Цінності українців та рейтинги
Вивичаю результати дослідження, результати якого презентувала сьогодні поважаєма мною Ірина Бекешкіна (фонд "Демократичні ініціативи). Власне кажучи, структура, яку вона очолює являється однією з 2-3 соціологічних служб, які проводять опитування на загальнонаціональному рівні і користуються повагою експертів. Власне, від себе скажу, що завжди або в переважній більшості вірю їх результатам.
Пригадую, як в Вашингтоні під час конференції "Український шлях" вона заткнула в одне місце заступника міністра закордонних справ України, який поважним гостям розповідав про те, як 55-60% українців хочуть в НАТО. Коли вона представила свої цифри я невитримав і запитав - яка користь євроатлантичному прагненню України, якщо наших громадян за вступ до НАТО агітують політики, рейтинг яких знаходиться на межі статистичної похибки? Більшість присутніх довго сміялися, а згаданий зам міністра намагався розказати щось про рейтинг Ющенка, але це вже виглядало смішно.
Але власне зараз не про це, а про свіже опитування Демініціатив.
Опитування проводилося в кінці грудня 2008 року. 2012 респондентів по Україні. Деякі цікаві висновки:
Ще ніколи за час проведення замірів (з 2000 року) відсоток громадян, які вважають, що Україна рухається у хибному напрямі, не сягала 84% - у правильності шляху впевнені лише 4%. І ще ніколи оцінка політичної ситуації в Україні як критичної, вибухової не сягала 49%, ще 44% визначили ситуацію як напружену. Благополучною нинішню політичну ситуацію вважають лише 0.5%, спокійною – 1.5%.
Ще ніколи відсоток тих, хто готовий іти на вибори не був такий низький: у дострокових виборах до Верховної Ради готові взяти участь 58% населення (31% - обов’язково, а 29% - скоріше, так).
Діяльність Верховної Ради негативно оцінюють 83.5%, позитивно – лише 7%. Водночас громадяни не підтримують пропозицію щодо розпуску Верховної Ради і призначення дострокових виборів (49%), погоджуються на дострокові вибори 30%. Значне розчарування відчувають громадяни і у тих політичних силах, за які проголосували на попередніх парламентських виборах: якщо у грудні 2007 року вважали, що зробити правильний вибір, 75% виборців, то зараз лише 53%.
Громадяни у переважній більшості вважають, що дострокові вибори нічого не змінять (47%), а, на думку 23.5% вибори лише погіршать ситуацію. Вірять у те, що дострокові вибори зможуть поліпшити ситуацію лише 14%. Загалом значно зменшилася певність населення у тому, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу громадян на владу: у грудні 2007 року у цьому були впевнені 41%, зараз – лише 19%.
У разі проведення дострокових виборів до Верховної Ради у грудні 2008 року 3-відсотковий бар’єр здолали б 6 політичних сил: Партія регіонів (31.5%), Блок Юлії Тимошенко (17.3%), Комуністична партія (7.2%), Блок Арсенія Яценюка (5.1%), Блок Литвина (4.4%), Блок Віктора Ющенка „Наша Україна” (3.8%). Певні шанси мала б Соціалістична партія (2.4). Значна частина виборців (7.9%) готова проголосувати проти всіх, а 14.8% з вибором не визначилися.
Якби дострокові вибори Президента відбувалися наприкінці грудня 2009 року, до другого туру вийшли б Віктор Янукович (22.3%) та Юлія Тимошенко (13.9%). Чинний Президент Віктор Ющенко набрав би 2.4%, Арсеній Яценюк – 7.9%, Володимир Литвин – 4.1%, Петро Симоненко – 3.6%, Олександр Мороз – 1.5%, Анатолій Гриценко – 1.4%, Наталя Вітренко – 1.2%, Олег Тягнибок – 0.7%.
Попри усі негаразди, інтерес громадян до політики у порівняння з груднем 2007 року практично не знизився і залишається доволі високим: в основному цікавляться політикою 45% і ще 10% цікавляться дуже. Здебільшого не цікавляться політикою 25% і ще 14% не цікавляться зовсім.
У виборі між цінностями свободи та добробуту думки поділилися: третина готова в обмін на власний добробут поступитися державі частиною своїх прав та громадянських свобод; третина, навпаки, заради дотримання свобод та громадянських прав готова терпіти певні матеріальні труднощі, а ще третина вибору зробити не змогла.
У виборі між цінностями особистої свободи та рівності більшість населення (56%) обирає соціальну рівність, щоб соціальні розбіжності не були надто великими, а свободу, можливість жити без обмежень обрали 26%. Тож не дивно, що більшість населення (58%) вважає: “держава повинна турбуватися про своїх громадян, забезпечуючи їм пристойний рівень існування”. Істотно менше – 30% - поділяють позицію, що “держава повинна встановлювати єдині для всіх “правила гри” та стежити за тим, щоб вони не порушувалися”. Обмеження участі держави в економічному житті людей підтримали лише 5% опитаних.
В опитуванні ще багато цікавих моментів. Не буду переставляти весь прес-реліз, хто зацікавиться знайде в Інтернеті та на сайті Демократичних ініціатив.
Загалом цікаво.
Пригадую, як в Вашингтоні під час конференції "Український шлях" вона заткнула в одне місце заступника міністра закордонних справ України, який поважним гостям розповідав про те, як 55-60% українців хочуть в НАТО. Коли вона представила свої цифри я невитримав і запитав - яка користь євроатлантичному прагненню України, якщо наших громадян за вступ до НАТО агітують політики, рейтинг яких знаходиться на межі статистичної похибки? Більшість присутніх довго сміялися, а згаданий зам міністра намагався розказати щось про рейтинг Ющенка, але це вже виглядало смішно.
Але власне зараз не про це, а про свіже опитування Демініціатив.
Опитування проводилося в кінці грудня 2008 року. 2012 респондентів по Україні. Деякі цікаві висновки:
Ще ніколи за час проведення замірів (з 2000 року) відсоток громадян, які вважають, що Україна рухається у хибному напрямі, не сягала 84% - у правильності шляху впевнені лише 4%. І ще ніколи оцінка політичної ситуації в Україні як критичної, вибухової не сягала 49%, ще 44% визначили ситуацію як напружену. Благополучною нинішню політичну ситуацію вважають лише 0.5%, спокійною – 1.5%.
Ще ніколи відсоток тих, хто готовий іти на вибори не був такий низький: у дострокових виборах до Верховної Ради готові взяти участь 58% населення (31% - обов’язково, а 29% - скоріше, так).
Діяльність Верховної Ради негативно оцінюють 83.5%, позитивно – лише 7%. Водночас громадяни не підтримують пропозицію щодо розпуску Верховної Ради і призначення дострокових виборів (49%), погоджуються на дострокові вибори 30%. Значне розчарування відчувають громадяни і у тих політичних силах, за які проголосували на попередніх парламентських виборах: якщо у грудні 2007 року вважали, що зробити правильний вибір, 75% виборців, то зараз лише 53%.
Громадяни у переважній більшості вважають, що дострокові вибори нічого не змінять (47%), а, на думку 23.5% вибори лише погіршать ситуацію. Вірять у те, що дострокові вибори зможуть поліпшити ситуацію лише 14%. Загалом значно зменшилася певність населення у тому, що вибори в Україні є реальним механізмом впливу громадян на владу: у грудні 2007 року у цьому були впевнені 41%, зараз – лише 19%.
У разі проведення дострокових виборів до Верховної Ради у грудні 2008 року 3-відсотковий бар’єр здолали б 6 політичних сил: Партія регіонів (31.5%), Блок Юлії Тимошенко (17.3%), Комуністична партія (7.2%), Блок Арсенія Яценюка (5.1%), Блок Литвина (4.4%), Блок Віктора Ющенка „Наша Україна” (3.8%). Певні шанси мала б Соціалістична партія (2.4). Значна частина виборців (7.9%) готова проголосувати проти всіх, а 14.8% з вибором не визначилися.
Якби дострокові вибори Президента відбувалися наприкінці грудня 2009 року, до другого туру вийшли б Віктор Янукович (22.3%) та Юлія Тимошенко (13.9%). Чинний Президент Віктор Ющенко набрав би 2.4%, Арсеній Яценюк – 7.9%, Володимир Литвин – 4.1%, Петро Симоненко – 3.6%, Олександр Мороз – 1.5%, Анатолій Гриценко – 1.4%, Наталя Вітренко – 1.2%, Олег Тягнибок – 0.7%.
Попри усі негаразди, інтерес громадян до політики у порівняння з груднем 2007 року практично не знизився і залишається доволі високим: в основному цікавляться політикою 45% і ще 10% цікавляться дуже. Здебільшого не цікавляться політикою 25% і ще 14% не цікавляться зовсім.
У виборі між цінностями свободи та добробуту думки поділилися: третина готова в обмін на власний добробут поступитися державі частиною своїх прав та громадянських свобод; третина, навпаки, заради дотримання свобод та громадянських прав готова терпіти певні матеріальні труднощі, а ще третина вибору зробити не змогла.
У виборі між цінностями особистої свободи та рівності більшість населення (56%) обирає соціальну рівність, щоб соціальні розбіжності не були надто великими, а свободу, можливість жити без обмежень обрали 26%. Тож не дивно, що більшість населення (58%) вважає: “держава повинна турбуватися про своїх громадян, забезпечуючи їм пристойний рівень існування”. Істотно менше – 30% - поділяють позицію, що “держава повинна встановлювати єдині для всіх “правила гри” та стежити за тим, щоб вони не порушувалися”. Обмеження участі держави в економічному житті людей підтримали лише 5% опитаних.
В опитуванні ще багато цікавих моментів. Не буду переставляти весь прес-реліз, хто зацікавиться знайде в Інтернеті та на сайті Демократичних ініціатив.
Загалом цікаво.
Добавить в:
