Світ – страшенно цікава річ хоча б тому, що зайве для одних стає вкрай необхідним іншим. Це я про старі речі.
У вихідні вперше за багато часу побувала на Ниві. І дуже здивувалася, побачивши, наскільки розрослася "барахолка". Я такого не бачила з часів голодних 90-х! Якщо буквально рік тому "блошиний ринок" займав 1-2 доріжки, то тепер люди сидять один на одному. То було книжки продавали кілька постійних господарів. А зараз, судячи з усього, народ знову виносить бібліотеки, інструменти і все, що має більш-менш непорепаний вигляд.
Сумно! Сумніваюсь в економічній доцільності таких продажів, але впевнена – люди пішли на ринок не від гарного життя.
Тріщини – наше все!
Отож, поки одні стурбовані тим, як старе продати за нове, у моїй шаленій голові крутилися протилежні думки. В усьому світі модним стало захоплення декупажем, тобто декоруванням предметів. Часто-густо – під старовину.
Не оминула і я спробувати. І з’ясувалося, що багато сотень людей пишуть розробки, майстер-класи і пишаються – як гарно у них вийшла пошарпаність і тріщини. Для цього існують спеціальні лаки і технології: від крапель зубною щіткою до дорожезних матеріалів. Задля тріщин жіночки сидять ночами, терплять смердючі лаки і десятки разів зашкурюють вироби, доводячи їх до ідеалу.
Скажу я вам – надзвичайно захоплююче заняття! Хто ще не спробував – дуже раджу! Береш новісіньку заготовку – і за пару годин перетворюєш її на стару.
І кілька фоток від мене-новачка у цій справі – похвалитися. Як то кажуть - учуся....