Велика політика очима маленького українця

     Є такий психологічний трюк, коли на когось тримаєш образу, перш ніж випустити потік брудної лайки на опонента, запиши всі свої почуття на лист паперу, перечитай, а потім починай дискусію. Ця фігня дійсно працює і не лише у випадку образи. Коли ти свої думки викладаєш на папері (чи на екрані монітора - неважливо), вони ніби проходять через фільтр, який відсіює необдумані висловлювання, поверхенві висновки, негативні емоції, які можуть накривати тебе, як раптова гроза серед ясного літнього дня.
    Думки, посіяні на папері, дають можливість зрозуміти, які в дійснос-ті ти переживаєш відчуття, реагуючи на ту чи іншу подію. Коли така подія знову застає тебе зненацька, ти вже реагуєш на неї розумом, а не приливом емоцій і негативних почуттів.
Зараз (а може й завжди) однією з найсуперечливіших тем в суспільс-тві є політика. Неважливо, де ти, хто ти, яку займаєш посаду чи соціальний статус, політика, як ранковий осінній туман, огортає тебе, втручається в твоє приватне життя, стукає до тебе в двері і пульсує у твоїх скронях. По-літика сильніша, ніж ми собі думаємо. Вона може поставити тебе на коліна, навіть якщо ти взагалі до неї не причетний, а може всадити тебе на заднє сидіння розкішного Porsche Cayenne. Вона може розбити твою сім'ю, як кришталеву вазу, а може прив'язати тебе ланцюгом до незрозумілої ком-панії людей з бізнесменів, олігархів, продажних ментів та кримінальних авторитетів. Вона може побудувати тобі рай на твоїй рідній землі, а може відправити тебе на довічне скитання чужими краями.
     Мені завжди була цікава політика, вона, як вогонь для світлячка, манить серед ночі, незважаючи на ризик бути болюче обпаленим.
     Я не люблю вступати в дискусії на тему політики, особливо з роди-чами, друзями і просто близькими людьми, але це не означає, що в мене немає власної думки. У мене є що сказати, а саме головне, що є ще багато речей, в яких потрібно мені розібратись. І щоб це зробити я вирішив напи-сати невеличку збірку пов'язаних оповідань, а бо ж просто створити блог. Дана історія і всі її персонажі повністю вигадані, а якщо вам буде здава-тись якийсь збіг з реальними людьми, то краще перехрестіться =). Історія написана від першої особи, звичайного українця, який живе у провінцій-ному містечку в постмайданівський період, і який стоїть на порозі незвіда-ного… Ну, поїхали…