Про ядерні відходи, політику і гречку...
19 Января 2019 08:35
Просмотров: 2227
Метки: елологія, #ukrayina_bez_smittya, петиції, чернігів, Чернігів
Метки: елологія, #ukrayina_bez_smittya, петиції, чернігів, Чернігів
Не скажу, що маю великий хист до прози, але спробую у такий спосіб привернути увагу людей до проблеми з пластиковим сміттям...
Пройшло 15 днів з тих пір, як я зареєстрував свою петицію e-dem.in.ua/chernihiv/Petition/View/1599 про необхідність обмежити використання одноразових поліетиленових пакетів. І тут почалось… Я помітив, що деякі друзі, знайомі і навіть родичі почали якось не так на мене дивитись... З певною підозрою… Так, ніби я запропонував легалізувати марихуану, перед цим впевнившись у її корисних властивостях, чи провести гей-парад у місті. Хтось, не приховуючи іронії, почав казати про мою малу завантаженість роботою, дехто почав пов'язувати мою петицію з політикою, мовляв, зараз усі, у кого зріст менше 1,7 м має хворобу "Наполеона" й лізуть поближче до народу. Хтось просто і відверто казав: " Тобі що, ніх*й робить?". Тобто всі певним чином відреагували на мою позицію і пожвавлену діяльність в Facebook.
Тож, мабуть, настав час трохи розставити крапки над і. І почну з того, чому виникла ця петиція і що я до цього вживав =). Говорячи словами класика: " Якось в холодну, зимню пору я вийшов на кухню. Був сильний мороз…" Підійшовши до вікна, я побачив, що абрикоса, яка росте напроти, програла війну і підняла "білі прапори". Вони гордо розвивались під поривами вітру, як вітрила фрегату, що зайшов в тиху гавань (любов до епітетів у мене зі школи, тож не зважайте =)). Потім, як завжди, я підійшов до тумбочки, аби заварити собі запашної кави, відкривши її, у стилі "матриці" вигнувся від вилетівшої на мене пачки тих самих одноразових пакетів. Далі, не порушуючи ранкового ритуалу, з чашкою ароматного напою сів за ноутбук й почав гортати стрічку новин в соціальній мережі. І тут мій погляд впав на відро зі сміттям в кутку, з якого вилазять вони - пакети. Це мені чомусь нагадало сцену з фільму жахів, коли зомбі пробивають рукою землю над могилою. І тут я згадав про свої тогорічні наміри сортувати сміття і зрозумів, що наміри, як завжди, залишились намірами. Я зрозумів, що від цієї "пакетної залежності" самотужки уже не вилікуватись, тому й вирішив звернутись за допомогою до народу, а точніше до влади через волю народу. Але виявилось, як і з сортуванням, не все так просто, як я собі це уявляв… (далі буде).
Тож, мабуть, настав час трохи розставити крапки над і. І почну з того, чому виникла ця петиція і що я до цього вживав =). Говорячи словами класика: " Якось в холодну, зимню пору я вийшов на кухню. Був сильний мороз…" Підійшовши до вікна, я побачив, що абрикоса, яка росте напроти, програла війну і підняла "білі прапори". Вони гордо розвивались під поривами вітру, як вітрила фрегату, що зайшов в тиху гавань (любов до епітетів у мене зі школи, тож не зважайте =)). Потім, як завжди, я підійшов до тумбочки, аби заварити собі запашної кави, відкривши її, у стилі "матриці" вигнувся від вилетівшої на мене пачки тих самих одноразових пакетів. Далі, не порушуючи ранкового ритуалу, з чашкою ароматного напою сів за ноутбук й почав гортати стрічку новин в соціальній мережі. І тут мій погляд впав на відро зі сміттям в кутку, з якого вилазять вони - пакети. Це мені чомусь нагадало сцену з фільму жахів, коли зомбі пробивають рукою землю над могилою. І тут я згадав про свої тогорічні наміри сортувати сміття і зрозумів, що наміри, як завжди, залишились намірами. Я зрозумів, що від цієї "пакетної залежності" самотужки уже не вилікуватись, тому й вирішив звернутись за допомогою до народу, а точніше до влади через волю народу. Але виявилось, як і з сортуванням, не все так просто, як я собі це уявляв… (далі буде).
Добавить в:
