Велика політика очима маленького українця
10 Февраля 2019 18:06
Просмотров: 2792
Метки:
Метки:
Меседж 3. Безумовний лідер
Лютий 2014
Політика постукала в кожні двері кожної української родини. Хто стоїть на Майдані з брущаткою в руках, хто пакує валізи, щоб з «робочим візитом» відвідати сусідню державу, а більшість, в тому числі і я, щодня прикута до екранів телевізора, втамовуючи подих, спостерігають за пере-бігом тих доленосних подій.
Багато виступів лунає зі сцени від політиків, спортсменів, діячів ку-льтури та звичайних людей різних професій. Всі ці виступи відображають людські страхи, біль, переживання кожного українця.
Все частіше серед людей з’являється він – Василь Пильовий. Креме-зний чоловік з гордою поставою, в словах і діях якого прослідковуються явно виражені ознаки лідера. Те, що він говорить зі сцени, з екранів теле-візора, або просто в натовпі людей, – все зачіпає кожну струну душі зви-чайного українця. Василь всім серцем показує, що в нього прагнення єди-не – підняти народ з колін, звільнивши від владних рабських пут і назав-жди відвернути країну від бандитського тоталітарного режиму в сторону вільної демократичної Європи. Василь Пильовий став втіленням «пылу» душі кожного громадянина. Його завзяття, жага до змін, прагнення жити по-новому і безумовна харизма зігрють потім вирішальну роль на позаче-ргових президентських виборах.
У той момент ніхто не згадував біографію Василя Пильового. Те, що він вибився з «базарників», став директором ринку, а потім дер несамови-ту плату за місце зі своїх колишніх «колег».
Та хто його зараз засудить, часи такі були, тим паче, що тепер він власник мережі елітних супермаркетів – вправний бізнесмен, який вміє ра-хувати гроші. Це вміння йому прийшло з тих часів, коли він був головним скарбником (чи тримачем «общака») у великій політичній партії, де не со-ромився трішки відкладати і собі на старість. Звичка запускати руку в каз-ну, змусила його час від часу змінювати свої політичні погляди, бігаючи від однієї до іншої партії, а коли його майже вхопили за яйця, він захистив себе депутатською недоторканістю.
Але тепер він тут, на Майдані, лідер, якому довірять своє майбутнє більшість людей, лідер, в якого я вірю всім серцем, і лише з плином часу прийде розуміння того, що Пильовий – це не «пыл», а «пиль», пущена в очі звичайному маленькому українцю…
«Знаєте, як українською буде пилосос? – Порохотяг =)» (замість прологу)
Лютий 2014
Політика постукала в кожні двері кожної української родини. Хто стоїть на Майдані з брущаткою в руках, хто пакує валізи, щоб з «робочим візитом» відвідати сусідню державу, а більшість, в тому числі і я, щодня прикута до екранів телевізора, втамовуючи подих, спостерігають за пере-бігом тих доленосних подій.
Багато виступів лунає зі сцени від політиків, спортсменів, діячів ку-льтури та звичайних людей різних професій. Всі ці виступи відображають людські страхи, біль, переживання кожного українця.
Все частіше серед людей з’являється він – Василь Пильовий. Креме-зний чоловік з гордою поставою, в словах і діях якого прослідковуються явно виражені ознаки лідера. Те, що він говорить зі сцени, з екранів теле-візора, або просто в натовпі людей, – все зачіпає кожну струну душі зви-чайного українця. Василь всім серцем показує, що в нього прагнення єди-не – підняти народ з колін, звільнивши від владних рабських пут і назав-жди відвернути країну від бандитського тоталітарного режиму в сторону вільної демократичної Європи. Василь Пильовий став втіленням «пылу» душі кожного громадянина. Його завзяття, жага до змін, прагнення жити по-новому і безумовна харизма зігрють потім вирішальну роль на позаче-ргових президентських виборах.
У той момент ніхто не згадував біографію Василя Пильового. Те, що він вибився з «базарників», став директором ринку, а потім дер несамови-ту плату за місце зі своїх колишніх «колег».
Та хто його зараз засудить, часи такі були, тим паче, що тепер він власник мережі елітних супермаркетів – вправний бізнесмен, який вміє ра-хувати гроші. Це вміння йому прийшло з тих часів, коли він був головним скарбником (чи тримачем «общака») у великій політичній партії, де не со-ромився трішки відкладати і собі на старість. Звичка запускати руку в каз-ну, змусила його час від часу змінювати свої політичні погляди, бігаючи від однієї до іншої партії, а коли його майже вхопили за яйця, він захистив себе депутатською недоторканістю.
Але тепер він тут, на Майдані, лідер, якому довірять своє майбутнє більшість людей, лідер, в якого я вірю всім серцем, і лише з плином часу прийде розуміння того, що Пильовий – це не «пыл», а «пиль», пущена в очі звичайному маленькому українцю…
Добавить в:
