З сумом
29 Июля 2008 00:16
Просмотров: 1855
Метки:
Метки:
Я давно навчився не реагувати на якийсь бруд та безпідставні звинвачення, яки виливалися на мою адресу. Переважно, це були коментарі на якихось сайтах або чутки, що свідомо або не дуже розпускалися. Це робилося або з заздрості, або через недовіру, або просто так...
Спочатку переймався і намагався відповідати. А потім - просто став не звертати уваги. Це трапилося десь 2 роки тому.
В той же час, завжди позитивно оцінював контруктивну критику, поради та звертав увагу на факти.
Але коли такими чутками користуються та продукують люди, яким довіряв, поважав і вірив, це завжди неприємно. коли людина, замість того, щоб задати питання та почути відповідь нічого не пояснюючи в чомусь звинувачує, без фактів, без підстав... Це завжди неприємно.
В Чернігів я приїхав 6 років тому. Громадсько-політичною діяльністью серйозно займаюся 5 років. На її початку було 2 людини, які мене багато чому навчили. Дали заряд позитивно енергії, якусь ідеологію, вміння, розуміння честі, чесності та професіоналізму. Те, як треба робити свою справу, сплкуватися з іншими і так далі. Я завжди в усьому їх слухав і намагався прислухатися, отримувати якусь віддачу у вигляді оцінки своєї роботи. Якби хтось з них сказав "Сашко, ти робиш повну фігню" я б задумався і оцінив все. Повернувся на крок назад. Це дуже важливо молодому політику. Я це завжди цінував і ціную. І цінуватиму.
Один з них - політик, який ніколи ніде не зраджував свої принципи. Ми не часто спілкуємося останнім часом - бачимося десь раз в місяць. Я бачу якийсь фітбек, ціную його.
Другий - журналіст. Сьогодні він сказав, що зрозумів, що наші дороги розійшлися. Звинуватив і образив мене своїми висловлюваннями. Сказав, що щось чув про мене. Без жодного факту, прикладу, серйозного слова. Я намагався спистати, щоб відповісти, спростувати якісь чутки та маячню, але так нічого і не почув.
Пишу це з сумом, адже в таки випадках завжди неприємно.
Але треба йти вперед і ніколи не зраджувати себе і свої принципи. Щоб солодке та гарне і звабливе цьому не перешкоджало. Я так завжди робив.
Прикро, але що поробиш. Час іде, багато чого міняється. І люди також. правда?
Спочатку переймався і намагався відповідати. А потім - просто став не звертати уваги. Це трапилося десь 2 роки тому.
В той же час, завжди позитивно оцінював контруктивну критику, поради та звертав увагу на факти.
Але коли такими чутками користуються та продукують люди, яким довіряв, поважав і вірив, це завжди неприємно. коли людина, замість того, щоб задати питання та почути відповідь нічого не пояснюючи в чомусь звинувачує, без фактів, без підстав... Це завжди неприємно.
В Чернігів я приїхав 6 років тому. Громадсько-політичною діяльністью серйозно займаюся 5 років. На її початку було 2 людини, які мене багато чому навчили. Дали заряд позитивно енергії, якусь ідеологію, вміння, розуміння честі, чесності та професіоналізму. Те, як треба робити свою справу, сплкуватися з іншими і так далі. Я завжди в усьому їх слухав і намагався прислухатися, отримувати якусь віддачу у вигляді оцінки своєї роботи. Якби хтось з них сказав "Сашко, ти робиш повну фігню" я б задумався і оцінив все. Повернувся на крок назад. Це дуже важливо молодому політику. Я це завжди цінував і ціную. І цінуватиму.
Один з них - політик, який ніколи ніде не зраджував свої принципи. Ми не часто спілкуємося останнім часом - бачимося десь раз в місяць. Я бачу якийсь фітбек, ціную його.
Другий - журналіст. Сьогодні він сказав, що зрозумів, що наші дороги розійшлися. Звинуватив і образив мене своїми висловлюваннями. Сказав, що щось чув про мене. Без жодного факту, прикладу, серйозного слова. Я намагався спистати, щоб відповісти, спростувати якісь чутки та маячню, але так нічого і не почув.
Пишу це з сумом, адже в таки випадках завжди неприємно.
Але треба йти вперед і ніколи не зраджувати себе і свої принципи. Щоб солодке та гарне і звабливе цьому не перешкоджало. Я так завжди робив.
Прикро, але що поробиш. Час іде, багато чого міняється. І люди також. правда?
Добавить в:
