж мають свій день народження і свою історію. Має день свого народження і чернігівська преса.
У січні 1838 року вийшов у світ перший номер першого місцевого періодичного видання - "Черниговские губернские ведомости". Це була знаменна подія у житті нашого міста. Газета складалася з двох частин: офіційної, де друкувалися розпорядження, постанови та повідомлення центрального і місцевого керівництва та неофіційної, в якій вміщувалися повідомлення про місцеві новини, статті з фольклору, етнографії, археології, історії, культури тощо.
Золотим віком неофіційної частини ЧГВ можна вважати 50-60-і роки позаминулого століття, коли навколо газети утворився гурток авторів, закоханих у історію та культуру рідного краю. В різні часи на її сторінках друкувалися відомі українські історики, етнографи, письменники та фольклористи М.О. Маркевич, О.М. Лазаревський, П.С. Єфименко, Л.І. Глібов, М.М. Коцюбинський.
У 1906 році неофіційна частина "Черниговских губернских ведомостей" виділилась в окрему газету - "Черниговское слово", котра проіснувала до буремних подій 1917 року. Не надовго пережили своє чадо і самі ЧГВ, останній номер яких вийшов 17 січня (за старим стилем) 1918 року.
Не поступалося "Ведомостям" за насиченістю оперативною інформацією та змістовними історичними матеріалами ще одне місцеве періодичне видання - так звані "Черниговские епархиальные известия". Вони були започатковані 12 грудня 1860 року за ініціативою чернігівського архієпископа і відомого дослідника церковної старовини Філарета (Гумілевського). Газета теж мала неофіційну частину, на сторінках якої друкувалися фундаментальні матеріали з історії чернігівської церковної організації та хроніка подій, що відбувалися в єпархії. У 1911 році "Черниговские епархиальные известия" припинили своє існування. Наступного 1912 року на зміну цьому дуже популярному в губернії виданню прийшов новий церковний журнал - "Вера и жизнь", який за змістовністю значно поступався своєму попереднику. Річний комплект цього журналу обходився передплатнику в 6 карбованців 50 копійок. У 1917 році означене видання припинило своє існування.
Майже одночасно з "Черниговскими епархиальными известиями" 12 липня 1861 року, за старим стилем, побачила світ перша на. Чернігівщині неурядова газета - "Черниговский листок". Його видавцем та редактором був відомий український громадський і культурний діяч, поет-байкар Леонід Глібов. Хоча "Листок" і вважався тижневиком, проте за браком коштів та постійних працівників виходив він не регулярно. Чернігівський гумористичний листок, 1907 рік
У 1861 році було видано всього 11 його номерів, у 1862 році - 36, а у 1863-му тільки 14 останніх. Але, не дивлячись на це, газета була добре відома далеко за межами Чернігова. її передплачували навіть на Кавказі, у Казані, Херсоні, Петербурзі, Польщі, Криму та інших містах імперії.
Починаючи з другої половини XIX століття видавнича діяльність у Чернігові набуває нової якості. У 1862 році починає виходити "Памятная книжка Черниговской губернии", яка включає статистичні відомості, інформацію з історії та етнографії краю. У 1866 році побачила світ перша книжечка "Записок Черниговского статистического комитета". З 1869-го по 1915 рік у Чернігові раз на місяць губернська земська управа видає "Земский сборник Черниговской губернии", у якому друкуються закони та укази уряду, що стосуються земських справ, а починаючи з 1896 року - етапі з питань науки та культури.
Поряд з довготривалими періодичними виданнями час від часу з'являються газети "одноднівки". До таких можна віднести "Черниговскую газету", яка виходила у 1877- 1878-му роках, "Десну", яка була започаткована у 1906 році, невдовзі змінила назву на "Утреннюю зарю" і у тому ж році припинила своє існування. Аналогічна доля спіткала і "Черниговский летучий юмористический листок". Народившись 1907 року, він не проіснував і 12 місяців. Недовге життя було і у близького до нього за направленістю журналу "Волна" - 1907-1909 роки.
Значний інтерес серед Чернігівських періодичних видань кінця 19 - початку 20 століть становлять так звані "Календари Черниговской губернии". Впорядковані кваліфікованими працівниками губернського статистичного комітету, вони були універсальні за своїм змістом. Виходили ці календарі достатньо довго - протягом 1886-1910 років і складалися з чотирьох розділів. На їхніх сторінках друкувалися ґрунтовні статистичні та довідкові матеріали, а також цікаві історичні й фольклорно-етнографічні студії.
Близькими за складом до "Губернських" були "Календари Черниговской епархии", які, на жаль, побачили світ тільки двічі - у 1891-му та 1892 роках. Кожен з них теж поділявся на чотири розділи, один з яких повністю складали публікації з церковної історії.
Було започатковане у губернському центрі ще одне подібне періодичне видання - "Черниговский историко-археологический календарь". Згідно зі своєю назвою, він був заповнений виключно матеріалами з місцевої історії і являв собою, небачений до того чернігівцями, історико-краєзнавчий довідник. Але життя його було дуже нетривалим - усього один 1906 рік.
Друкувалися у Чернігові в ті часи і спеціалізовані журнали. Перший з них - "Земський врач" вийшов у світ у липні 1888 року. Це щотижневе періодичне видання відіграло значну роль у розвитку громадської медицини. У ньому розміщувалися матеріали із багатьох губерній Російської імперії. У коротких рефератах оперативно повідомлялося про вихід нових книжок, про відкриття в медичній галузі. Журнал вигідно відрізнявся від інших профільних видань своєю незалежністю та громадським підходом до справ поліпшення медичної допомоги сільському населенню. І це було недивно, бо його започаткував Євген Володимирович Святловський - людина передових поглядів, доктор медичних наук, який все своє життя присвятив справі санітарного захисту робітників та селян. Після переїзду Святловського до Полтави журнал протягом 1892-1894 років продовжує видаватися за місцем нового помешкання свого редактора, доки на 312-му примірнику не припиняє свого існування.
"Селянин" - таку назву отримав журнал, який видавався у Чернігові починаючи з 1908 року. Його засновником стало губернське товариство сільського господарства. Виходив він двічі на місяць у вигляді тоненьких брошур по тридцять, чи трохи більше, сторінок у кожному номері. Видання користувалось значним попитом серед сільського населення. По-перше, у ньому друкувалося чимало корисної та потрібної селянам інформації, а по-друге, коштував він відносно недорого - всього півтора карбованця на рік. "Селянин" проіснував менше 10 років і у 1915 році був закритий.
Як уже зазначалося, у 1906 році в Чернігові народилася газета під назвою "Черниговское слово". Це було політичне, економічне та літературне періодичне видання нового рівня. "Слово" мало сучасний формат, додаток під назвою "Телеграммы Черниговского слова" і виходило кожен день. На його сторінках друкувалися, як-то кажуть, "гарячі" матеріали про місцеві події та оперативна інформація з різних куточків Російської імперії та зарубіжжя. Продовжуючи найкращі традиції своєї попередниці (неофіційної частини ЧГВ), газета приділяла багато уваги новинам культурного життя. Розміщувала вона також і різноманітні рекламні повідомлення. При цьому один рядок реклами коштував замовнику від 5-ти до 20 копійок. Що стосується вартості самого видання, то один примірник обходився читачеві в одну копійку, а річна передплата - три карбованці.
Напередодні Жовтневої революції чернігівці отримали одразу декілька нових періодичних видань. З 1913-го до 1916 року в місті видається так звана "Черниговская земская неделя" - щотижнева газета ліберального напрямку. Вона була започаткована губернським земством, друкувалася виключно російською мовою і мала обсяг у 16 сторінок. Вартість одного її примірника складала 3 копійки, а передплата на 6 місяців коштувала для чернігівців 50 копійок, для іногородніх - удвічі більше. В січні 1917 року "Неделю" було перетворено на "Черниговскую земскую газету", в березні вона нарешті стала двомовною, а на початку 1919 р. припинила своє існування.
У 1913 році була спроба започаткувати у Чернігові новий журнал, який отримав назву "Черниговский вестник". Наміри видавців були грандіозні, бо означений журнал повинен був виходити аж тричі на тиждень. Але, як це часто буває, доля розпорядилася по-іншому, після шостого номеру видання "наказало довго жити".
Пройшло трохи часу і чернігівські мешканці знову почули про "Черниговский вестник". На цей раз таку назву отримала започаткована у 1915 році газета правого напрямку. Проіснувала вона більше двох років, аж до буремних жовтневих революційних подій. Приблизно у той же час припинив своє існування ще один недовговічний чернігівський журнал - "Черниговский церковно-общественный вестник", який виходив раз на тиждень з 1914-го по 1918 рік.
І на завершення ще декілька слів стосовно дореволюційної чернігівської преси.
У ті часи в місті діяла сувора цензура, в тому числі й військова. Відомо, що у 1915 році військовим цензором був призначений полковник Володимир Петрович Іванов, канцелярія якого знаходилась на розі вулиць Троїцької та Шосейної. Цікаво, що у той же час поруч було відкрито кіоск, де продавали газети та журнали. Він виявився шостим з тих, які існували в той час у Чернігові, що свідчить про попит населення на друковані видання. В.РУДЕНОК